Справа № 577/340/25
Провадження № 3/577/161/25
"04" лютого 2025 р. м. Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Кравченко В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, яка надійшла від Головного управління ДПС у Сумській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,-
Згідно протоколу № 35/18-28-07-01 від 15.01.2025 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП за наступних обставин (мовою оригіналу): «посадова особа ОСОБА_1 , головний бухгалтер ТОВ «ГАР НАФТА» (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) вчинив правопорушення ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, п. 44.1 ст. 44, абз. 2 п. 188.1 ст. 188, «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПК України, п. 14 НП(С)БО 7 «Основні засоби», п. 4 розд. ІІ НП(С)БО 14 «Оренда», Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 364403 грн. та ПДВ на суму 133095 грн.»
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Ознайомившись з матеріалами справи прихожу до такого висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, зокрема до Податкового кодексу України, але це не означає, що фабула правопорушення, викладена у протоколі, повинна містити лише посилання на такі нормативні акти без розкриття об'єктивної сторони інкримінованого правопорушення.
У розділі ІІ п. 6 Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 №566, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.07.2016р. за №1046/29176 (далі по тексту Інструкція) визначено, що при викладенні обставин правопорушення у Протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається Протокол, та які положення законодавства порушено.
Проте, наведені вимоги ініціатором звернення не дотримані, зокрема не розкрита суть правопорушення, а саме її об'єктивна сторона, та протиправність дій, не вказані час та місце вчинення.
Слід зауважити, що незрозумілість чи неоднозначне викладення суті правопорушення порушує право особи на захист, зокрема позбавляє обрати певний спосіб захисту, і водночас унеможливлює усунення суддею зазначеного недоліку, оскільки розглядаючи справу, суддя повинен зберігати неупередженість і не може вийти за рамки суті правопорушення викладеної у протоколі, яка за своєю суттю фактично є обвинуваченням, і так само самостійно знаходити нові обставини та підстави для засудження особи, займаючи тим самим обвинувальну позицію у справі.
У частині 1 ст. 2 КУпАП закріплено, що законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч.1 і ч.2 ст.7 КУпАП).
За положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків тощо, а згідно ч. 2 обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
У згаданій позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
З огляду на викладене, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Керуючись: ст.ст. 163-1, 247 ч.1 п.1, 284 КУпАП, -
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 163-1 КУпАП за відсутністю події і складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя: В. О. Кравченко