Справа №295/5/25
Категорія 254
1-кп/295/9/25
04.02.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024065400001572 від 22.11.2024 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
22.11.2024 близько 10 години 10 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості біля буд. 19 по вул. Юрка Тютюника у м. Житомирі, виявив на землі прозорий поліетиленовий пакунок із кристалічною речовиною білого кольору.
У вказаний день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_4 , який перебував по вул. Юрка Тютюника у м. Житомирі, виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини - РVР, обіг якої заборонено, для особистого вживання без мети збуту.
Після чого, діючи умисно, незаконно, порушуючи правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, всупереч вимогам ст. ст. 2, 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», 22.11.2024 не пізніше 10 год 10 хв ОСОБА_4 підняв вказаний прозорий поліетиленовий пакунок із кристалічною речовиною білого кольору, помістив його до кишені куртки, в яку був одягнений, та почав зберігати, таким чином придбав шляхом знахідки особливо небезпечну психотропну речовину - РVР, обіг якої заборонено.
Цього ж дня, близько 10 год. 27 хв. ОСОБА_4 був зупинений працівниками Житомирського РУП ГУНП в Житомирські області поблизу будинку № 19/22 по вул. Юрка Тютюника у м. Житомирі, де в ході перевірки документів повідомив, що має при собі особливо небезпечну психотропну речовину - РVР (1-феніл-2 піролідин-1-іл пентан-1-он).
В подальшому, останній був затриманий в порядку ст. 298-2 КПК України, о 12 годині 40 хвилин 22.11.2024, у ОСОБА_4 вилучено особливо небезпечну психотропну речовину - РVР (1-феніл-2 піролідин-1-іл пентан-1-он) загальною масою 0, 2991 г., що відповідно до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які підлягають спеціальному контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (таблиця 2 Список 2), віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, яку останній незаконно придбав та зберігав при собі, без мети збуту.
Своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та надав суду показання, які за своїм змістом відповідають викладеним в обвинувальному акті обставинам кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся.
Показання обвинуваченого послідовні та логічні, тому не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, які ним не оспорювались, добровільності та істинності його позиції.
При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів, прокурор висловив думку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, запропонував обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням окремих письмових документів, які характеризують особу ОСОБА_4 та матеріалів, що стосуються речових доказів і процесуальних витрат.
Обвинувачений підтримав думку прокурора щодо запропонованого порядку дослідження доказів.
Зважаючи на те, що фактичні обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав їх встановленими у судовому засіданні та вважав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням окремих письмових документів, які характеризують особу ОСОБА_4 та стосуються процесуальних витрат і речових доказів.
При цьому суд переконався у відсутності сумнівів щодо добровільності позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено про позбавлення права на оскарження в апеляційному порядку визнаних ними фактичних обставини справи.
Допитавши обвинуваченого, дослідивши надані прокурором письмові документи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю поза розумним сумнівом та кваліфікує його умисні дії за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбанні та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується положеннями статей 65 - 67 КК України, роз'ясненнями, викладеними у п. п. 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 за місцем служби характеризується посередньо, одружений, неповнолітніх дітей не має, військовослужбовець, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, з огляду на наступне.
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.07.2022 ОСОБА_4 засуджений за ч. 4 ст. 402, ст. ст. 69, 62 КК України до покарання виді 2 років тримання в дисциплінарному батальйоні.
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 28.11.2022 ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 406 КК України до покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні на строк 1 рік. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш сувогоро покарання більш суворим покаранням, призначеним вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.07.2022 та визначено остаточне покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні на строк 2 роки.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.10.2023, яка набрала законної сили 07.11.2023 ОСОБА_5 , засудженого вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.07.2022, на підставі ч. 1 ст. 81 КК України умовно - достроково звільнено від відбування покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні на строк 7 місяців 22 дні.
З урахуванням початку строку відбування покарання, призначеного вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 28.11.2022 - 21.06.2022, в силу п. 4 ст. 89 КК України судимість ОСОБА_5 є погашеною.
Обставиною, яка відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає як рецидив злочинів.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_4 , а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень достатнім буде покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, у вигляді штрафу у мінімальному розмірі.
На переконання суду, саме таке покарання є справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, а також не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання стосовно речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягненню з обвинуваченого підлягають процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судової експертизи матеріалів № СЕ-19/106-24/17910-НЗПРАП від 09.12.2024 року, які складають 1989 грн. 75 коп.
Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися.
Зважаючи на призначене покарання та поведінку обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, підстав для застосування запобіжного заходу суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 65 - 67, 75, 76, 190 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 309, ч. 3 ст. 349, 368 - 374, 394 - 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта в сумі 1 989 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн 75 коп.
Речові докази: психотропну речовину, обіг якої заборонуно - PVP (1-фініл-2-піролідин-1-іл пентан-1), що в перерахунку на загальну масу становить 0, 2991 г., вилучену 22.11.2024 у ОСОБА_4 за адресою: м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 19/22, передану до камери зберігання речових доказів при СУ ГУНП у Житомирській області - знищити.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя