Справа № 677/108/25
Провадження № 1-кс/677/16/25
29 січня 2025 року м. Красилів
Слідчий суддя Красилівського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову начальника СД ВнП № 4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 09.09.2024 року про закриття кримінального провадження № 42021240000000098 від 30.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області зі скаргою на вказану постанову про закриття кримінального провадження, вважаючи її безпідставною.
Скаржник у судове засідання не з'явився. Скарга містить прохання провести розгляд справи без його участі.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Разом із тим, від органу досудового розслідування надійшли матеріали кримінального провадження № 42021240000000098 від 30.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується та особи, яка подала скаргу
Дослідивши зміст скарги, долучені до неї матеріали та матеріали кримінального провадження № 42021240000000098 від 30.07.2021 р., слідчий суддя приходить до наступного висновку.
30.07.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та зареєстровано кримінальне провадження № 42021240000000098 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Постановою старшого дізнавача сектору дізнання ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 29.12.2021 року кримінальне провадження було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку із відсутністю у діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.02.2022 року вказану постанову старшого дізнавача сектору дізнання ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 29.12.2021 року було скасовано.
Скасовуючи постанову старшого дізнавача сектору дізнання ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 29.12.2021 року слідчий суддя зазначив про те, що кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 197-1 КК України настає за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, тобто фактичне заволодіння (чи заволодіння і користування) земельною ділянкою або її частиною, вчинене в особистих інтересах або інтересах інших осіб тим, кому ця ділянка у встановленому порядку не надавалась у володіння і користування (постійне, оренда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) або не передавалась у власність, або за відсутності вчинення правочину щодо такої земельної ділянки (чи щодо об'єкта, розташованого на земельній ділянці). Шкода визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Злочин визнається закінченим з моменту самовільного зайняття ділянки і настання вказаних суспільно небезпечних наслідків. Матеріли кримінального провадження свідчать, що ОСОБА_6 на праві власності належать нежитлові приміщення колишнього цегельного заводу, розташовані на земельній ділянці 6822789100:03:007:0125. Відповідно до рішення сесії Красилівської ради № 23 від 09.07.2021 вказану земельну ділянку вирішено надати ОСОБА_6 у користування на умовах оренди на 10 років. Водночас договір оренди із ОСОБА_6 не укладений внаслідок відсутності нормативно-грошової оцінки цієї земельної ділянки. Під час досудового розслідування проведена Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки 6822789100:03:007:0125 (у листів від 11.11.2021 №10-22-0.402-5376/2-21 фактично помилково зазначено кадастровий номер 6822789100:03:007). Указаною перевіркою встановлено, що частина цієї земельної ділянки площею 1,5 га використовується без правовстановлюючих документів шляхом механічного обробітку та вирощування сільськогосподарської культури (сої). Згідно із зазначеним листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, склад указаного правопорушення матиме місце за встановлення розміру шкоди 84759 грн. Проте, дізнавач у оскаржуваній постанові, зазначаючи про те, що нормативно-грошова оцінка указаної земельної ділянки не проведена, посилається на такий розмір шкоди як на встановлений факт та приходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження. Однак, під час проведення досудового розслідування дізнавач не встановив і це не знайшло свого відображення у оскаржуваній постанові чи є особою, яка самовільно зайняла указану частину земельної ділянки з кадастровим номером 6822789100:03:007:0125 ОСОБА_6 , кому заподіяна шкода самовільним зайняттям частини цієї земельної ділянки, чи можливо встановити її розмір і чи є вона значною. Дізнавач у постанові обмежився посиланням на результати зазначеної перевірки, внаслідок якої орган, який її проводив не встановив особу порушника земельного законодавства, а також поясненнями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які зазначили, що їм невідомо про те, хто займається обробітком частини земельної ділянки площею 1,5 га. З огляду на те, що для обробітку земельної ділянки необхідний час та ресурси, що не є швидким чи одноразовим процесом, слідчий суддя приходить до переконання про недостатність вжитих під час досудового розслідування заходів та слідчих дій, спрямованих на встановлення особи/осіб причетних до її обробітку. Також у оскаржуваній постанові дізнавач не обґрунтував належним чином чи має право ОСОБА_6 користуватися і якою частиною земельної ділянки з кадастровим номером 6822789100:03:007:0125 з огляду на встановлені обставини належності йому на праві власності нежитлових приміщень, що на ній розташовані.
В силу ч. 4 ст. 40 КПК України, слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 27.08.2021 процесуальний прокурор надав дізнавачеві письмові вказівки, серед яких допитати у якості свідка ОСОБА_3 , чого дізнавач не здійснив.
Отже, дізнавач не вчинив усіх необхідних слідчих дій для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, що підтверджують або спростовують наявність його події, складу та особи/осіб, причетної (их) до вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчі дії неможливо вважати проведені досудовим розслідуванням повними та ефективними.
