Справа№751/838/25
Провадження №1-кп/751/152/25
29 січня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024270340003913 від 08.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
24 січня 2025 року до Новозаводського районного суду міста Чернігова надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024270340003913 від 08.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Ухвалою суду від 24.01.2025 у вказаному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні висловила думку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом у судове засідання обвинуваченого та його захисника, оскільки обвинувальний акт складений відповідно до вимог статті 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження не встановлено. Одночасно заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати. В обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення вказала, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем, проте з 2023 року перебуває вдома, що свідчить про незаконне ухилення від військової служби. Водночас відомостей щодо наявності інших кримінальних проваджень, в яких ОСОБА_3 підозрюється або обвинувачується у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень, зокрема військових кримінальних правопорушень, не надала. Також просила доручити представнику уповноваженого органу пробації скласти досудову доповідь щодо особи обвинуваченого.
Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні висловили думку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду, заперечень щодо складання досудової доповіді не мають. Водночас стосовно продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували. Захисник заявив усне клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, вказавши, що ризики є недоведеними. Зазначив, що обвинувачений має постійне місце проживання, за місцем несення служби характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, а також непрацездатного батька. Стосовно ОСОБА_3 відсутні будь-які інші кримінальні провадження.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.
Підстав для закриття кримінального провадження, які підлягають дослідженню на даній стадії провадження, не вбачається.
Дане кримінальне провадження підсудне Новозаводському районному суду міста Чернігова.
Обвинувальний акт, затверджений прокурором, вручений обвинуваченому та його захиснику, складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, відтак підстав для його повернення прокурору немає.
Отже, достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачений, захисник.
Клопотань про виклик свідків, витребування певних речей та документів не надійшло.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 10.12.2024 застосовано до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 грн, та з покладенням на нього обов'язків у разі внесення застави.
За змістом статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до шести років, особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, раніше не судимий, стійкість його соціальних зв'язків: одружений, має на утриманні малолітню дитину, 2023 року народження, та непрацездатного батька. Також враховується вік та стан здоров'я обвинуваченого.
У судовому засіданні доведено наявність ризиків, визначених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема проти встановленого порядку несення військової служби.
Наведене об'єктивно вказує, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, частково продовжують існувати.
Водночас стороною обвинувачення в судовому засіданні не доведено переконливими аргументами недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, для запобігання встановленим ризикам, оскільки саме лише посилання в клопотанні на вказане не може безумовно свідчити про доведеність даного факту.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» вказав на порушення пункту 3 статті 5 Конвенції національними судами України, які часто обґрунтовують продовження строку тримання під вартою однаковими підставами протягом всього періоду ув'язнення, та зазначив, що суди зобов'язані обґрунтовувати свої рішення про продовження строку тримання під вартою іншими підставами, які мають бути чітко вказані (пункт 99). Не наведення судовими органами у своїх рішеннях будь-яких підстав, які дозволяють тримання особи під вартою протягом тривалого проміжку часу, є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим у пункті 1 статті 5 Конвенції (пункт 36 рішення Європейського суду з прав людини від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України»).
Згідно з практикою застосування ЄСПЛ пункту 3 статті 5 Конвенції, після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження строку тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України», пункт 63 рішення від 27 листопада 2008 року у справі «Свершов проти України». ЄСПЛ стверджує, що питання про те, чи є розумним строк тримання під вартою, не може оцінюватись абстрактно (пункт 40 рішення від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України»), відсутність будь-яких підстав, наданих судовими органами у своїх рішеннях, які дозволяють тримання особи під вартою протягом тривалого проміжку часу, є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим у пункті 1 статті 5 Конвенції (пункт 36 рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України»).
Отже, тривалість тримання під вартою повинна бути виправданою, обґрунтованою як складністю кримінального провадження, так і наявністю ризиків, інакше судові рішення про продовження строку тримання під вартою не відповідатимуть нормам КПК і вимогам практики ЄСПЛ.
Відсутність законодавчо визначених строків судового розгляду та максимальних строків тримання під вартою під час судового провадження має компенсувати засада розумних строків, що дає змогу їх оцінки відповідно до критеріїв, визначених КПК України, з урахуванням практики ЄСПЛ.
Однак суд вважає, що при розгляді клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даному етапі прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам.
При цьому суворість можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчинені інкримінованого злочину не може бути вирішальним фактором для продовження найбільш тяжкого запобіжного заходу. Для продовження тримання особи під вартою повинні враховуватися й інші обставини справи з сукупністю даних про особу обвинуваченого.
Оцінюючи наявні відомості про особу обвинуваченого, суд бере до увагу те, що ОСОБА_3 раніше не був засуджений, відсутні відомості про вчинення ним іншого виду правопорушень (кримінальних, адміністративних, дисциплінарних тощо), окрім того правопорушення, можливе вчинення якого є предметом дослідження в даному кримінальному провадженні.
Тому, на переконання суду, для запобігання встановленим ризикам є достатнім такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт з покладенням відповідних обов'язків, під час якого обвинувачений не матиме можливості покидати місце свого проживання та, як наслідок, переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів), суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
При обранні іншого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, ніж того, який зазначений у клопотанні - тримання під вартою, суд відповідно до положень ст. 178 КПК України враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується позитивно, а також враховує його вік та стан здоров'я, наявність достатньо сталих соціальних зв'язків: одружений, має на утриманні малолітню дитину та непрацездатного батька. Крім того, суд звертає увагу на наявність постійного місця проживання обвинуваченого.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою не є виправданим, а тому вважає за необхідне змінити запобіжний захід, застосований стосовно обвинуваченого, оскільки, на переконання суду, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевказаним ризикам можливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Отже, у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно відмовити, тоді як клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 314, 314-1 КПК України слід доручити представнику органу пробації скласти та надати суду досудову доповідь щодо особи обвинуваченого ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 184, 193, 194, 314-317, 369-372, 376 КПК України, суд
Закінчити підготовче провадження і призначити судовий розгляд за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12024270340003913 від 08.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, у відкритому судовому засіданні у приміщенні Новозаводського районного суду міста Чернігова (м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17) на 05 лютого 2025 року на 14 год. 10 хв.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді триманні під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 10.12.2024, змінити, застосувавши до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком випадків прибуття до суду за викликом та за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги.
Негайно доставити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця проживання і звільнити обвинуваченого з-під варти.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, тобто до 29 березня 2025 року включно, наступні обов'язки:
- прибувати до суду за викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_3 проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього ухвалою суду обов'язків до нього можуть бути застосовані більш суворі запобіжні заходи.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту направити для виконання Чернігівському РУП ГУНП України в Чернігівській області.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, обвинуваченого, захисника.
Відповідно до вимог ст.ст. 314, 314-1 КПК України, доручити представнику уповноваженого органу пробації скласти досудову доповідь щодо особи обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Дружний Мінської області Білорусі, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Роз'яснити обвинуваченому його право брати участь чи відмовитись від участі у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації достовірної інформації, необхідної для підготовки такої доповіді, ознайомленні з текстом досудової доповіді та поданні своїх зауважень і уточнень.
Копію ухвали направити начальнику органу пробації в частині складання та надання досудової доповіді - для виконання.
На ухвалу суду в частині запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом семи днів з дня її оголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 03.02.2025 о 15.00 год.
Суддя ОСОБА_1