Справа № 585/2845/24
Номер провадження 3/585/7/25
30 січня 2025 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Ганна Олександрівна, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни матеріали справи, які надійшли з Роменського РВП ГУ НП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого начальником пожежного депо с.Хмелів, не є особою, звільненою від сплати судового збору,
за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,
15 червня 2024 року, о 20 годині 15 хвилині, в с.Хмелів Роменського р-ну по вул. Роменській водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ », державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора або у медичному закладі у встановленому законодавством порядку водій ОСОБА_1 відмовився.
У діях водія ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Захисник особи, яка притягується до відповідальності, у судове засідання 30.01.2025 р. не з'явився, подав до суду клопотання про закриття провадження у справі з підстав відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, доводи про що виклав у письмовому клопотанні, приєднаному до матеріалів справи.
За клопотанням сторони захисту у судовому засіданні також було допитано інспектора СРПП Роменського РВП ОСОБА_2 як особу, яка складала протокол про адміністративне правопорушення. Останній надав суду показання про те, що у червні 2024 р здійснював патрулювання у складі групи патруля на території с.Хмелів Роменського району. По ходу патрулювання було помічено автомобіль «ВАЗ», який викликав підозру щодо небезпечного стилю керування водієм, його носило зі сторони у сторону, а тому водію було подано сигнал про зупинку. При перевірці особи водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння місці зупинки або у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився, а тому йому було роз'яснено права за ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та складено протокол за порушення ч.1 ст. 130 КУпАП. Усі вказані події було зафіксовано на відеореєстратор та бодікамеру поліцейського, який долучено до матеріалів справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Так, згідно ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідальність водія настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, відповідно до п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється, окрім іншого, керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Також, ч.2 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. п. 1.6, 1.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 р. № 1452/735, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я . У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою, огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, в якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Наведені норми також кореспондуються із вимогами п.4 та п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що до матеріалів справи долучається, окрім іншого, відеозапис.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису встановлено, що дійсно 15.06.24 р. в с.Хмелів по вул. Роменській було зупинено автомобіль «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Після зупинки т/з поліцейським було пред'явлено вимогу до водія щодо перевірки документів, роз'ясненої останньому про зупинення водія у зв'язку із небезпечним стилем водіння. При цьому тривалий час водій не міг повідомити поліцейському свої дані (ПІБ) та надати посвідчення водія чи інші документи, з огляду на його поведінку, що не відповідає нормі. Після з'ясування особи водія та виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, останньому було запропоновано прийти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або проїхати до лікарні на огляд, про що водій неодноразово відмовився, ухилявся від конкретної відповіді. З огляду на вказане поліцейським водію було роз'яснено права за ст. 63 Конституції України та 268 КУпАП та складено протокол за відмову проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, за ч.1 ст. 130 КУпАП.
При цьому судом відзначається, що вказаний відеозапис за змістом події у повній мірі відповідає показанням, отриманим у судовому засіданні від інспектора СРПП Роменського РВП Линтварьова О.О.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи у сукупності та співставляючи відомості, отримані із показань свідка із обставинами, що зафіксовані на відеозаписі суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту щодо неправомірності дій поліції при складанні протоколу свого підтвердження у судовому засіданні не віднайшли та розцінюються як обрана позиція захисту.
При цьому, згідно п.5 ІІ Розділу, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису визначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
У той же час ані Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, ані Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, ані інші профільне законодавство України, яке регулює діяльність поліції, не містять обов'язку поліцейського інспектора зазначати у протоколі про адміністративне правопорушення реквізити відеозаписуючого приладу, який останнім використовується на законних підставах під час виконання службової діяльності, або доводити суду законність походження відеозапису, на чому у своїх запереченнях наголошує сторона захисту.
У зв'язку із зазначеним суд приходить до висновку, що у ході судового розгляду і при вивченні матеріалів справи таких суттєвих процесуальних порушень, які б об'єктивно перешкоджали суду постановити законне та обґрунтоване рішення - встановлено не було.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
За таких обставин, суд приходить до висновку про безсумнівний характер протиправних дій ОСОБА_1 , які вірно кваліфіковано уповноваженою особою поліції як порушення вимог п. 2.5 ПДР України, за що має наставати відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, враховує дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме його вік, сімейний та матеріальний стан, характер вчиненого ним адміністративного правопорушення та суб'єктивне ставлення особи до вчиненого, наявність вини водія у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, що доведено суду поза розумним сумнівом наявними доказами та матеріалами у справі .
Із урахуванням даних про особу ОСОБА_1 , відсутності обставин, які б пом'якшували відповідальність винної особи, суд вважає за можливе притягнути водія до адміністративної відповідальності в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з винної особи на користь держави.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 130, 247, 251, 252, 266, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок та позбавити його права керування усіма транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що на підставі ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно до ч. 4 ст. 307 КУпАП, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати порушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Відповідно до ч.2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, органом державної виконавчої служби з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначений у даній постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно до ч. 4 ст. 307 КУпАП, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Роменського міськрайонного суду Сумської області протягом 10 днів дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подано протягом 10 днів. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Строк пред'явлення до виконання 3 місяці з моменту набрання постановою законної сили.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