Справа № 766/15767/24
н/п 2/766/6291/25
30 січня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Скрипніка Л.А.,
за участю секретаря Бівалькевич А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Пуленко Анна Геннадіївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
У вересні 2024 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Пуленко Анна Геннадіївна, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) батька, починаючи із дати звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона 05.06.2019 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу в них народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне проживання та збереження шлюбу неможливе через втрату почуття любові, різні погляди на життя. Шлюб носить формальний характер, шлюбні відносини припинені. Вважає, що надання строку на примирення не виправить стан їхніх шлюбних відносин. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з даним позовом також із вимогою про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.10.2024 року вказану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.10.2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позиції учасників справи
Позивач у судове засідання не з'явилася надала повноваження представнику.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у відсутність позивача та представника, позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити, надала згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
За наявності умов, визначених у ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, приходить до таких висновків.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 05.06.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , уклали шлюб, про що 05.06.2019 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, зроблений відповідний актовий запис № 459, про що свідчить досліджене судом свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінилось на « ОСОБА_6 ».
Від даного шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим 02.11.2021 року Відділом реєстрації актів цивільного стану м. Варшава Мазовецького Воєводства, позначення акту: 1465011/00/АU/2021/359176. Батьками дитини зазначені ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 ..
Неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні.
Частиною 3 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Згідно до ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч.1 ст.110, ст.112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05.09.2019 року. Спільне життя у сторін не склалося, сторони не підтримують сімейно-шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, шлюб носить формальний характер.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а сторони не мають намір зберігати шлюб.
На підставі вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне сімейне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, оскільки це суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов в частині вимог про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Пленум Верховного Суду України у п. 17 Постанови від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч.3 ст.70 Закону України від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Частиною першою ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 № 789-ХІІ та набрала законної чинності для України 27 вересня 1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що він не може надавати матеріальну допомогу, даних які б свідчили про втрату ним працездатності суду також не надано.
Згідно положень ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо розміру аліментів на утримання доньки, як такого, що відповідає положенням закону. У зв'язку з наведеним суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.09.2024 року і до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд звертає увагу обох сторін на те, що для гармонійного та повноцінного розвитку дитини участь обох батьків у вихованні неповнолітнього сина є важливою.
Розподіляючи судові витрати, суд зазначає наступне:
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за вимогою про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за вимогою про розірвання шлюбу у розмірі 1211,20 грн. та на користь держави - судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, від сплати якого позивач звільнена за вимогою про стягнення аліментів, підстави для звільнення відповідача від сплати судового збору судом не встановлені.
Згідно з п.1 ч.1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст.79, 84, 150, 180-183,191СК України , ст.ст.4, 5, 11-13, 76-81, 133, 141, 206 ч.4 ст.ст. 223, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Пуленко Анна Геннадіївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 05.06.2019 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 459.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.09.2024 року і до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за вимогою про розірвання шлюбу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211,20 грн. за вимогою про стягнення аліментів.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Л.А. Скрипнік