Провадження № 2/734/300/25 Справа № 734/4476/24
іменем України
03 лютого 2025 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Іванюка Т.І.,
при секретарі - Ієвлевій О.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення аліментівна дитину, яка продовжує навчання,-
у суд із позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з останнього аліменти на свою користь на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, починаючи з дня подання заяви та до закінчення навчання останньою, кошти у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісяця. Позовні вимоги мотивує тим, що від шлюбу з відповідачем, мають повнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , яка на даний час навчається на третьому курсі заочної форми навчання «Національного Університету Біоресурсів і Природокористування України» на спеціальність 071 «Облік і оподаткування». Строк навчання закінчується 01 лютого 2027 року. У зв'язку із навчанням донька потребує матеріальної допомоги.
Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, у якій він визнає позовні вимоги частково, виходячи з того, що стосунки з між сторонами у справі були непрості, однак за рішенням суду відповідач у справі сплачував аліменти для забезпечення доньки у її неповнолітньому віці.
Надана довідка про недоотримання аліментів, що долучена до матеріалів справи датована 04.05 2018 роком, та за період 01.11.2017 року по 30.04.2018 року, тобто за шість місяців, і то був складний період, однак аліменти сплачувались, такий документ не є доказом того, що відповідач у справі ухилявся від сплати коштів для забезпечення неповнолітньої доньки за рішенням суду.
Крім того, відповідач зазначає, що доказів на підтвердження того, яку суму необхідно сплачувати саме за навчання, копії контракту (чи договору) не долучено до матеріалів позовної заяви. Так само, в наданих документах не підтверджено дату закінчення навчання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , а визначений термін навчання до 1 лютого 2027 року зазначено лише зі слів, без документального підтвердження.
Також відповідач у справі просить звернути увагу суду, що на даний час повнолітня донька ОСОБА_4 досягла повних 21 рік, є працездатною, не хворіє тяжкими хворобами, крім того працює продавцем в магазині в смт. Десна, за місцем свого проживання. Навчається на заочній формі навчання, що дає їй можливість і час влаштуватись на роботу та забезпечувати себе самостійно. Саме з вимогою до суду про стягнення аліментів з батька вона не зверталась.
На даний час, про що відомо і позивачці, у відповідача у справі ОСОБА_2 цілком змінились обставини, що мають істотне значення у даній справі, а саме, ОСОБА_2 на даний час проживає спільно сім'єю з співмешканкою ОСОБА_5 , та її неповнолітньою донькою ОСОБА_6 , які перебувають на його утриманні та забезпеченні. Це є його сім'я, вони пов'язані спільним побутом, спільно проживають, що підтверджується довідкою з місця проживання та акт обстеження на предмет проживання.
Тому відповідач не має можливості сплачувати аліменти в заявленому розмірі.
Відповідь на відзив позивачем не надана.
У судове засідання сторони не з'явилися, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутності.
При цьому позивачка у своїй заяві, яка оформлена телефонограмою, зазначила, що не проти задоволення її позовних вимог частково, а саме стягнення з відповідача на її користь аліментів в розмірі 1/8 частини всіх його доходів.
Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що у даній справі розглядається спір про стягнення аліментів, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступних підстав:
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . ЇЇ батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
ОСОБА_3 навчається на третьому курсі заочної форми навчання «Національного Університету Біоресурсів і Природокористування України» на спеціальність 071 «Облік і оподаткування».
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення аліментівна дитину, яка продовжує навчання, підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Це положення відбите і в українському законодавстві. Зміст глави 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину.
Згідно з ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Згідно з статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши всі обставини обставин, суд вважає, що донька позивача, навчаючись на денній формі навчання, має право на утримання від батька на період навчання, так як не працює і потребує коштів на придбання одягу, підручників, продуктів харчування, проходження лікування, тощо, а відповідач працює і має змогу надавати матеріальну допомогу доньці.
При визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує доводи відповідача, які викладені у відзиві та те, що позивачка не заперечує про задоволення її позову частково, а саме стягнення з відповідача на її користь аліментів в розмірі 1/8 частини всіх його доходів.
З урахуванням вищевказаних обставин, а також приймаючи до уваги рівність обов'язків батьків щодо утримання дитини, суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача та стягнути з відповідача на його користь аліменти в розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з від дня пред'явлення позову і до закінчення навчання або до досягнення дитиною 23 років. Вказане є достатнім для забезпечення матеріальних потреб повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.182, 191, 199, 200, 201 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 368, 273, 354 ЦПК України, суд
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення аліментівна дитину, яка продовжує навчання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_2 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання повнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання щомісячно у розмірі 1/8 частині всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дати звернення до суду і до закінчення навчання, а саме до 01.02.2027 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_2 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: