Справа №155/76/25
Провадження №3/155/90/25
04.02.2025 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №597525, 11 січня 2025 року о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме нецензурно висловлювався та підвищував голос чим міг завдати шкоду її психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату, місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи та протоколі наявні відповідні докази. Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Враховуючи, що положеннями ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою і справа за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення до таких не відноситься, а тому його неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.
Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними, враховуючи положення ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та відповідно до вимог ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суддя вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суддя дійшов до наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №597525 від 11.01.2025 року, рапортом №105 від 11.01.2025 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 11.01.2025 року, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , терміновим заборонним приписом стосовно кривдника від 11.01.2025, та іншими наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно положень ст. 1 ЗУ «Про запобігання і протидію домашньому насильству», діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
Відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбаченістаттями 173-2і173-6цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що ОСОБА_1 своїми діями психологічного характеру, а саме нецензурними висловами та підвищенням голосу в сторону дружини завдав шкоди її психологічному здоров'ю, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення доведена поза розумним сумнівом.
Обставини, які б обтяжували чи пом'якшували відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, беручи до уваги суспільну небезпеку вчиненого, інші обставини справи, вважаю, що на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу, при цьому, суд вважає, що відсутня необхідність направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, що передбачено ст. 39-1 КУпАП.
Вказана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Відповідно до ч.1 ст.307,ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу понад п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, в разі оскарження такої постанови понад п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 , стягнути подвійний розмір штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Горохівський районний суд Волинської області.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Д.Т.Санакоєв