Справа № 149/437/24
Провадження № 33/801/109/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Робак М. В.
Доповідач: Панасюк О. С.
03 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Постановою судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн 00 к. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що 26 січня 2024 року о 20 год 35 хв. по вул. Заводській, 10 в с. Війтівці Хмільницького району Вінницької області він керував транспортним засобом MAN TGX 18460, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка вимова). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просив скасувати постанову судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 грудня 2024 року, а провадження у справі закрити на підставі частини першої статті 247 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів. Зазначивши у протоколі про адміністративне правопорушення про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, зокрема запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечіткої вимови поліцейські не надали суду доказів, які б підтверджували наявність цих ознак. Вказував, що йому не було вручено копію протоколу, що є порушенням його права на захист. Долученні до матеріалів справи відеозаписи в порушення вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 лютого 2018 року № 1026, є небезперервними, а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі. Також звертав увагу на те, що його не було належним чином повідомлено про дату розгляду справи, жодних повісток про виклик до суду він не отримував.
ОСОБА_1 в судові засідання 20 січня 2025 року та 03 лютого 2025 року не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
16 січня 2025 року від адвокатки Лиснички І. П. надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з укладенням угоди про надання правової допомоги з ОСОБА_1 та її перебуванням у відпустці.
03 лютого 2025 року захисниця ОСОБА_1 - адвокатка Лисничка І. П. подала клопотання про відкладення судового засідання через зайнятість в іншому судовому процесі.
Участь у справі захисника не звільняє від обов'язку явки в судове засідання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте в клопотанні не наведено обґрунтованих обставин неможливості особистої явки ОСОБА_1 до Вінницького апеляційного суду або ж через систему відеоконференції. Як і не має жодних обґрунтувань неможливості адвокаткою Лисничкою І. П. організувати свою роботу таким чином, щоб мати можливість брати участь у заздалегідь призначених судових засіданнях (не зрозуміло чи знала вона про призначення справи Закарпатським апеляційним судом на момент призначення цієї справи та її про це повідомлення, чи могла раніше - до дня безпосереднього призначення цієї справи - повідомити про участь в іншому засіданні, чому із першим клопотанням про відкладення розгляду справи не подала до Вінницького апеляційного суду графік уже призначених за її участю судових засідань).
За таких обставин апеляційний суд вважає причину неявки захисниці ОСОБА_1 - адвокатки Лиснички І. П. неповажною, а враховуючи, що сам ОСОБА_1 не повідомив суд про неможливість особисто брати участь в судовому засіданні, то справу необхідно розглядати за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 290476 від 26 січня 2024 року 26 січня 2024 року о 20 год 35 хв. по вул. Заводській, 10 в с. Війтівці Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN TGX 18460, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка вимова). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Протокол складений уповноваженою особою, а його зміст відповідає вимогам статті 256 КУпАП, протокол підписаний особою, яка його склала. Суть правопорушення, викладена у протоколі, відповідає ознакам складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 своїм правом надати пояснення не скористався, відмовившись при цьому від його підписання. Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції в протоколі не вказав.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, відповідно до Інструкції № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі - Порядок), відповідно до яких особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Згідно з пунктом 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Працівниками поліції було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка вимова), в зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Зазначені ознаки алкогольного сп'яніння в розумінні пункту 2 розділу І Інструкції № 1452/735 є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а у разі незгоди особи з результатом або відмови від такого огляду в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я.
Отже відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема алкогольного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за статтею 130 КУпАП.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 130 КУпАП, є обґрунтованим, вмотивованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд надав правильну оцінку.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис є доказами у справі про адміністративне правопорушення та підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, а тому суд правильно взяв їх до уваги.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відеозапис и, які надано до суду, є небезперервними, а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі, на увагу не заслуговують, тому що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне.
Відповідно до наданих відеозаписів (з портативного відеореєстратора із патрульного автомобіля працівників поліції та портативного відеореєстратора з нагрудної камери працівника поліції), які за часом є безперервними, на них відображено хронологію події, що мала місце 26 січня 2024 року, зокрема момент зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , спілкування поліцейських з водієм на місці події, вимогу працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Також з відеозаписів видно, що ОСОБА_1 відмовився від отримання протоколу про адміністративне правопорушення та ознайомлення з його змістом, а тому посилання в апеляційній скарзі про не вручення копії протоколу, є безпідставними. Порушень права на захист останнього допущено не було.
Будь-яких порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, як про це зазначається в апеляційній скарзі, апеляційним судом не встановлено.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи та безпідставного розгляду справи у його відсутність, тому що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП та про його направлення для розгляду до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області.
Крім того ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні 18 квітня 2024 року при постановленні Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області постанови про повернення справи про адміністративне правопорушення за підсудністю до Хмільницького міськрайонному суді Вінницької області для розгляду, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи саме в Хмільницькому міськрайонному суді Вінницької області.
Суд першої інстанції повідомляв ОСОБА_1 про розгляд справи 09 грудня 2024 року шляхом направлення судової повістки саме на ту адресу, яка була зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, його клопотаннях та запереченнях.
Особа, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Підстав вважати, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 та позбавив його можливості реалізувати в суді передбачені статтею 268 КУпАП права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, немає.
Суд першої інстанції відповідно до статей 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Таким чином апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які є підставою для скасування чи зміни рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись статтею 294 КУпАП апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 грудня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О. С. Панасюк