Постанова від 30.01.2025 по справі 766/18790/24

Справа № 766/18790/24

н/п 3/766/1515/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Арчаков Д.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Тицко Ю.О.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 (не з'явився, належним чином сповіщений),

захисника - Карлінського А.О.,

розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

військовослужбовця, стрільця 2 відділення 3 взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ,

за частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

безпосередньо після закінчення судового розгляду виніс постанову про таке:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

1. До Херсонського міського суду Херсонської області надійшов протокол про військове адміністративне правопорушення №6/2024 від 02.11.2024, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, в якому зазначено, що 01.11.2024 року, о 17 годині 00 хвилин, останній, під час виконання обов'язків військової служби, знаходився на території військової частини в нетверезому стані, що було підтверджено під час проведення огляду співробітником КНП ХОЗ НПД ХОР (висновок від 01.11.2024) вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення

2. З протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 зі складеним протоколом та зазначеними обставинами згоден.

В судовому засіданні 30.01.2025 захисник Карлінський А.О. зазначив про наявність істотних порушень при складенні матеріалів про адміністративне правопорушення, зокрема:

1)Складення медичної характеристики на іншу особу, а саме ОСОБА_2 . Зазначена особа не відома ОСОБА_1 та, як зазначає захисник, не має жодного відношення до справи.

2)Інша кількість аркушів в справі. Так, захисник наголошує, що в супровідному листі №2668 від 02.11.2024 на адресу Херсонського міського суду Херсонської області, підписаному командиром в/ч НОМЕР_1 підполковником ЗСУ ОСОБА_3 , зазначено 11 аркушів, а фактично справа складається з 10 аркушів.

3)Підпис іншої особи в протоколі №6/2024. Захисник Карлінський А.О. стверджує, що його підзахисний ОСОБА_1 не підписував жодних протоколів. На підтвердження своєї позиції захист надав у судовому засіданні оптичний диск, з записом відеозвернення ОСОБА_1 до Суду, в якому останній зазначає, що жодних протоколів не підписував, зміст таких документів йому невідомий;

4)Відсутність чіткого обґрунтування складу правопорушення, в частині зазначення кваліфікуючих ознак правопорушення. Захисник підкреслив неприпустимість невизначеності інкримінованих особі обставин правопорушення. Так, в протоколі є посилання на перелік обставин, передбачених частиною третьою ст. 172-20 КУпАП, але без конкретизації підстав застосування вказаної частини статті, проте диспозиція вказаної статі містить декілька ознак об'єктивної сторони правопорушення.

5)Порушення порядку огляду військовослужбовця на стан сп'яніння. Відповідно до обставин, з'ясованих у ході судового засідання на підставі показань свідків та матеріалів справи, ОСОБА_1 був виявлений не на території військової частини, а на вулиці за адресою: АДРЕСА_2 , біля під'їзду, тобто у громадському місці. З урахуванням наведеного, огляд мав проводитись співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , уповноваженими на його проведення.

6)Внесення змін у медичний висновок після його підписання. В частині такого порушення захисник наголосив, що присвоєння номеру та серії відбулось вже після складення і підписання такого документу, про що може свідчити інший колір чорнил, якими виконаний такий запис.

7)Використання форми медичного висновку не призначеного для огляду військових. Захисником було висловлено твердження про неприпустимість застосування форми медичного огляду водіїв на стан сп'яніння для проведення такого огляду військовослужбовця.

8)Відсутність поліцейських під час повідомлення результатів висновку.

9)Відсутність підписів свідків під висновками.

10)Відсутність фото- та відеофіксації.

11)Відсутність акту огляду.

12)Відсутність підтверджень того, що ОСОБА_4 має право і допуск на перевірку на стан сп'яніння, як і не зазначення того ким є ОСОБА_4 , а саме лікарем чи фельдшером.

13)Відсутність підтверджень результатів отриманих прибором «Драгер», оскільки невідомо, які цифри були на приборі до початку виміру і чи була повністю правильно виконана процедура заміру.

14)Відсутність відомостей про час останньої перевірки прибору «Драгер».

15)Відсутність відомостей щодо допустимості медичного закладу для проведення відповідного огляду військовослужбовців на стан сп'яніння.

16)Зазначення в службовій характеристиці ОСОБА_1 у званні «матрос», без зазначення відомостей про пониження особи у званні, а також не вказання військових нагород.

