Справа № 676/8658/24
Номер провадження 3/676/66/25
04 лютого 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Черепахін В.О., за участю: секретаря судового засідання Білецької А.О., прокурора Кам'янець-Поділсьької окружної прокуратури Васильєвої Л.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Барилюк О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області об'єднані матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого Кам'янець-Подільським міським головою,
за ч.3 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Згідно з протоколом №438 від 16.12.2024 року, складеного старшим оперуповноваженим 1-го сектору управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Савіцьким Р.Ю., голова Кам'янець-Подільської міської ради ОСОБА_1 , будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», а саме не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме про факт розгляду заяви ОСОБА_2 (№К/513-02-01 від 17.04.2024 року), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.172-7 КУпАП: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Крім того, згідно з протоколом №439 від 16.12.2024 року, складеного старшим оперуповноваженим 1-го сектору управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Савіцьким Р.Ю., голова Кам'янець-Подільської міської ради ОСОБА_1 , будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», а саме вчинив дії і прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, що виразились в накладенні 17.04.2024 року резолюції « ОСОБА_3 - На опрацювання» на заяві, яка була зареєстрована загальним відділом Кам'янець-Подільської міської ради за №К/513-02-01, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.172-7 КУпАП: вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
В судовому засіданні прокурор Васильєва Л.В. підтримала протоколи про адміністративні правопорушення, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-7 КУпАП, та наполягала на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за його вчинення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Барилюк О.А. заперечували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у протоколах про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбаченого частиною 3 статті 172-7 КУпАП.
Зокрема, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 3 статті 172-7 КУпАП, не визнав, вважав, що цього правопорушення не вчиняв, адже не діяв в умовах реального конфлікту інтересів. Зазначив, що не мав приватного інтересу при розгляді заяви ОСОБА_2 (№К/513-02-01 від 17.04.2024 року). Не заперечив тих обставин, що дійсно з 2020 року по теперішній час є Кам'янець-Подільським міським головою. З вимогами Закону України «Про запобігання корупції» був ознайомлений. Щодо розгляду звернення ОСОБА_2 зазначив, що дійсно 17 квітня 2024 року в кінці робочого дня розглядав кореспонденцію. Серед значного масиву кореспонденції була заява ОСОБА_2 від 17 квітня 2024 року. Оскільки від ОСОБА_2 перед цим надходила значна кількість звернень різного характеру, але в основному з питань, які стосувалися трудового спору за участі ОСОБА_2 та судових розглядів його позовних заяв, і ці його попередні звернення, як правило, розглядалися Департаментом юридичного супроводу Кам'янець-Подільської міської ради. У зв'язку із цим, не ознайомлюючись детально зі змістом цієї заяви, а ознайомившись лише із її прохальною частиною, визначивши коло повноважень щодо її розгляду, скерував заяву керуючому справами виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Баньковському А.А., проставивши на ній напис « ОСОБА_3 - На опрацювання». Таким чином, він не розглядав по суті заяву ОСОБА_2 , будь-якого рішення за результатами її розгляду не приймав, а відповідно до вимог Регламенту виконавчого комітету та виконавчих органів Кам'янець-Подільської міської ради, а також Інструкції з діловодства у виконавчих органах Кам'янець-Подільської міської ради з метою належної організації розгляду звернень та прийняття рішень у встановлені строки скерував її для розгляду керуючому справами виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Баньковському А.А., який її розглянув та надав ОСОБА_2 обгрунтовану та мотивовану відповідь на це звернення. Зазначив, що будь-яких вказівок виконавцям розгляду заяви ОСОБА_2 , в тому числі керуючому справами виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради ОСОБА_3 , не давав. А тому, просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 3 статті 172-7 КУпАП.
