Справа № 703/3070/24
2/703/84/25
24 січня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Криви Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в спільному будинковолодінні в натурі, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про виділ частки в спільному будинковолодінні в натурі.
Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Смілянського міськрайонного суду від 15 червня 2011 року по справі № 2-3/2011 розділено між нею та відповідачем спільне майно подружжя, а саме частина житлового будинку АДРЕСА_1 у співвідношенні 1/2 частки до ? частки. Вона являється власником 23/200 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду від 15 червня 2011 року. Позивач вказує, що порядок користування будинковолодінням ними вже визначено, відповідач користується житловою кімнатою позначеною на плані1-4 площею 19.9 кв.м., 2-2 площею, 11.8 кв.м. та 2-1 площею 7.2 кв.м., а вона користується кімнатами позначеними на технічному плані 1-5 площею 5.4 кв.м. та 1-6 площею 3.9 кв.м., 1-1 площею 14.7 кв.м., 1-2 площею 8.6 кв.м., 1-3 площею 6.1 кв.м. Позивач зауважує, що при розподілі електролічильник залишився на стороні будинку, що виділена відповідачу, а мережу електропостачання на її частку проведено від нього. Оскільки лічильник один, між ними виникають спори щодо оплати електроенергії. Вона вирішила встановити собі окремий електролічильник, щоб не бути залежною від відповідача та коли звернулась із заявою до Смілянського МРЕМ, їй повідомили, що згідно їхніх технічних вимог окремий електролічильник може бути встановлено лише, якщо будинковолодіння розділене в натурі і кожному із співвласників виділена частка в користуванні. Частка, яку прохає виділити позивач є відокремленою, тому її виділ в натурі можливий. При виділенні в натурі частки із спільної часткової власності, право спільної часткової власності припиняється.
Просить суд виділити їй в натурі частку спільного будинковолодіння АДРЕСА_1 , а саме:житлові кімнати позначені на технічному плані 2-1 площею 7.2 кв.м. та 2-2 площею 11.8 кв.м.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2024 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 серпня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання позивач та її представник не з'явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не подав, причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин суд ухвалює провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, які відповідають правовідносинам, врегульованим нормами ЦК України щодо права спільної власності та його здійснення.
Так, рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 червня 2011 року визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину тої частини будинковолодіння АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 11 серпня 1998 року та складається на даний час з приміщень у будинку 1-5 площею 7,2 кв.м. та 1-6 площею 11,8 кв.м. та 1/2 частини сараю «Б і 1/2 частини убиральні «Г», припинивши на вказане майно право спільної сумісної власності подружжя.
20 листопада 2023 року ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу.
Згідно інформації КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 22 травня 2023 року № 579-0, станом на 01.01.2013 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано у КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу та свідоцтва про право на спадщину (а.с.9).
Згідно витягу про державну реєстрацію прав № 31028611 від 19.08.2011 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано згідно рішення Смілянського міськрайонного суду від 15.06.2011 за ОСОБА_1 (а.с.11).
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Статтею 367 ЦК України передбачено право співвласників поділити в натурі між ними майно, що перебуває в спільній частковій власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до ст. 364 ЦК України власник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
З метою реалізації свого права позивач звернувся з відповідними позовними вимогами до суду, заявляючи про наявність технічної можливості виділити належну їй частку із спільного майна.
За змістом ст. 364 ЦК України, виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про поділ домоволодіння в натурі учасникам спільної часткової власності може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) житлового будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Отже, частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об'єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна утворюється два самостійних об'єкта майна.
В позовній заяві позивач стверджує, що вона з відповідачем фактично поділили домоволодіння між собою, виділ часток технічно можливий та не потребує проведення будь-яких змін у технічній конструкції приміщень.
Водночас, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників, хоча порядок користування будинком підлягає врахуванню при поділі будинку.
Указані висновки сформовані Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 161/3260/20 (провадження № 61-5330св23).
При розгляді відповідної категорії справ є встановлення можливості поділу об'єкта нерухомості, що перебуває в спільній частковій власності, який буде відповідати вимогам, що передбачені будівельними нормами та правилами, коли кожній зі сторін може бути виділена відокремлена частина будинку із самостійним виходом (квартира) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
З зазначеного слідує, що у спорах про виділ (поділ) в натурі житлового будинку, обов'язковому доказуванню підлягає можливість виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартиру), опис відповідного переобладнання, що передбачає створення з одного двох самостійних об'єктів права власності.
Для встановлення вказаних обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. З цією метою призначається судова будівельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої судом розглядається найбільш оптимальний варіант поділу нерухомого об'єкта в натурі відповідно до розміру ідеальних часток у спільній частковій власності.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16-ц (провадження № 61-13434св19) зроблено висновок, що «допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об'єкту нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб'єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу».
Отже, посилаючись на технічну можливість виділу частин домоволодіння, позивач повинен у передбачений законом спосіб довести таку можливість, а саме шляхом надання суду відповідного висновку експерта, який здійснений на його замовлення, або подання клопотання про призначення такої експертизи судом.
Водночас, фактичні дані про проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна при його поділі або виділі частки в натурі, відсутності самочинно збудованих, реконструйованих, перепланованих об'єктів в складі спільного майна, висновки щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна чи виділу в натурі частки з об'єкту нерухомого майна на момент розгляду справи позивачем не подавались. Клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи поділу (виділення частки в натурі) не заявлялись.
З наведеного слідує, що позивачем жодним чином не доведено наявності технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна, що є предметом спору, а також оптимально можливого поділу цього майна з урахуванням часток співвласників.
Відтак, ураховуючи встановлені у справі обставини, дослідивши подані сторонами докази, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем своїх вимог, а тому в позові необхідно відмовити.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору необхідно покласти на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 5, 7,12, 81, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в спільному будинковолодінні в натурі - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду або через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення - протягом тридцяти днів з дня його отримання.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2025 року.
Головуючий: Ю. В. Крива