Викликані у судове засідання свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підтвердили обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та частково підтвердили інші відомості, зокрема, які зазначені ОСОБА_1 у відеозаписі, в тому числі щодо місця його затримки ОСОБА_1 , добровільності погодження ОСОБА_1 стосовно проведення медичного огляду, причин такого погодження, відсутності первинного огляду на місці виявлення і причин його не проведення.

3. Також, захисником Карлінським А.О. до суду була подана заява про відвід судді Арчакова Д.В. у даній справі.

Свою заяву ОСОБА_7 обґрунтовує тим, що:

«Згідно ст.ст. 39,40 КАСУ у справі про адміністративне правопорушення №766/18790/24 за ч.3 ст. 172-20 КУпАП стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з недотриманням вимог чинного законодавства України, а саме КАСУ Розділу I Глави 2 параграфу 3 ст. 26 КАСУ Підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача частина 1 «Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом» при наявності витягу з реєстру Краснопільскої територіальної громади за заявою ОСОБА_1 від 11.11.2024»

Також у заяві наявний допис ручкою:

«а також ст. 277 КУпАП, де розгляд повинен бути протягом доби за ст. 172-20 КУпАП». Допис містить підпис та ініціали захисника Карлінського А.О., а також дату допису «27.01.2025».

Захисник просить Суд «задовольнити цю заяву і призначити іншого суддю, який буде дотримуватися імперативної норми процесуального права у відношенні до відповідача без порушення його права на захист».

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази

4. На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення надано такі докази:

-протокол про військове адміністративне правопорушення №6/2024 від 02.11.2024;

-висновок медичного огляду № 750/В від 01.11.2024;

-пояснення військовослужбовців;

-витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 27.10.2024;

-службова характеристика;

-копія паспорту та ІПН;

-рапорт.

На спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення надано такі докази:

-оптичний диск з записом пояснень ОСОБА_1 ;

-пояснення захисника Карлінського А.О.;

-заява;

-подяка;

-фотокопія нагород;

-пояснення свідків;

-виписка.

ІV. Оцінка Суду

Стосовно заявленого захисником відводу судді Арчакова Д.В.

5. Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (Далі - КАС), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів першого та другого частини першої ст. 4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

2) публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Так, Суддя зауважує, що сфера дії КАС України не охоплює сферу адміністративних правопорушень, оскільки вирішення таких питань не є публічно-правовим спором відповідно до визначення термінів вказаного кодексу. Натомість, порядок вирішення питань про притягнення особи до адміністративної відповідальності віднесено до завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частин першої та четвертої ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Зміни до законодавства України про адміністративні правопорушення можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та інших законів України, що встановлюють адміністративну відповідальність, та/або до законодавства України про кримінальну відповідальність, та/або до кримінального процесуального законодавства України.

6. З огляду на наведене, посилання на нормативно-правовий акт, що регулює відносини у сфері публічного адміністрування та вирішення публічно-правових спорів у позовному провадженні є неправомірним, оскільки законодавцем передбачено спеціалізований нормативно-правовий акт для врегулювання питань щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності та яким прямо передбачено положення щодо територіальної підсудності справ.

7. Відповідно до ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

У справі № 1-11/2015, в роз'яснення наведеної норми, Конституційний суд України зазначив, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

8. Таким чином, дії Судді ОСОБА_8 відповідають вимогам чинного законодавства, що регулюють питання територіальної підсудності справ про адміністративні правопорушення.

9. Стосовно твердження захисника про порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, слід звернути увагу на таке.

Відповідно до існуючої практики ЄСПЛ, зокрема рішень суду проти України, розгляд справ про адміністративні правопорушення підпадає під гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини (далі - Конвенція) у кримінальному аспекті.

Наведене пояснюється як каральною природою положень КУпАП, так і суворістю санкцій в окремих випадках: санкції за адміністративні правопорушення інколи є суворішими, ніж за кримінальні злочини (наприклад, штраф за порушення карантинних обмежень сягає від 17 000 грн., в той час, як за деякі злочини можна отримати штраф в сумі 850 грн.).

Право мати достатній час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту передбачено пунктом 3 «b» ст. 6 Конвенції, а також пунктом 3 «b» ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. В рамках адміністративно-деліктного провадження таке право слід розглядати як надання особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, достатнього часу для підготовки своєї позиції, отримання і подання доказів, ознайомлення з матеріалами справи.

Проблема із дотриманням такого права виникає у деліктних справах, стосовно яких законом встановлені занадто короткі строки розгляду.

Відповідно, надання пріоритету на користь дотримання таких строків розгляду справи, призводить до неможливості задоволення клопотання особи про ознайомлення з матеріалами і відкладення розгляду для підготовки захисту.

ЄСПЛ у справі «Вєренцов проти України» (заява № 20372/11 рішення від 11.07.2013, розділ IV, пункт 75) заявник, якого притягли до адміністративної відповідальності, скаржився на порушення п. 1 ст. 6 та п. 3 «b» ст. 6 Конвенції, яке полягало в тому, що протоколи про адміністративні правопорушення були складені лише за декілька годин до судового засідання і заявнику не дозволили ознайомитися з будь-якими іншими матеріалами справи перед цим судовим засіданням. ЄСПЛ нагадав, що підпункт «b» пункту 3 статті 6 гарантує обвинуваченому «адекватний час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту».

Аналогічного висновку Європейський суд дійшов у справі «Михайлова проти України» (заява № 10644/08, рішення від 06.06.2018), у якій також було встановлено порушення п. 3 «b» ст. 6 Конвенції, яке полягало в тому, що протягом кількох годин стосовно заявниці було порушено і розглянуто справу про адміністративне правопорушення за прояв неповаги до суду.

У справі «Корнєв і Карпенко проти України» (заява № 17444/04, остаточне рішення від 21.01.2011) заявниця скаржилась, що проміжок часу між стверджувальним правопорушенням і судовим розглядом був надто коротким, аби вона мала змогу належним чином підготувати позицію захисту. Вона стверджувала, що згідно з відповідним законом її адміністративна справа мала бути розглянута впродовж одного дня і що винятків з цього правила не було.

Крім того, КУпАП не містив положення, яке б чітко передбачало її право вимагати відкладення розгляду її справи з метою підготовки позиції захисту.

Так само Суд погодився з доводами заявниці і встановив порушення п. 3 «b» ст. 6 Конвенції. Така гарантія як змагальний розгляд справи випливає із загального права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Як відомо, адміністративно-деліктному законодавству не властива змагальність, адже у таких справах немає сторони обвинувачення, яка би мала доводити перед судом обґрунтованість складеного протоколу.

Таким чином, з метою недопущення порушень основоположних прав громадян на чесний та справедливий суд, з урахуванням практики ЄСПЛ, в умовах воєнного стану, в ускладнених умовах розгляду справ в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої ведуться активні бойові дії, вжиття суддею відповідних організаційних заходів та велика кількість справ, що підлягають розгляду протягом доби є взаємовиключними за своєю суттю.

10. Розглядаючи заяву про відвід, Суд звертає увагу, що такий інститут, як відвід судді в Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутній.

В контексті відсутності інституту відводу судді в КУпАП, а також розгляду такого відводу особисто, Перша дисциплінарна палата Вищої Ради правосуддя (Ухвала від 19.10.2018 у справі № 3174/1дп/15-18), зазначає, що:

«…відсутність у КУпАП норм, які передбачають відвід (самовідвід) судді можуть свідчити не про наявність прогалин у Кодексі України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання права на відвід і порядку розгляду заяви про відвід, а про кваліфіковане (свідоме) мовчання законодавця, який враховує короткі строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, нетривалі строки давності притягнення до адміністративної відповідальності, можливість оскарження рішення судді в апеляційному порядку. На думку Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя питання введення інституту відводу до КУпАП може бути вирішено у ході комплексного оновлення вказаної галузі права.

Та обставина, що заява про відвід судді районного суду розглянута суддею особисто (з метою унеможливлення затягування розгляду справи з боку правопорушника), не може свідчити про незаконність ухваленої суддею постанови від 26 жовтня 2017 року та незаконність складу суду.»

З огляду на наведене, з урахуванням думки Першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя, Суд дійшов висновку, що суддя, щодо якого заявлено відвід може розглядати таку заяву особисто і таке рішення не є виходом за межі його дискреційних повноважень, встановлених законом.

11. Вирішуючи питання про відвід, заявлене захисником Карлінським А.О., Суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні такої заяви через відсутність процесуальних порушень, що не призвело до порушення права особи на захист.

Стосовно інкримінованого ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення

12. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

13. Адміністративна відповідальність за частиною третьою ст. 172-20 КУпАП настає за дії, що вчинені в умовах особливого періоду, а саме: розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

14. Відповідно до визначення, наведеного в абзаці п'ятому ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

15. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан.

16. Водночас, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 був виявлений не на території військової частини, а на вулиці за адресою: АДРЕСА_2 , біля під'їзду, тобто у громадському місці, що виключає одну із ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого диспозиції частини першої ст. 172-20 КУпАП.

17. Крім того, судовому засіданні встановлено, що під час проведення огляду військовослужбовця на стан сп'яніння, порядок його проведення було порушено, зокрема в частині допустимості залучення вказаних свідків. Під час допиту свідків наявність такого порушення з боку осіб, що супроводжували ОСОБА_1 до медичного закладу, було підтверджено, оскільки ОСОБА_1 , на час вчинення правопорушення, знаходився у відносинах підлеглості зі свідком ОСОБА_5 .

Суд звертає увагу, що, відповідно до пункту шостого Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду , уповноважена посадова особа, яка проводить огляд, застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі неможливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки особи, які перебувають у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд, або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Так, відповідно до частини дев'ятої ст. 266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

18. Також, твердження захисника про складення медичної характеристики на іншу особу відповідає дійсності. Так, дослідивши матеріали справи, а саме медичну характеристику на матроса ОСОБА_2 від 02.11.2024, видану т.в.о. начальника медичної служби військової частини НОМЕР_2 , Суд звертає увагу, що такий документ виданий стосовно іншої особи і не може прийматись до уваги при розгляді справи.

19. Суддею, шляхом візуального огляду, було порівняно підписи ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення №6/2024 від 02.11.2024 та підписом ОСОБА_1 у медичному висновку КНП ХОЗНПД ХОР № 750/В, який, зі слів ОСОБА_1 та захисника Карлінського А.О., дійсно був підписаний ОСОБА_1 , вбачається, що підписи не відповідають один одному. Відповідно, на підставі зазначеного, Суд має об'єктивний сумнів у достовірності підпису, що міститься у протоколі про адміністративне правопорушення. Свідки з приводу справжності підпису ОСОБА_1 на протоколі показань не надали.

20. Захисник наголосив, що присвоєння номеру та серії медичного висновку №750/В відбулось вже після складення і підписання такого документу, про що може свідчити інший колір чорнил, якими виконаний такий запис. Суд зауважує, що присвоєння серійного номеру медичному висновку після підписання особою, яка оглядалась, такого висновку є прямим порушенням права особи на ознайомлення з матеріалами справи відповідно до ст. 268 КУпАП, оскільки, за наведених обставин особа позбавлена можливості ознайомитись з документом в повному обсязі, що впливає на можливість реалізації її права на захист.

21. Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів тощо, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

22. Слід наголосити, що склад адміністративного правопорушення це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

23. Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

24. Судовий розгляд відповідно до приписів 251 КУпАП проводиться в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суддя не має права самостійно змінювати кваліфікацію адміністративного правопорушення, інкримінованого особі чи збирати докази у справі. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

25. Відповідно до приписів ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

26. Звертаючи увагу на те, що під час огляду були залучені недопустимі свідки (особи, які пов'язанні з ОСОБА_1 , відносинами підлеглості), множинні порушення в частині оформлення та надсилання матеріалів, неналежне місце виявлення правопорушення (за межами військової частини), інші порушення встановлені під час судового засідання, Суддя вважає, що було істотно порушено порядок огляду військовослужбовця, через що, у відповідності до приписів ст. 266-1 КУпАП, такий огляд є недійсним.

27. Враховуючи вищевикладене, з огляду на досліджені докази, враховуючи недійсність огляду внаслідок допущених істотних порушень, Суддя не вбачає у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, через що провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі пункту першого ст. 247 КУпАП - підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З цих підстав,

керуючись статтями 1, 9, ч.3 ст. 172-20, 247, 266-1, 276-279,283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною третьою ст. 172-20 КУпАП на підставі положень пункту першого ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

2. У задоволенні заяви захисника - адвоката Карлінського А.О. про відвід судді Арчакова Д.В. - відмовити.

3. Постанова може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонським міський суд Херсонської області протягом десяти днів з дня її винесення.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. В разі подачі апеляційної скарги, судове рішення набирає чинності після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя:Д. В. Арчаков

Попередній документ
124905478
Наступний документ
124905480
Інформація про рішення:
№ рішення: 124905479
№ справи: 766/18790/24
Дата рішення: 30.01.2025
Дата публікації: 06.02.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Херсонський міський суд Херсонської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Військові адміністративні правопорушення; Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (30.01.2025)
Дата надходження: 06.11.2024
Предмет позову: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів
Розклад засідань:
27.01.2025 09:00 Херсонський міський суд Херсонської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
АРЧАКОВ ДМИТРО ВАЛЕРІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
АРЧАКОВ ДМИТРО ВАЛЕРІЙОВИЧ
захисник:
Карлінський Андрій Олегович
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Мороз Сергій Сергійович