Захисник Барилюк О.А. в судовому засіданні зазначила, що згідно із протоколами ОСОБА_1 притягується до відповідальності за вчинення дій та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Проте, жодного доказу на підтвердження реального конфлікту інтересів органом, який порушив провадження в справі, не надано. Зокрема, посадовою особою, яка складала протоколи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , не зібрано та не надано доказів, що останній не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції, а також вчинив дії та прийняв рішення в умовах саме реального конфлікту інтересів. Вважає, що у даному випадку в діях ОСОБА_1 можливий потенційний конфлікт інтересів, проте діючим законодавством України не передбачено адміністративної відповідальності за неповідомлення Національне агентство з питань запобігання корупції, а також вчинення дій та прийняття рішень в умовах потенційного конфлікту інтересів. Крім того, вважає, що органом, який порушив провадження в справі, порушено вимоги щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та порушення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист. Зокрема, в порушення пунктів 1.2.5.6.7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, що затверджена Наказом внутрішніх справ №1376 від 06.11.2015 та зареєстрована в міністерстві юстиції України 01.12.2015 за №1496/27941, протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, за №№438, 439 від 16.12.2024 року не складені на бланку, що виготовлений друкарським способом, а усі реквізити до них заповнені не розбірливим почерком державною мовою чорнилом чорного або синього кольору, а в графі «Суть адміністративного правопорушення» заповнені друкарським способом за допомогою комп'ютера. При цьому інші графи, де необхідний підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, заповнені кульковою ручкою. Окрім того, вважає, що при складанні протоколу, тобто фактично під час процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки при повідомленні ОСОБА_1 , що стосовно нього складаються протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, останній неодноразово заявляв, що потребує правової допомоги та бажає участі захисника, проте його заяви були проігноровані. З урахуванням викладеного, просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 3 статті 172-7 КУпАП.
Заслухавши доводи сторони обвинувачення та захисту, вивчивши матеріали об'єднаної справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Суд, в свою чергу, при розгляді справи повинен виконувати функції незалежного та неупередженого органу правосуддя, процесуальна функція якого відділена від функції «обвинувачення» та не вправі проявляти ініціативу і активність у зборі додаткових доказів, якими можуть бути підтверджені підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо орган, який склав протокол не ініціює це питання. Зазначене буде перевищенням повноважень суду, відповідно до яких суд не вправі перебирати на себе функції «обвинувачення».
Імперативними приписами частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до частини першої статті 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Частиною другою статті 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
А відповідно до диспозиції частини третьої статті 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.
Приміткою до статті 172-7 КУпАП та статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII визначено поняття «реальний конфлікт інтересів», під яким розуміється суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Таким чином, порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів підпадає під ознаки правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП, лише тоді, коли суб'єкт правопорушення (особа, зазначена у пунктах 1,2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції») не повідомляє безпосереднього керівника, або Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, про суперечність між його приватними інтересами та його службовими чи представницькими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень.
Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов'язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об'єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.
При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень. При цьому, особисті інтереси суб'єкта корупційних дій мають не просто не співпадати, а створювати конфлікт з інтересами того органу, в якому така особа здійснює діяльність.
Отже, об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов'язків, тому зобов'язана була повідомити про це своєму безпосередньому керівникові, Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, однак не зробила цього.
Суб'єктивна ж сторона характеризується прямим умислом, тобто, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Однак, матеріали справи не містять, а прокурором у судовому засіданні не представлено будь-яких даних, які б з достовірністю свідчили про об'єктивні та суб'єктивні ознаки реального конфлікту інтересів, наявність суперечностей між особистими інтересами ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями, як Кам'янець-Подільського міського голови, при розгляді звернення ОСОБА_2 .
При цьому судом встановлено, що постановою територіальної виборчої комісії Кам'янець-Подільського району Хмельницької області від 24 листопада 2020 року №108 ОСОБА_1 зареєстрований Кам'янець-Подільським міським головою Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, обраним на перших виборах Кам'янець-Подільського міського голови Кам'янець-Подільського району Хмельницької області 25 жовтня 2020 року та повторному голосуванні 15 листопада 2020 року (а.с.19,59).
