31.01.2025
Справа № 497/73/25
Провадження № 3/497/79/25
31.01.2025 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Раца В.А.,
при секретарі - Божевої І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Болграді адміністративний матеріал, який надійшов від Державної прикордонної служби України відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новоселівка Кілійського району Одеської області, громадянина України, який офіційно не працевлавтований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України (книжка) серії НОМЕР_1 , виданий 24.09.2013 року Кілійським РС ГУДМС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 204-1 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
01.12.2024 року о 16:35 годині прикордонним нарядом "Контрольний пост" спільно з представниками ГОРВ та ПОРВ в районі прикордонного знаку 0751/04 в 3000 м від державного кордону України на напрямку с.Оріхівка (Україна) - н.п.Копчак (Республіка Молдова) було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який незаконно, поза пунктом пропуску намагався перетнути державний кордон з України в Республіку Молдова, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України "Про державний кордон України" від 04.11.1991 року.
За даним фактом старшим офіцером відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності штабу капітаном ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду адміністративного матеріалу повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме шляхом надіслання СМС повідомлення на мобільний телефон, зазначений в заявці про отримання судової повістки в електронній формі, надав прикордонникам заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, з викладеним в протоколі погодився. Окрім цього за адресою його проживання було надіслано судову повістку, але вона повернулася до суду без вручення з відміткою листоноші про відсутність адресата за вказаною адресою. Суду ніяких пояснень не надав, судовий виклик проігнорував, про причини своєї неявки суд не повідомив. В матеріалах справи є його письмове пояснення, в якому він пояснює, що їхав з кошари до іншого місця роботи, перетинати кордон він не хотів, але військово-облікових документів при собі не мав.
У відповідності до ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.ст. 251, 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи (ч.1 ст. 256 КУпАП).
Частина 2 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинене особою яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вище перелічених порушень.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Крім того, відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України» перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини; 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.
На підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
За результатами досліджених доказів, суд дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується зібраними по справі доказами в їх сукупності, згідно ст. 251 КУпАП:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №263025 від 01.12.2024 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів;
- рапортом старшого прикордонного наряду "Контрольний пост" - штаб-сержанта - ОСОБА_3 , з якого вбачається, що о 16:35 годині 01.12.2024 під час несення служби в прикордонному наряді на відстані 3000 метрів до державного кордону в районі прикордонного знаку № 0751/04 в напрямку с.Кубей (Україна) - с.Копчак (Республіка Молдова) було виявлено громадянина України ОСОБА_4 , який намагався незаконно, поза пунктом пропуску перетнути державний кордон з України в Республіку Молдова;
- схемою виявлення правопоушення за спробу незаконного перетину від 01 грудня 2024, в якій зафіксовано місце виявлення ОСОБА_1 .
Разом з тим суд констатує, що дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 204-1 КУпАП кваліфіковано неправильно, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 204-1 КУпАП чи затриманий при спробі незаконного перетину в складі групи осіб.
Так, в протоколі, в розділі щодо даних про притягнення особи протягом року до адміністративної відповідальності вказані: дата складання протоколу за ст. 204-1 ч.1 КУпАП - 14.09.2024 року та серія ПдРУ №001078Е.
Постановою Болградського районного суду по справі №497/2262/24, провадження №3/497/946/24, було розглянуто протокол про адміністративне правопорушення серія ПдРУ №001078Е та провадження 06 грудня 2024 року було закрито у зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження складу та події адміністративного правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення.
Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 Європейської конвенції з прав людини.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, та набрала чинності для України 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_1 перекваліфікувати з ч.2 ст. 204-1 КУпАП на ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Перекваліфікація дій не порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Згідно зіст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605.60 гривень.
Керуючись ст. ст. 9-11, 33, 40-1, 204-1, 221, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі санкції цієї статті призначити йому стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400.00 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а саме 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Суддя В.А.Раца
Реквізити для оплати адміністративного штрафу:
Болградська громада
отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Болград/21081100
код за ЄДРПОУ 37607526
банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача: 899998
рахунок отримувача: UA088999980313040106000015660
код класифікації доходів бюджету 21081100
Реквізити для оплати судового збору:
отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Болград/22030101
код за ЄДРПОУ 37607526
банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача: 899998
рахунок отримувача: UA198999980313131206000015660
код класифікації доходів бюджету 22030101