справа №712/1115/25
провадження №2-о/712/95/25
03.02.2025 м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей,
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із заявою у порядку окремого провадження про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
Відповідно до ч.3 ст.293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи, зокрема про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
Згідно з ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
При прийнятті до свого провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам до заяви, передбаченим ст.175,177 ЦПК України.
З поданої заяви та доданих до неї документів вбачається, що дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У частині п'ятій статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Положеннями статті 109 СК України передбачено, що подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
З наведеного вбачається, що до спільної заяви подружжя про розірвання шлюбу має бути доданий письмовий та нотаріально посвідчений договір про те, з ким із подружжя будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей, а також про розмір аліментів на дитину.
Однак, з долучених до заяви доказів вбачається, що заявниками до заяви не додано договір про те, з ким із них буде проживати спільна неповнолітня дитина подружжя, яку участь у забезпеченні умов її життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дитини.
Також заявниками не надано суду нотаріально посвідченого договору, умовами якого передбачено порядок утримання спільної неповнолітньої дитини подружжя, що суперечить приписам ст.109 СК України.
Абзацом першим частини першої статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, суддя встановив, що заява не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.185 ЦПК України залишення заяви без руху з наданням заявникам для усунення недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 293, 294, 353 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей - залишити без руху.
Надати заявникам десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде повернута заявникам.
Копію ухвали надіслати заявникам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська