Ухвала від 04.02.2025 по справі 592/9793/19

Справа № 592/9793/19

Провадження № 1-кп/592/42/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі колегії суддів: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_5 , захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянув у закритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.1,6,12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.185, ч.3 ст.289 КК України, та клопотання обвинувачених, захисників про зміну запобіжного заходу,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №12018200180000164 ОСОБА_9 , ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.1,6,12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.185, ч.3 ст.289 КК України, зокрема у вчиненні розбійного нападу та умисному вбивстві трьох осіб із застосуванням вогнепальної зброї.

У судовому засіданні прокурор подав письмові клопотання про продовження строків тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 . Прокурор клопотання обгрунтовує тим, що ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися та не перестали існувати, оскільки ОСОБА_9 , ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, а тому можуть переховуватися від суду з метою перешкодити встановити істину у кримінальному провадженні, усвідомлюючи, що за вчинення одного з інкримінованих злочинів передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі. Обвинувачені можуть незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою ненадання показань в суді, щоб у такий спосіб перешкодити судовому розгляду кримінального провадження. Інші запобіжні заходи не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку, оскільки злочини вчинені із застосуванням насильства, обвинувачені можуть у будь-який момент покинути місце проживання. ОСОБА_8 зареєстрований і до затримання мешкав у районі, прикордонному з Російською Федерацією.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 , його захисник ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, заявили клопотання про зміну запобіжного заходу на запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, поклавши на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України. Вважають, що зазначені прокурором ризики є виключно припущенням сторони обвинувачення, докази їх існування не додані до клопотання. Обвинувачення є безпідставним, не ґрунтується на доказах. Не має жодних об'єктивних даних, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Обставини, на які посилається прокурор при продовженні строку тримання під вартою, існували на момент затримання ОСОБА_9 . На цей час вищевказані обставини відпали. ОСОБА_9 ніколи не перешкоджав кримінальному провадженню, не має на меті переховуватися від суду, характеризується виключно позитивно, має сім'ю, тобто міцні соціальні зв'язки, є раніше не судимою особою. Взяття під варту не повинно бути видом міри попередження, що застосовується в обов'язковому порядку абсолютно до всіх. Прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_8 , його захисник ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, заявили клопотання про зміну запобіжного заходу. Вважають, що зазначені прокурором ризики є виключно припущенням сторони обвинувачення, докази їх існування не додані до клопотання. ОСОБА_8 весь цей час не переховувався від органів досудового розслідування, суду, не знищував, не переховував, не спотворював будь-яку з речей чи документів, не впливав незаконно на інших учасників справи, не перешкоджав кримінальному провадженню. Обвинувачення є безпідставним, не ґрунтується на доказах. У зв'язку з тим, що пройшов значний час з дня затримання обвинуваченого, ризики, що могли б існувати у кримінальному провадженні явно втратили свою значимість. На цей час матеріали сторони обвинувачення досліджені, допитані свідки сторони обвинувачення. ОСОБА_8 надав показання та відповів на питання сторони обвинувачення, суду. Взяття під варту не повинно бути видом міри попередження, що застосовується в обов'язковому порядку абсолютно до всіх. Соціальні зв'язки ОСОБА_8 продовжують бути міцними, він має позитивну характеристику, має родину, батьків похилого віку. Просили змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, поклавши обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Суд, заслухавши думку прокурора, а також пояснення обвинувачених, їх захисників, дійшов наступного висновку :

Так, ухвалою суду від 12.12.2024 року відносно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 09.02.2025 року включно.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу ( Справа «Мюррей проти Сполученого Королівства»).

При вирішенні питання щодо продовження або не продовження строку тримання під вартою суд повинен з'ясувати, чи не зменшились раніше заявлені ризики або чи не з'явились нові ризики.

Ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, на цей час не зменшилися, і не перестали існувати, оскільки ОСОБА_9 , ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину - в умисному вбивстві трьох осіб із застосуванням вогнепальної зброї, за що передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, також обвинувачуються у розбійному нападі та інших тяжких злочинах, що може стати причиною їх переховування від суду з метою перешкодити суду встановленню істини у кримінальному провадженні та враховуючи покарання у виді довічного позбавлення волі, може вплинути на їх волевиявлення переховуватись від суду.

Перебуваючи на свободі обвинувачені можуть перешкодити судовому розгляду кримінального провадження, оскільки судом не завершений розгляд кримінального провадження. Під час розгляду клопотань судом вивчалась можливість застосування відносно обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Так, обвинувачений ОСОБА_8 є особою, раніше не судимою, має сім'ю - дружину та повнолітнього сина, постійне місце проживання, має батьків похилого віку, тобто в нього міцні соціальні зв'язки. Раніше проходив службу в органах внутрішніх справ, є пенсіонером МВС України.

Обвинувачений ОСОБА_9 раніше не судимий, має постійне місце проживання, має сім'ю, має матір, що вказує на міцність соціальних зв'язків.

Суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальногромадянських прав та інтересів потерпілих, оскільки відбулося посягання на життя людини, що є найвищою соціальною цінністю згідно з ст.3 Конституції України. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд враховує рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Ігнатов проти України», в яких зазначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості. Розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку, залежно від особливостей конкретної справи. Суспільний інтерес у справі, полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження, в якому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у умисному вбивстві трьох осіб, а тому слід забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам, які можуть наступити в разі зміни запобіжного заходу, а саме переховування від суду з метою уникнення покарання, вірогідність незаконного впливу на свідків.

Встановлені ризики на даній стадії судового розгляду переважають над принципом поваги до особистої свободи. Наявність у обвинувачених міцних соціальних зв'язків не зменшує наявні ризики за п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Більш м'які запобіжні заходи, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України будуть недостатні для запобігання встановленим ризикам, тому суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотань обвинувачених, захисників про зміну запобіжного заходу та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 на 60 днів - по 04.04.2025 року включно.

Керуючись ст.ст.177, 331, 350 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотань захисників, обвинувачених про зміну запобіжного заходу.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів - по 04.04.2025 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів - по 04.04.2025 року включно.

Копію ухвали надіслати обвинуваченим, прокурору, направити уповноваженій службовій особі Сумського слідчого ізолятору, а також захисникам.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3