154/4415/24
3/154/71/25
03 лютого 2025 року суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області
Лутай А.М. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інспектора прикордонної служби 3 категорії-дозиметрист, групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП,-
Відповідно до протоколу ЗхРУ 246971, складеного 18 листопада 2024 року виконуючим обов'язки начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону майором ОСОБА_2 , 05 листопада 2024 року, в умовах особливого періоду, інспектор прикордонної служби 3 категорії-дозиметрист, групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) старший сержант ОСОБА_1 , виконуючи наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Вартовий шлагбауму» в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг», порушив правила несення прикордонної служби, що виразилось в неналежному спостереженні за місцевістю і транспортними засобами, належним дотриманням режиму, що виразилося у самовільному залишенні території пункту пропуску «Устилуг», без надання уповноваженою службовою особою Держприкордонслужби України такого дозволу, громадянином України ОСОБА_3 , відносно якого в реєстрі «Оберіг» була наявна інформація щодо його розшуку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 5 та 9 пункту 27 глави 5 розділу ІІ та абзацу 13 пункту 7 глави 2 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України 19.10.2015 №1261, пункту 4 наказу 6 прикз від 21.01.2024 №15-ОД, абзацу 3 пункту 1 розділу VI Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон України у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг», затвердженої наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 28.10.2023 №3684-ОД, ст.ст.11,16 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-18 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та суду пояснив, що в період з 08:00 04 листопада 2024 року по 08:00 05 листопада 2024 року, він дійсно виконував наказ на охорону державного кордону будучи в прикордонному наряді «Вартовий шлагбауму» та перед міжнародним пунктом пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг-Зосин» організував відповідно до вимог Закону України «Про прикордонний контроль», Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, Технологічної схеми пропуску через Державний кордон України осіб, транспортних засобів і вантажів у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг-Зосин» та інших нормативно-правових актів. Під час відбору контрольних талонів транспортних засобів, які виїжджали з пункту пропуску на в'їзд в Україну 05.11.2024 він звіряв кількість осіб, які знаходилися в транспортному засобі з кількістю осіб, зазначених в контрольному талоні. Дозвіл на вихід з пункту пропуску громадянина України ОСОБА_4 , він не надавав. Будь-яка інформація щодо даного факту йому не відома.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст.251 КУпАП).
Суд не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, за якою на ОСОБА_1 складено протокол, передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, а саме за те, що він 05.11.2024, в умовах особливого періоду, виконуючи наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Вартовий шлагбауму» в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг», порушив правила несення прикордонної служби, що виразилось в неналежному спостереженні за місцевістю і транспортними засобами, належним дотриманням режиму, що виразилося у самовільному залишенні території пункту пропуску «Устилуг», без надання уповноваженою службовою особою Держприкордонслужби України такого дозволу, громадянином України ОСОБА_3 , відносно якого в реєстрі «Оберіг» була наявна інформація щодо його розшуку.
Із дослідженого рапотру в.о. начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 05.11.2024 встановлено, що перевірку документів у громадянина ОСОБА_4 здійснювала сержант ОСОБА_5 . Під час внесення відомостей про громадянина ОСОБА_4 відбулось спрацювання БД «Оберіг» та встановлено, що ОСОБА_6 перебуває в розшуку. Після чого було здійснено доповідь СПНПП та запрошено ОСОБА_4 до службового приміщення. Після проведення співбесіди лейтенантом Златоуста- ОСОБА_7 , остання запропонувала ОСОБА_8 очікувати в коридорі. О 05:30 було виявлено відсутність ОСОБА_4 в пункті пропуску.
Крім того, із наказу «Про результати проведення службової перевірки» встановлено, що лейтенант ІНФОРМАЦІЯ_5 05.11.2024 неякісно організувала несення служби прикордонними нарядами в пункті пропуску «Устилуг», що спричинило самовільне залишення особою пункту пропуску. Зазначено, що Златоуста-Софія ОСОБА_9 не викликала представників Національної поліції, не давала додаткових завдань прикордонним нарядам щодо охорони громадянина України ОСОБА_4 з метою унеможливлення його втечі, що саме і стало причиною самовільного залишення особою пункту пропуску.
Таким чином, із даного рапорту та наказу встановлено, що факт перебування ОСОБА_4 встановлено сержантом ОСОБА_10 . Співбесіду із цим громадянином проводила лейтенант ОСОБА_11 , яка запропонувала йому очікувати в коридорі. ОСОБА_12 не давалось завдання іншим іспекторам прикордонного контролю щодо посилення режиму, охорони чи пошуку ОСОБА_4 , не викликались представники Національної поліції.
Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 22.11.2024 ОСОБА_13 визнанно винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-18 КУпАП.
Отже, саме дії ОСОБА_11 перебувають у прямому причинному зв'язку з наслідками, зокрема, самовільним залишенням ОСОБА_3 пункту пропуску, без надання уповноваженою особою Державної прикордонної служби України такого дозволу.
Також встановлено, що громадянин ОСОБА_6 05.11.2024 здійснював в'їзд на територію України з території Республіки Польща. Перевірку документів здійснювала ОСОБА_14 , яка і встановила факт перебування ОСОБА_4 в розшуку. В цей час інспектор ОСОБА_1 здійснював відбір контрольних талонів з транспортних засобів, які виїжджали з пункту пропуску на в'їзд в Україну, а тому йому не була відома інформація про громадянина ОСОБА_4 , який згідно з інформації «Оберіг» перебував у розшуку.
У матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 було доведено до відома факт перебування ОСОБА_4 в розшуку та давалось завдання здійснювати охорону цього громадянина в пункті пропуску.
Також не доведено, що в посадові обов'язки ОСОБА_1 входить здійснювати охорону, нагляд, чи затримання в пункті пропуску осіб, які перебувають в розшуку.
ОСОБА_1 , як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і в суді заперечував ті обставини, що він не звіряв кількість осіб, які перебували в транспортних засобах із зазначеною кількістю осіб в контрольних талонах, і в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували такі пояснення ОСОБА_1 .
Судом були витребувані відеозаписи з камер відеоспостереження міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг» за 05.11.2024, проте такі відеозаписи, на час розгляду справи, не були надані суду.
Таким чином, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, на спростування доводів ОСОБА_1 та підтвердження вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Отже, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 246971, в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження.
Оскільки матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, які б давали можливість поза розумним сумнівом зробити висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП, вважаю, що провадження у справі, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7,9, 245, 251,252, 280-283 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-18 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного равопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у Волинський апеляційний суд протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя А.М.Лутай