04.02.25
33/812/57/25
Справа № 33/812/57/25 Категорія: ст. 130 ч. 1, ст. 126 ч.5 КУпАП Головуючий у першій інстанції Дробинський О. Е.
Доповідачка апеляційного суду Ямкова О. О.
4 лютого 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
у складі: головуючого - судді Ямкової О. О.,
за участю: секретаря Богуславської О. М.,
особи, яка притягнута
до адміністративної
відповідальності ОСОБА_1 ,
захисниці Марку О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення
за апеляційною скаргою захисниці Марку О. В. на постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення на підставі ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на п'ять років -
Згідно постанови судді, 21 грудня 2024 року близько 17 години 56 хвилини в місті Вознесенську Миколаївської області по вулиці Соборності водій ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом та притягнутим до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 4 статті 126 КУпАП, на підставі постанови серії ЕНА №3704692 від 21 грудня 2024 року, повторно, протягом року, керував транспортним засобом «Skoda Favorit», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Стан сп'яніння встановлено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального обладнання - газоаналізатора алкотестера Драгер, з показником в 0,51 проміле. Тому водієм ОСОБА_1 порушено вимоги, викладені у пунктах 2.1а та 2.9а Правил дорожнього руху України, внаслідок чого його дії кваліфіковані за частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 130 КУпАП, про що складено протоколи про адміністративне правопорушення з відеофіксацією події.
Постановою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 січня 2025 року справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 126 і ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження, та на нього накладено стягнення на підставі статті 36 КУпАП в межах санкції частини 5 статті 126 КУпАП, яка передбачає більше суворе адміністративне стягнення.
В апеляційній скарзі захисниця ОСОБА_1 - адвокатка Марку О. В. просить скасувати постанову судді в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП та провадження у справі закрити, у зв'язку з вчиненням цього правопорушення в стані крайньої необхідності.
Вимог про скасування постанови судді в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, захисницею не заявлено.
У змісті скарги адвокатка Марку О. В. зазначила про порушення судом права ОСОБА_1 на захист та належне повідомлення про час слухання справи.
Неправильно судом встановлено і місце події, а саме замість вулиці Михайлівської, 9 в місті Вознесенську, помилково зазначено вулицю Соборності в місті Вознесенську.
Не звернута увага суду і на вчинення ОСОБА_1 правопорушення в стані крайньої необхідності, так як в цей день біля 17.00 він віз свою дружину разом з її донькою до медичного закладу для здійснення медичних процедур, які були обов'язкові для збереження життя дитини. Про ці обставини ОСОБА_1 міг повідомити суд, якщо був би належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, але такого зробити не зміг, у зв'язку з порушенням його права на захист.
Вирішуючи справу по суті із заслуховуванням пояснення ОСОБА_1 та його захисниці Марку О. В. на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, так як висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні пунктів 2.1а, 2.9а ПДР України, а саме у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильними.
Ці висновки суду ґрунтуються на сукупності усіх доказів, які містяться у матеріалах справи та спростовують доводи апелянтки, викладені нею у апеляційній скарзі.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
Тому з доданої до матеріалів справи постанови поліції, протоколів про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом на підставі постанови судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 13 травня 2024 року строком на один рік, керував транспортним засобом «Skoda Favorit» 21 грудня 2024 року о 17 годині 17 хвилині у місті Вознесенську, внаслідок чого був притягнутий до адміністративної відповідальності за постановою серії ЕНА №3704692 від 21 грудня 2024 року. Після чого, в той же день, але вже о 17 годині 56 хвилині здійснив повторне керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, після його притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 4 статті 126 КУпАП, органами поліції. На вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку (на місці зупинки або у медичному закладі) пройшов його на місці зупинки транспортного засобу, за результатами якого встановлені ознаки сп'яніння з показником в 0.51 проміле.
Враховуючи наведене, в обґрунтування своїх висновків, при вирішенні справи, суддя правильно послався на дані постанови поліції, протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП, та відеозапис події.
Самі вищезазначені протоколи про адміністративні правопорушення відповідають вимогам статті 256 КУпАП та повністю узгоджуються з даними, які містяться у відеозаписі здійсненому працівником поліції, та постановою поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 4 статті 126 КУпАП.
Посилання адвокатки на неправильність визначення суддею місця події не заслуговує на увагу, оскільки воно визначено правильно, як місто Вознесенськ, вулиця Соборності, з огляду на вчинення ОСОБА_1 правопорушень, які йому ставляться до провини та направлені на розгляд суду.
Вказівка на місце по вулиці Михайлівській не має процесуального значення для кваліфікації дій ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126, частини 1 статті 130 КУпАП, оскільки стосується іншої події, яка визначена на підставі постанови поліції, що винесена в той же день, але у зв'язку із вчиненням ОСОБА_1 іншого правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності на підставі рішення іншого органу, який не є судом.
Тому виїзд ОСОБА_1 біля 17.00 для відвідування медичного закладу разом з дружиною і донькою не стосується події правопорушення, яке було ним вчинено пізніше, о 17 годині 56 хвилині та знаходилося на розгляді в суді.
Натомість, такі дії ОСОБА_1 не можливо кваліфікувати за ознакою вчинення правопорушення в стадії крайньої необхідності, оскільки, по-перше, вони не підпадають під її загальноприйняте визначення, а по-друге, продовження особою вчинення протиправного діяння, після притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних дій, є свідомим вчиненням правопорушення.
Документи, що надані захисницею до суду, про сімейний стан та наявність захворювань лише підтверджують наявність у дитини дружини ОСОБА_1 певного захворювання, але не свідчать про термінову необхідність проведення медичних процедур задля збереження життя у день та час вчинення особою правопорушення.
За такого, обставини встановлені в протоколах про адміністративні правопорушення підтверджені також і іншими доказами, а саме: постановою поліції від 21 грудня 2024 року та відеозаписом.
При тому у складених протоколах мають місце надані особисті пояснення ОСОБА_1 стосовно потреби зробити дитині укол, як підставу для протиправного керування ним транспортним засобом, внаслідок чого посилання адвокатки на неможливість врахування судом таких обставин за відсутністю ОСОБА_1 у судовому засідання, є помилковими.
Тому, при прийнятті рішення, суддя врахував ці письмові пояснення ОСОБА_1 та надав їм оцінку порівняно з усією іншою сукупністю доказів відповідно до статті 251 КУпАП, які свідчили про те, що дії ОСОБА_1 носили усвідомлений протиправний характер та були вчинені повторно протягом року, наслідком чого є його притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 130 КУпАП.
Суперечностей щодо обставин викладених у протоколах та кваліфікації дій правопорушника судом першої та апеляційної інстанцій не виявлено.
Відповідно до вимог пунктів 2.1а, 2.9а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, яким йому заборонено керувати у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
Отже, ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП.
Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП та у відповідності до вимог ст. ст. 33, 36 КУпАП.
Доводи стосовно порушення права ОСОБА_1 бути заслуханим судом, у зв'язку з його неповідомленням про дату та час слухання справи, є неприйнятними, з огляду на подачу ОСОБА_1 заяви про бажання отримати від суду смс-повідомлення про дату та час проведення у справі судового засідання, що відповідно зроблено судом у обраний такою особою спосіб, яким вона розпорядилася на свій розсуд.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-
Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_1 - адвокатки Марку О. В. залишити без задоволення, а постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча О. О. Ямкова