Справа №549/55/25
Провадження №3/549/12/25
Іменем України
31 січня 2025 року селище Чорнухи
Суддя Чорнухинського районного суду Полтавської області Крєпкий С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від сектору поліцейської діяльності №2 відділення поліції №1 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 , пенсіонер,
за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
установив:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 28.01.2025 серії ВАД №150851, ОСОБА_1 , 28.01.2025, близько 13 год, в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно співмешканки ОСОБА_2 , що виражалось в нецензурній лайці, застосовував силу, що могло заподіяти шкоду психологічному та фізичному здоров'ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Сам ОСОБА_1 вину не визнав і пояснив, що 28.01.2025 співмешканка сказала йому купити їй пляшку горілки. Він відмовився. Через це між ними сталася сварка. Не заперечує, що вони під час сварки обоє виражались один на одного нецензурною лайкою. Застосування сили заперечує.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, зважаючи на таке.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
В силу ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених у ст.255 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
Відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачено за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Виходячи із диспозиції ст.173-2 КУпАП, обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення є настання певних наслідків від вчинення винною особою дій фізичного, психологічного чи економічного характеру по відношенню до потерпілого, а саме завдання шкоди фізичному чи психологічному здоров'ю особи, відносно якої вчинені такі дії.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» унормовано, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичним насильством є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Під економічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру
Таким чином, з аналізу наведених вище положень вбачається, що обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення у вигляді завдання шкоди фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого.
Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Крім того в протоколі не встановлено завдання шкоди фізичному, психічному здоров'ю потерпілої внаслідок дій ОСОБА_1 ..
Тобто, викладена в протоколі фабула в порушення вимог ч.1 ст.256 КУпАП не містять обов'язкових елементів об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, що підлягають доказуванню, а тому не відповідає диспозиції цієї норми КУпАП.
Здійснюючи функцію судового вирішення справ про адміністративні правопорушення на підставі норм закону, діючи при цьому на засадах додержання законності і принципу презумпції невинуватості, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, суд при розгляді справ повинен перевіряти представлені докази й оцінювати їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, але не вправі перекладати на себе функцію доказування винності особи та формулювання обвинувачення у вчиненні правопорушення, яке неправильно було сформульоване органом чи посадовою особою, уповноваженими складати протоколи про адміністративні правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Суд не має права за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, так як у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст.213,221 КУпАП є лише розгляд справи.
Виходячи з наведеного провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.173-2, 251, п.1 ст. 247 КУпАП,
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником цієї особи, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Чорнухинський районний суд Полтавської області і набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Суддя С.І.Крєпкий