Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/757/25
Номер провадження 1-кс/711/252/25
31 січня 2025 року м.Черкаси
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_1
прокурора - ОСОБА_2
слідчого - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 , по матеріалам кримінального провадження №12024250000000447, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.15, п.1, 12 ч.2 ст.115 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новостав-Дальний, Ровенського району, Ровенської області, громадянина України, українця за національністю, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, утриманців не маючого, не працюючого, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не являється,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.1, 12 ч.2 ст.115 КК України, -
Слідчий відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 , по матеріалам кримінального провадження №12024250000000447, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.15, п.1, 12 ч.2 ст.115 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024250000000447 від 12.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, п.1, 12 ч.2 ст.115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений у ході досудового розслідування період часу в ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у зв'язку з тривалими неприязними відносинами.
В подальшому ОСОБА_4 , за попередньою змовою із ОСОБА_7 з якою останній перебуває у шлюбі, звернувся до ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з проханням виготовлення саморобного вибухового пристрою, для подальшого вчинення вбивства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , однак ОСОБА_10 , не сприйняв дане прохання як реальне.
В період часу з серпня по листопад 2024 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено ОСОБА_4 , спільно з ОСОБА_7 , здійснили неодноразові візити до території домоволодіння за адресою проживання ОСОБА_10 , а саме: АДРЕСА_3 , та здійснили передачу речовин та елементів, що необхідні для виготовлення саморобного вибухового пристрою, а саме: перманганат калію, порох, алюмінієву пудру, фрагменти сталевих труб та з'єднувальні елементи та наполягали на необхідності термінового виготовлення саморобного вибухового пристрою.
В подальшому ОСОБА_10 , 11.11.2024, розуміючи протиправність дій ОСОБА_4 та ОСОБА_7 та реальність їх намірів, повідомив про даний факт правоохоронні органи та був залучений до конфіденційного співробітництва і діяв під контролем правоохоронних органів з метою викриття та документування злочинних дій останніх.
Згідно розробленого ОСОБА_4 та ОСОБА_7 плану, ОСОБА_10 повинен був виготовити саморобні вибухові пристрої з наданих йому вище речовин та матеріалів та здійснити спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 умисне вбивство ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , шляхом підриву вказаних саморобних вибухових пристроїв, котрі вони повинні всі разом закинути у вікна будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де фактично проживали потерпілі в узгоджений час і дату.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 21 листопада 2024 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , перебуваючи на території домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_10 за вищевказаною адресою, здійснили обговорення щодо необхідних складових елементів конструкції саморобних вибухових пристроїв, призначених для вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також наполягали на виготовлені саморобного вибухового пристрою для проведення випробувань перед вчиненням вбивства.
ОСОБА_4 та ОСОБА_7 27 листопада 2024 року, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_10 , неодноразово обговорювали деталі вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а саме необхідну кількість вибухових пристроїв, та цього ж дня спільно з ОСОБА_10 на відкритій місцевості здійснили підрив саморобного вибухового пристрою, які в період часу з 21.11.2024 по 27.11.2024 виготовив ОСОБА_10 з вищеописаних речовин та матеріалів, які йому надали ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
В подальшому, 03.12.2024 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , перебуваючи на території власного домоволодіння, спільно з ОСОБА_10 , вкотре обговорювали деталі вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а саме можливість залучення до вчинення умисного вбивства інших осіб, необхідну кількість саморобних вибухових пристроїв в кількості чотирьох, які повинен був виготовити ОСОБА_10 , способу їх підриву, а саме необхідності закинути вибухові пристрої в спальну кімнату, де будуть відпочивати ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , через вікна будинку, необхідність придбання маскувального одягу, (шапок, балаклав). Під час обговорення попередньо домовились про вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 та ОСОБА_11 06.12.2024 року, близько 03 години, та необхідності зустрічі всіх учасників за адресою: АДРЕСА_2 , близько 01 години, для більш детального обговорення.
06.12.2024 близько 00 годин 50 хвилин ОСОБА_10 , за попередньої домовленості, яку обговорювали 03.12.2024, імітуючи при цьому роль співвиконавця вчинення кримінального правопорушення, прибув до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , із наявними при собі чотирма виготовленими вибуховими пристроями, які він виготовив на їх замовлення, для вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , де передав їх ОСОБА_4 , однак ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, так як були затриманні працівниками правоохоронних органів за місцем свого проживання.
06.12.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, п. 1, 12 ч.2 ст.115 КК України.
06.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, п. 1, 12 ч.2 ст.115 КК України.