Також судом встановлено, що ОСОБА_2 в порядку Закону України «Про звернення громадян» подав Кам'янець-Подільській міській раді та Кам'янець-Подільському міському голові ОСОБА_1 письмову заяву про можливі недоліки в роботі Кам'янець-Подільської міської ради та Кам'янець-Подільського міського голови, яка зареєстрована загальним відділом Кам'янець-Подільської міської ради 17 квітня 2024 року за №К/513-02-01. У цій заяві ОСОБА_2 вважав, що рішення Кам'янець-Подільської міської ради №1/32 від 10.08.2023 року «Про обрання на посаду секретаря Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання» (далі - Рішення №1/32) є нормативно-правовим актом та прийняте з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції», оскільки прийняте за пропозицією та за безпосередньою участю Кам'янець-Подільського міського голови ОСОБА_1 , яким порушено вимоги Закону України «Про запобігання корупції» щодо порядку повідомлення про конфлікт інтересів та врегулювання конфлікту інтересів під час вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, що було підтверджено постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.03.2024 року в судовій справі №676/1235/24. А тому, на підставі ч.1 ст.67 Закону України «Про запобігання корупції» та передбачених Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» у ОСОБА_1 , як Кам'янець-Подільського міського голови, повноважень та обов'язків посадової особи місцевого самоврядування - міського голови, з метою усунення недоліків та порушень закону в роботі Кам'янець-Подільського міського голови та Кам'янець-Подільської міської ради, автор звернення звертав увагу на очевидності вирішення питання про можливість ініціювання Кам'янець-Подільським міським головою та прийняття Кам'янець-Подільською міською радою рішення про скасування рішення №1/32 (а.с.17,57).
Отримавши від загального відділу зазначену заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відповідно до наданих йому, як керівнику органу місцевого самоврядування, в силу наданих йому повноважень, виконуючи свій безпосередній обов'язок, передбачений п.18 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якого міський голова забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань, керуючись Інструкцією з діловодства, затвердженої розпорядженням міського голови Кам'янця-Подільського 21.06.2013 №344-р та Розпорядженням Кам'янець-Подільського міського голови від 11.08.2023 №516-р «Про розподіл обов'язків між міським головою, секретарем міської ради, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради та керуючим справами виконавчого комітету міської ради», скерував її керуючому справами виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради ОСОБА_3 для опрацювання, про що зробив на цьому документі напис « ОСОБА_3 - На опрацювання» (а.с.17,57).
Після отримання заяви ОСОБА_2 керуючий справами виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради ОСОБА_4 на виконання покладених на нього Розпорядженням Кам'янець-Подільського міського голови від 11.08.2023 №516-р «Про розподіл обов'язків між міським головою, секретарем міської ради, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради та керуючим справами виконавчого комітету міської ради» обов'язків, розглянув її та за результатами її розгляду надав ОСОБА_2 мотивовану та обгрунтовану із посиланням на правові висновки Конституційного Суду України та Верховного Суду письмову відповідь від 17.05.2024 року за вих.№К/513-02-01, в якій повідомив ОСОБА_2 про відсутність підстав для скасування Кам'янець-Подільською міською радою свого Рішення №1/32 відповідно до вимог ч.1 ст.67 Закону України «Про запобігання корупції» із тих мотивів, що зазначене рішення міської ради є ненормативним (індивідуальним) правовим актом органу місцевого самоврядування, тобто є актом одноразового застосування, вичерпав свою дію фактом його виконання, а отже воно не може бути скасоване органом місцевого самоврядування (а.с.18,58).
Як вбачається із протоколів про адміністративне правопорушення, які пов'язані з корупцією, на думку органу, який порушив провадження у справі, у ОСОБА_1 у цій ситуації наявний реальний конфлікт інтересів, а саме суперечність між його особистим приватним інтересом - вираженим в зацікавленості позитивного розгляду вищевказаного звернення ОСОБА_2 та його службовими повноваженнями, як голови Кам'янець-Подільської міської ради, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення.
Перевіряючи наявність суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями, як Кам'янець-Подільського міського голови, що впливало на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень, зокрема розгляду звернення ОСОБА_2 , а отже наявність в цьому випадку реального конфлікту інтересів, суд керується таким.
Встановлено, що дійсно постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.03.2024 (а.с.22-24, 65-70), яка залишена без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 квітня 2024 року (а.с.25-28, 71-77) визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП із накладенням на нього відповідного адміністративного стягнення. Із цього судового рішення вбачається, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП, в тому числі за те, що він, будучи Кам'янець-Подільським міським головою, в м. Кам'янці-Подільському Хмельницької області, майдан Відродження, 1, усупереч вимогам пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» 10 серпня 2023 року не повідомив у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та в умовах реального конфлікту інтересів прийняв рішення на засіданні тридцять другої (позачергової) сесії Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання під час розгляду питань «Про обрання на посаду секретаря Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання» та «Про упорядкування оплати праці секретаря Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання» (надалі оформлено як рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 10 серпня 2023 року №№1/32,3/32), які стосувалися кадрових призначень ОСОБА_5 , а також не повідомив про наявність конфлікту інтересів та упродовж з 22 березня 2022 року по 23 червня 2023 року в умовах реального конфлікту інтересів приймав рішення, закріплені розпорядженнями Кам'янець-Подільського міського голови, на підставі яких встановлено максимально можливий розмір надбавки за високі досягнення у праці та визначення розміру премії ОСОБА_5 , яка здійснила добровільні внески до виборчого фонду ОСОБА_1 під час виборів Кам'янець-Подільського міського голови у 2020 році.
