Справа №949/252/25
про відмову у відкритті провадження у справі
04 лютого 2025 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши матеріали позовної заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", через свого представника Киричук Галину Миколаївну, що діє на підставі довіреності від 13 лютого 2024 року, звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь АТ "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість у сумі 114744,65 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
29 січня 2025 року, у відповідності до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суд звернувся до Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Запитувана судом інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача отримана судом у строки, встановлені ч. 7 ст. 187 ЦПК України, з якої встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, згідно з частинами 1, 2 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною 1 ст. 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
При цьому суд повинен був би зупинити провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до залучення до участі у справі спадкоємців.
Разом з тим, це не може бути застосоване в даному випадку, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Таким чином, з наведеного вбачається, що дана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника (а не зміни відповідача), однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається, що на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться померлим, його цивільна правоздатність і дієздатність припинилась його смертю до моменту подачі позову до суду.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі, а залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням права, свобод та інтересів третіх осіб.
Саме такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року справа №185/998/16-ц, провадження № 61-33766сво18.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Враховуючи наведені обставини та оскільки позовні вимоги заявлені до особи, яка не може бути стороною у справі, бо є померлим, і не має цивільної правоздатності та дієздатності, а отже не може нести права та обов'язки відповідача в суді, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження з підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відмова у відкритті провадження за даним позовом до відповідача не позбавляє позивача права пред'явити вимоги до його спадкоємців у порядку, передбаченому ст. 1281 ЦК України, що є самостійним предметом доказування, а тому захист прав позивача має здійснюватись шляхом пред'явлення іншого позову.
Керуючись ст.ст. 186, 352, 354 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду Тарасюк А.М.