Після вказаної ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.02.2022 року, в даному кримінальному провадженні процесуальним прокурором надано вказівку, зокрема з метою забезпечення повноти та об'єктивності досудового розслідування необхідно провести допит ОСОБА_3 , встановити особу, яка використовувала земельну ділянку шляхом її обробітку та вирощуванням сільськогосподарських культур, а також наявності у ОСОБА_6 права на використання земельної ділянки з кадастровим номером 6822789100:03:007:0125, тощо. А також прокурор вимагає забезпечити проведення слідчих дій, вказаних в ухвалі Хмельницького міськрайонного районного суду від 21.03.2022 року, а також вказівці прокурора від 27.08.2021 року, та про їх виконання повідомити прокурора в термін до 16.05.2022 року.
В рамках проведення досудового розслідування (на виконання вказівок згідно ухвали суду, процесуального прокурора) дізнавачем складено рапорт про те, що свідок ОСОБА_3 в ході телефонної розмови відмовився давати свідчення, мотивуючи це тим, що вважає, що в ході досудового розслідування не проведено усіх слідчих дій, щодо яких він заявляв клопотання. Крім того, ОСОБА_3 повідомив, що вважає себе потерпілим по справі, та бажає давати показання у статусі потерпілого.(а.с. 168).
Після рапорту, до матеріалів справи долучено дві повістки з викликом ОСОБА_3 та ОСОБА_9 для дачі свідчень на 23.05.2022 року на 09 год. 00 хв. та 10 год. 00 хв. відповідно, проте матеріали кримінального провадження не містять підтверджень їх направлення адресатам.
Після цього надано доручення в порядку ст. 40-1 КПК України про проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення осіб, причетних до самовільного захоплення земельних ділянок з кадастровим номером 6822789100:03:007:0125 та кадастровим кварталом 6822789100:03:0070. (а.с. 171-172).
Проведено допит свідка від 25.05.2022 року ОСОБА_10 (виконавчий директор) ФОП « ОСОБА_11 », який згідно ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показів. (а.с. 176-177). Проте, слідчий суддя з таким порядком допиту не погоджується, оскільки ст. 63 Конституції України, чітко визначає в яких випадках особа не несе відповідальності за відмову давати показання, матеріали справи не містять таких доказів, а тому допит даного свідка вчинено не в передбачений законом спосіб.
Крім того, суд не погоджується з органом досудового розслідування, що рапортом від 26.05.2022 року були виконані вимоги ухвали Хмельницького міськрайонного суду щодо встановлення особи/осіб причетних до їх обробітку.
Органом досудового розслідування проведено судову експертизу з питань землеустрою (яка містить суперечності) та встановлено суму шкоди, яка складає 84759 грн., однак не встановлено особу яка вчинила самовільне зайняття частини земельної ділянки, площею 1,5 га, при цьому в постанові про закриття кримінального провадження начальник СД ВнП № 4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області зазначає, що копію постанови та копії матеріалів кримінального провадження направити до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницької області для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності винних осіб за порушення земельного законодавства, а також стягнення заподіяної шкоди, щодо самовільного зайняття частини земельної ділянки з кадастровим кварталом 6822789100:03:0070. Крім того, під час проведення експертизи, експерту органом досудового розслідування не надано на дослідження інформації про земельну ділянку з кадастровим кварталом 6822789100:03:0070 (поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 6822789100:03:007:0125), що розташовані за межами наседленних пунктів Чепелівського старостинського округу Красилівської міської ради, а тому не можна вважати, що органом досудового розслідування вчинені дії для встановлення винної особи та встановлення розміру спричиненої шкоди.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно із ст. 92 КПК України обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора.
На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст. 93 КПК України здійснює збирання доказів.
Виходячи зі змістуст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті - встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (ст.ст. 9, 283, 284 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що застаттею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободдержава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя, серед іншого, повинен перевірити наявність підстав для винесення такої постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження, тощо.
Положеннями ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
При цьому, приймаючи процесуальне рішення, зокрема постанову про закриття кримінального провадження, слідчий зобов'язаний мотивувати прийняте ним рішення, дати правову оцінку зібраним та дослідженим обставинам справи.
Вказаних вимог законодавства дізнавач у повній мірі не дотримався.
Слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Згідно з ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування не в повній мірі виконані вимоги ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.02.2022 року та вказівки процесуального прокурора про що викладено вище.
В силу ч. 4 ст. 40 КПК України, слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
З огляду на наведене, неможливо вважати проведене досудове розслідування повним та ефективним.
Вказані недоліки постанови дізнавача та неповноту досудового розслідування слідчий суддя під час розгляду скарги позбавлений можливості усунути, а тому вони повинні бути усунуті дізнавачем під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Під час досудового розслідування належить виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу кримінального правопорушення, та, в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення, яке у будь-якому випадку має бути належним чином мотивованим.
За положеннями ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Викладені у скарзі ОСОБА_3 аргументи щодо наявності підстав для скасування постанови слідчого заслуговують на увагу, а тому скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 91, 110, 303, 306-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Скасувати постанову начальника сектору дізнання ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 09.09.2024 про закриття кримінального провадження № 42021240000000098 від 30.07.2021.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 31 січня 2025 р. о 08 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1