Справа № 569/24451/24
09 січня 2025 року м. Рівне
Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі головуючого судді Галінської В.В. розглянувши у письмовому провадженні в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення СНА №3612399 від 06 грудня 2024 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити провадженні у справі.
В обґрунтування позову посилається на те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності неправомірно, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіль Ford Mondeo номерний знак НОМЕР_2 , яким керував позивач належить на праві власності ОСОБА_2 , який згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 від 19.12.2022 року має права встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Таким чином відповідно до п.13.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
30 грудня 2024 року від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. У відзиві зокрема вказано, що позивача законно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він не пред'явив посвідчення УБД під час перевірки документів.
Дослідивши матеріали справи, подані докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно до постанови серії ЕНА №3612399 від 06.12.2024 року: 05.12.2024 року о 23 год. 15 хв. в місті Рівному на перехресті вулиць В.Червонія - Богоявленська - А. Грушевського, Позивач будучи учасником ДТП не мав чинного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1.ґ ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» № 3353 від 30.06.1993 року встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (із змінами та доповненнями). Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Статтею 16 цього Закону передбачено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно пункту 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 2.1. «ґ» ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтверджуючі документи (посвідчення).
Відповідно до положень п. 21.1 статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV (далі - Закон №1961-IV) на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, діючого на території України.
Пунктом 21.3 ст. 21 цього Закону передбачено, що при використанні транспортного засобу у дорожньому русі особа, яке керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс. Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених в пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу, тобто відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
За правилами пункту 21.4 статті 21 Закону №1961-IV у випадку експлуатації транспортного засобу на території України без наявності діючого поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановленої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КУПаП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вказує відповідач у відзиві згідно з інформацією розміщеною на веб-порталі МТСБУ у позивача станом на 06.12.2024 року відсутній страховий поліс, що підтверджується знімками екрану із офіційного веб-порталу МТСБУ “Перевірка чинності полісу».
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником транспортного засобу Ford Mondeo номерний знак НОМЕР_2 .
Копією посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначає Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV), пунктом 21.2 статті 21 якого контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.
Пунктом 21.3 статті 21 Закону № 1961-IV передбачено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Приведеними нормами права визначено обов'язок водія мати при собі страховий поліс та пред'явити такий страховий поліс посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України встановлені статтею 13 Закону № 1961-IV, пунктом 13.1 передбачено, що учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
Виходячи з аналізу зазначених норм слід зробити висновок, що учасники бойових дій звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України за умови особистого керування ними транспортним засобом, така пільга встановлена законом є персоналізованою.
Відповідно до п.2.3 Рішення Конституційного Суду України №1-6/2014 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень пункту 13.1 статті 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що для учасників бойових дій та інвалідів війни, що визначені законом, інвалідів I групи умовою їх страхування є особисте керування належними їм транспортними засобами, а для інвалідів I групи - також і керування належними їм транспортними засобами іншою особою в їх присутності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише в разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи тощо.
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії СНА №3612399 від 06 грудня 2024 року залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач - Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, м.Рівне, вул. Степана Банлери, 14а.
Повне судове рішення складене 09 січня 2024 року.
Суддя -