Справа № 496/4671/24
Провадження № 2/496/631/25
23 січня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Касьяненко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Біляївка Одеська область цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому просить стягнути з останньої на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України, борг за спожитий природний газ по об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 18978,65 грн. та судовий збір.
В обґрунтуванні позовних вимог посилається на те, що відповідачем по об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в період з грудня 2020 року по травень 2024 року було спожито природний газ на загальну суму 18978,65 грн., вартість якого залишилась не сплаченою. Об'єкт газифікації,, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить відповідачу на праві власності відповідно до типового договору дарування від 27.06.2028 року. Постачальник звернувся до Біляївського районного суду Одеської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26.04.2024 року скасовано судовий наказ по справі № 496/2067/24 від 2024 року. У зв'язку з чим звернулася до суду з вказаним позовом
Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 06 серпня 2024 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача до судового засідання не з'явилася, але в позовній заяві просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, не заперечувала щодо заочного розгляду справи (а.с. 6).
30.08.2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 направив до суду відзив на позовну заяву в якому зазначає, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу, рахунок № НОМЕР_1 в ТОВ ГК «Нафтогаз Україна» та особовий рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Одесагаз», та має зареєстрований електронний кабінет споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС- АТ «Одесагаз». З листа ТОВ ГК «Нафтогаз» від 01.05.2024 року ОСОБА_1 , стало відомо про те, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 було спожито 5073,42 куб.м. природного газу на суму 38844,79 грн., з яких сплачено 20533,66 грн. та що заборгованість у ОСОБА_1 складає 18311,15 грн. станом на 31.03.2024 року. З зазначеною заборгованістю ОСОБА_1 не погоджується, оскільки зазначені дані не є вірними, що підтверджується щомісячними переданими показниками газового лічильника (скріпи з електронного кабінету споживача), фотографією газового лічильника (згідно якого, станом на 03.05.2024 року вбачаються показники - 23797) та розрахунком споживача, згідно якого наявна переплата за спожитий природний газ у розмірі 3950,93 грн. Вважає, що вбачаються порушення з боку АТ «Одесагаз» та ТОВ КГ «Нафтогаз», щодо безпідставного збільшення об'єму спожитого природного газу за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 18311,15 грн. та необґрунтованого звернення до суду ТОВ КГ «Нафтогаз» про видачу судового наказу - справа № 496/2067/24. Представник Сторожук Д.І, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до АТ «Одесагаз» та ТОВ ГК «Нафтогаз» з претензією від 14.05.2024 року, однак АТ «Одесагаз» відповідь не надала. ОСОБА_1 персонально звернулася до Одеського міжрайонного УЕГГ для приведення об'ємів розподіленого природного газу у відповідності до фактичних показників лічильника природного газу. 13.08.2024 року Одеське міжрайонне УЕГГ надало відповідь. Згідно наданої довідки вбачається, що було зроблено перерахунок та приведення об'ємів розподіленого природного газу у відповідності до фактичних показників лічильника природного газу. Таким чином станом на 01.08.2024 року об'єм спожитого природного газу за особовим рахунком по відповідачу склав - 2848,38 куб. Тобто 2848,38 куб. не було використано відповідачкою що говорить про те, що заборгованість за спожитий природний газ у ОСОБА_1 , відсутня. Особливу увагу звертають на те, що станом на 15.08.2024 року показники лічильника - 23798 куб. Стверджує, що як вбачається з позовної заяви, заявлені вимоги ґрунтуються з розрахунку обсягу спожитого відповідачкою природного газу, а як вбачається з фактичних обставин справи, то відповідачка не споживала в такому об'ємі природний газ та заборгованість за таке споживання відсутня. З цих підстав просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме від 27.06.2008 року № 19348617, власником будинку по АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (а.с. 16)
Позивач, як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб та відповідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу» на території України.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 року, та ст.ст.6,7,9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"позивач зобов'язаний постачати природний газ споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Згідно ч.2 ст.13 Закону України ''Про ринок природного газу'' споживач зобов'язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 року «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між Постачальником природного газу та Споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Як вбачається з заяви-приєднання до умов договору постачання природнього газу побутовим споживачам ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» від 08.12.2020 ОСОБА_1 ознайомлена з умовами Типового договору постачання природнього газу побутовим споживачам, дані об'єкта газопостачання: приватний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , за період з січня 2021 року по лютий 2024 року сума заборгованості становить 18978,65 грн. ( а.с 13)
Як вбачається з довідки про формування об'єму розподілу та споживання природного газу з урахуванням своєчасно наданих показань лічильника газу № 1318 від 13.08.2024 року. За період з січня 2021 року по 01.08.2024 року за особовим рахунком № НОМЕР_2 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , обсяг спожитого газу становить - «-2484,38 м3» (а.с 49-51).
Відповідно ч. 1ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії" та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.
Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX та протягом шести місяців після його припинення або скасування постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України без проведення конкурсу.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22 липня 2020 року № 917 постачальником «останньої надії» визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Як вбачається з розрахунку за спожитий газ АТ «Одесагаз» від 13.08.2024 року, по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на липень 2024 року сума переплати становить 2534,60 грн. (а.с. 52-53).
Вказана позовна заява надійшла до суду 11.07.2024 року. Отже, встановлені судом обставини та досліджені докази об'єктивно доводять той факт, що на день звернення позивача до суду з цим позовом у відповідача була відсутня заборгованість за спожитий газ.
Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
На підставі ч.3 ст.12, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 02.10.2018 року по справі № 917/1307/18, а також в постанові від 23.10.2019 по справі № 910/18036/17, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною, отже стандарт доведення - це достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine, заява N 7460/03, § 26) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
У рішенні ЄСПЛ по справі "J.K. AND OTHERS v. SWEDEN" заява № 59166/12 судом зазначено, що договірна держава зобов'язана брати до уваги не лише докази, подані заявником, але й усі інші факти, які мають значення у справі, яка розглядається. У цивільних позовах закон не вимагає такого високого стандарту, як "доведення поза розумним сумнівом" скоріше суддя має вирішити справу на основі "балансу ймовірностей". Термін «перевага сумнівів» використовується в контексті стандарту доказів, що стосується фактичних тверджень, зроблених заявником.
Отже, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 905/2382/17, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України", заява № 22750/02, суд зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи, про що зазначено в рішенні по справі "Руїз Торійа проти Іспанії", заява від 09.12.1994. Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних, про що зазначено в рішенні по справі "Артіко проти Італії", заява від 13.05.1980. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (справи, "Дюлоранс проти Франції" заява № 34553/97, "Донадзе проти Грузії" заява №74644/01).
У даній справі позивачем суду не надано доказів на підтвердження наявності у відповідача заборгованості за спожитий газ в сумі 18978,65 грн., натомість відповідач довела про повну сплату нею коштів за фактично спожитий нею природний газ.
Відсутність зазначених доказів становить саме той баланс ймовірностей, який за встановлених судом обставин свідчить на користь відповідача, оскільки маючи процесуальну можливість позивач не скористався своїми можливостями та не довів свого твердження, покладеного в основу підстав позову, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, то у відповідності дост.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору не стягуються і покладаються на позивача.
Керуючись ст.12,81,82,141,142,257,263-265,274 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - залишити без задоволення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Суддя І.М. Горяєв