07.12.2024 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 03.02.2025.
27.01.2025 першим заступником керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_12 , продовжено строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 06.03.2025.
Слідчий та прокурор зазначають, що причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 13.11.2024;
-даними протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 06.12.2024;
-даними протоколу допиту потерпілої ОСОБА_8 від 18.11.2024;
-даними протоколу допиту потерпілої ОСОБА_9 від 18.11.2024;
-даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 від 06.12.2024;
-даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 від 06.12.2024;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Таким чином, на даний час ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п. 1, 12 ч.2 ст.115 КК України, в незакінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двох осіб, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та те що вони не зникли та не зменшились слідчий та прокурор зазначають:
-п.1 ч.1 ст.177 КПК України - ризик можливого переховування від органу досудового розслідування з підстав тяжкості покарання, що загрожує, який узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування та обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 в разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, що не пов'язаний із триманням під вартою, усвідомлюючи, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- п.3 ч.1 ст.177 КПК України - ризик впливу на свідків, що обумовлюється можливим використанням ОСОБА_4 знайомств, зв'язків, обізнаності про осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі доказам.
Відповідний незаконний вплив може стосуватись як на свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і на свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
-п.5 ч.1 ст.177 КПК України - ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що в органу досудового розслідування відсутні гарантії належної правомірної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та можливістю ним вчинити як інше кримінальне правопорушення, так і завершити розпочате ним, яке не було завершене з причин що не залежали від його волі
На переконання слідчого та прокурора, вказане свідчить про неможливість застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Беручи до уваги вимоги п.п. 1, 2 ч.4 ст.183 КПК України, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину з застосуванням насильства, слідчий суддя одночасно із застосуванням запобіжного заходу вигляді тримання під вартою має право не визначати можливість внесення застави, враховуючи встановлені підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 та слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримали в повному обсязі та просили продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.03.2025, без визначення застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували та просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_2 та слідчого ОСОБА_3 , заперечення підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000447, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.15, п. 1, 12 ч.2 ст.115 КК України.
06.12.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано, в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, п. 1, 12 ч.2 ст.115 КК України.
06.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, п. 1, 12 ч.2 ст.115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.12.2024 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 03.02.2025 включно.
Постановою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_12 від 27.01.2025, продовжено строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 06.03.2025.
За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч.ч. 1, 3 ст.197 КПК України).
Згідно положень ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У даному кримінальному провадженні зв'язок ОСОБА_4 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, існує, однак слідчий суддя, на даному етапі кримінального провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а перевірка доводів та заперечень сторони захисту є предметом та завданням подальшого досудового розслідування.
Сукупність наданих доказів дають достатні підстави слідчому судді дійти до висновку про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.15, п. 1, 12 ч.2 ст.115 КК України та обґрунтованість врученої підозри, що є однією із складових для обрання/продовження запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики на даній стадії кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігав ризикам, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для застосування підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 «Баришевський проти України», 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», 25.03.1999 «Пелісьє і Сассі проти Франції»).
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Разом з цим, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»)
В п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року констатовано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Разом з цим, в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції» зазначено, що національні судові органи повинні брати до уваги всі обставини, які мають значення для з'ясування, чи наявний суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинності, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
Тобто рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Оцінивши матеріали клопотання, з огляду на вагомість наданих доказів та їх взаємозв'язок, слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження №12024250000000447 є необхідність у продовженні відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у даному кримінальному провадженні, а саме можливості ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні,вчинити інше кримінальне правопорушення чи завершити розпочате.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що наявність обгрунтованої підозри, існуючі ризики у даному кримінальному провадженні, а також характеризуючі дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 (не працюючий, утриманців не маючий, підозрюється у незакінченому замаху на умисне вбивство двох осіб), в сукупності надають достатні підстави для продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить дієвості даного кримінального провадження та належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 на даній стадії досудового розслідування та, на переконання слідчого судді, не буде порушувати баланс інтересів щодо прав особистої свободи останнього та завдань кримінального провадження.
Будь-яких даних, що за станом здоров'я чи з інших причин підозрюваний ОСОБА_4 не може утримуватися під вартою в умовах слідчого ізолятора сторонами не надано, а слідчим суддею не встановлено.
Разом з цим, з урахуванням положень п.2 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає не визначати підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Підстав для зміни запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 на більш м'який у вигляді домашнього арешту, слідчим суддею не встановлено.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.03.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 04.02.2025 року о 09:00 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_13