Справа № 703/625/25
3/703/518/25
04 лютого 2025 року місто Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Левчук О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №2 Черкаського РУП ГУНП у Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), уродженку м. Сміла Черкаської області, працюючу ВЧ НОМЕР_2 оператором радіолокаційної станції, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 184 КУпАП,
ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке проявилось в тому, що 28.01.2025 року ОСОБА_1 перебувала на своєму робочому місці, але близько 10 год. 32хв. її син громадянин ОСОБА_2 перебуваючи на навчанні у НВК «Лідер» ЗОШ №5 в 3-В класі, під час повітряної тривоги в приміщенні закладу здійснив неправдивий виклик на лінію ДСНС, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, визнала повністю, надала суду пояснення, які повністю відповідають викладеним у протоколі обставинам, щиро розкаялася у вчиненому.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, доведена: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №024050 від 30.01.2025, та іншими матеріалами доданими до протоколу.
Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення ОСОБА_1 , суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітньої дитини, тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 184 КУпАП, яка доведена повністю; обставину, яка пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення щире розкаяння винної, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 184 КУпАП у виді попередження.
Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, статті 5 ЗУ «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною1статті 184КУпАП,і накласти стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Смілянский міськрайонний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Левчук