Справа №592/1510/25
Провадження №2/592/1103/25
04 лютого 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Алфьоров А.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії,
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що справа Ковпаківському районному суду м. Суми не підсудна виходячи з наступного.
Так, за загальним правилом ст. 27 ЦПК України підсудність справ за позовами до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Виняток з даного правила становить альтернативна підсудність (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.04.2019 року (справа № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18), правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 зазначила, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
З матеріалів позову вбачається, що правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» на підставі Договору про купівлю-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством від 03.07.2020 р. № 84-ЗТСР, безпосередньо пов'язані з конкретним домогосподарством.
Місцезнаходження приватного домогосподарства, щодо якого укладений договір є: АДРЕСА_1 , на яку розповсюджується юрисдикція Сумського районного суду Сумської області.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що спір пов'язаний з грошовим зобов'язанням за Договором про купівлю-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством від 03.07.2020 р. № 84-ЗТСР, за умовами якого приватне господарство, що виробляє енергію сонячного випромінювання, а ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» сплачує кошти за отриману сонячну енергію, суд приходить до висновку, що спір у даній справі є таким, що виник «з приводу нерухомого майна», а тому має вирішуватись судом за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності визначеними ч. 1 ст. 30 ЦПК України.
Виходячи з того, що спір виник з приводу нерухомого майна, для якого цивільним процесуальним законом встановлено виключну підсудність, суд приходить до висновку, що справа підлягає розгляду відповідно до положень статті 30 ЦПК України за місцезнаходженням нерухомого майна.
Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено обставин, які б давали можливість розгляд даної справи саме Ковпаківським районним судом м. Суми, оскільки вказана справа за правилами виключної підсудності підсудна Сумському районному суду Сумської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України,
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії передати на розгляд до Сумського районного суду Сумської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.М. Алфьоров