Таким чином, встановлено, що Кам'янець-Подільської міської ради Рішення №1/32 прийняте за пропозицією та за безпосередньої участі Кам'янець-Подільського міського голови ОСОБА_1 , яким при його прийнятті були порушенні вимоги Закону України «Про запобігання корупції» щодо не повідомлення у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та прийняття в умовах реального конфлікту інтересів рішення.
Дійсно, імперативними приписами частини першої статті 67 Закону України «Про запобігання корупції», на виконання якої звертав увагу Кам'янець-Подільську міську раду та Кам'янець-Подільського міського голову ОСОБА_1 у своєму зверненні ОСОБА_2 , передбачено, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.
Тобто, зазначеною нормою Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню саме органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу, крім випадків, передбачених цим Законом.
Положенням ст. 59 Закону № 280/97-ВР стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є компетенцією органу місцевого самоврядування, дано офіційне тлумачення в Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009.
В абз. 3 п. 3 цього Рішення зазначено, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу й самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно з абз. 1 п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють дію норм права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Абзацами 5 та 6 п. 5 цього Рішення визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування та громадянами, що породжує у громадян упевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
На підставі викладеного суд вважає, що у зв'язку з прийняттям органом місцевого самоврядування - Кам'янець-Подільською міською радою Рішення №1/32, у ОСОБА_5 виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних та охоронюваних законом інтересів, і вона, як суб'єкт цих правовідносин, не надавала згоди на їх зміну чи припинення.
Тобто, Рішення №1/32 є актом індивідуальної дії, а тому Кам'янець-Подільська міська рада не має законодавчо визначених підстав для скасування такого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №521/17710/15-а, від 22 січня 2019 року у справі №371/957/16-а, від 13.03.2019р. у справі №542/1197/15-а.
Оскільки Кам'янець-Подільська міська рада не мала законодавчо визначених підстав для скасування Рішення №1/32, то і у ОСОБА_1 , як у міського голови, відповідно до наданих йому Конституцією України та Законами України «Про місцеве самоврядування» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» повноважень, не було не те, що обов'язку, а й права ініціювати відповідно до імперативних приписів ч.1 ст.67 Закону України «Про запобігання корупції» скасування Кам'янець-Подільською міською радою свого Рішення №1/32, на чому звертав увагу ОСОБА_2 у своєму зверненні.
Таким чином, оскільки Кам'янець-Подільська міська рада не мала законодавчо визначених підстав для скасування Рішення №1/32, а у ОСОБА_1 , як у Кам'янець-Подільського міського голови, відповідно до наданих йому Конституцією України та Законами України «Про місцеве самоврядування» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» повноважень, не було ні права, ні обов'язку ініціювати скасування Кам'янець-Подільською міською радою свого Рішення №1/32, то відповідно в цьому випадку відсутня суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями як Кам'янець-Подільського міського голови, тобто в цьому випадку був відсутній реальний конфлікт інтересів.
А оскільки судом встановлено, що в цьому випадку був відсутній реальний конфлікт інтересів, то у ОСОБА_1 не виник обов'язок відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» повідомляти Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме про факт розгляду зазначеної вище заяви ОСОБА_2 , як і не було у ОСОБА_1 імперативної заборони, передбаченої п.3 ч.1 ст.28 цього ж Закону, щодо вчинення дій та прийняття рішень під час розгляду зазначеної заяви ОСОБА_2 , зокрема вчиненні на ній напису « ОСОБА_3 - На опрацювання», як це ставиться йому у вину відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
У відповідності до ст.7 КУпАП, ст.62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-7 КУпАП, не підтверджується наявними у справі і наданими суду доказами, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст. 247, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП, суд
Закрити провадження в об'єднаній справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-7 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Черепахін В.О.