Справа № 273/1782/24
Провадження № 2-а/273/11/25
03 лютого 2025 року суддя Баранівського районного суду Житомирської області Бєлкіна Д. С. , розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ковальчук Руслани Миколаївни до ГУНП в Житомирській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Звягельського ВП ГУНП в Житомирській області Чепіля Олександра Володимировича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Представник позивача звернулася до суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області Самойленко Л.М. від 29.08.2024 та від 23.09.2024 позовну заяву двічі було залишено без руху.
07.10.2023 року до суду повторно надійшла позовна заява представника позивача із клопотанням про поновлення строку на оскарження.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.12.2024 головуючим суддею у справі визначено суддю Бєлкіну Д.С.
Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 16.01.2025 року позовну заяву було залишено без руху.
29.01.2025 року представником позивача подано заяву про поновлення строку на подання позовної заяви, як такого, що пропущений з поважних причин, оскільки копію постанови про накладення стягнення отримано представником позивача лише при ознайомленні з матеріалами справи 273/962/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП 07.08.2024 року, крім того, ОСОБА_1 не зміг вчасно оскаржити постанову, адже тривалий час перебував на лікуванні. Представником позивача також заявлено клопотання про витребування для огляду під час вирішення питання про поновлення строку відеозаписи, що містяться в матеріалах справи № 273/962/24, якими підтверджено винесення оскаржуваної постанови без присутності позивача.
Статтею 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями ст. 160, 161, 172 КАС України, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
При вирішенні заяви позивача про поновлення строку для звернення до суду з відповідним позовом, суд ознайомився з матеріалами даної справи та відеозаписом, що міститься в матеріалах справи № 273/962/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, та прийшов до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 289 КУпАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Аналіз норм ч. 2 ст. 291 КУпАП свідчить, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300 - 1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 3 ст. 121 КАС України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк.
Згідно ч. 6 ст. 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова складена працівниками поліції 14.04.2024 року , в якості доказів поважності пропущення строку представник позивача додала копію заяви від 07.08.2024 року про ознайомлення з матеріалами справи №273/962/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП в електронному вигляді.
Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 580/2987/20 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Згідно долученої копії оскаржуваної постанови серії ББА № 320929 від 14.04.2024, вбачається, що в графі 9 "Копію постанови мною отримано" зазначено "від ознайомлення та підпису відмовився". Відмовляючись від підпису, на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач усвідомлював і знав про винесення вказаної постанови, а тому був обізнаний про можливі негативні наслідки за фактом винесення цієї постанови. Отже, ОСОБА_1 вже 14.04.2024 повинен був усвідомлювати, що він є особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, й при бажанні вчиняти дії для захисту своїх прав, у тому числі й знайомитися з адміністративними матеріалами, отримувати постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскаржувати її у визначений законом строк тощо. Тривалість пропущеного строку є досить значною, а бездіяльність позивача вказує на пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі.Відмова особи від отримання копії постанови на місці її складення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, адже не є непереборними обставинами та не обумовлює саме неможливість особи отримати копію постанови в день її складення, а фактично така відмова особи є реалізацією нею своїх прав на власний розсуд; той факт, що він відмовився від її отримання, вважається належно повідомленим.
У пунктах 36, 37 постанови від 25.05.2023 у справі №620/3811/22 Верховний Суд відзначив, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо".
Що стосується тверджень представника позивача про його перебування на лікуванні, то до матеріалів клопотання не долучено доказів про постійне і безперервне лікування ОСОБА_1 на стаціонарі у період з квітня 2024 по серпень 2024 року.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що представником позивача не доведено наявності обставин, що перешкоджали ОСОБА_1 звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 286 КАС України, та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на оскарження постанови, причини пропуску строку оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними.
На підставі вище зазначеного, приходжу висновку, що позивачем пропущено строк на звернення до суду, а підстав для визнання причин пропуску строку поважними судом не вбачається.
Статтею 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на зазначене та керуючись ст.ст.123, 169 КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ковальчук Руслани Миколаївни про поновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовити.
Адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ковальчук Руслани Миколаївни до ГУНП в Житомирській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Звягельського ВП ГУНП в Житомирській області Чепіля Олександра Володимировича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі вважати неподаним та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Бєлкіна Д.С.