Справа № 495/3339/19
Номер провадження 1-кп/495/76/2025
04 лютого 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгороді-Дністровському Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 121 ч. 2, ст. 121 ч. 1, ст. 126 ч. 1, ст. 186 ч. 2 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160240000111; за № 12018160240004009,
встановив:
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 121 ч. 2, ст. 121 ч. 1, ст. 126 ч. 1, ст. 186 ч. 2 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160240000111; за № 12018160240004009.
18.12.2024 року проведено повторний автоматизований розподіл вищевказаної справи згідно із розпорядженням керівника апарату суду №816 від 18.12.2024 року (у зв'язку із відстороненням від здійснення правосуддя судді ОСОБА_6 ) вказана справа передана для розгляду головуючому судді ОСОБА_1 .
З урахуванням таких обставин у відповідності до вимог ст. 319 КПК України, суд ставить на обговорення сторін кримінального провадження питання щодо наявності чи відсутності необхідності розпочинати судовий розгляд з початку.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заявила клопотання про розгляд справи з початку, а саме зі стадії судового розгляду.
Разом з тим, 04.02.2025 року до суду надійшло клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Із вказаного клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням кримінального провадження №12019160240000111 встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, 16.01.2019 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, більш точний час під час досудового слідства встановити не виявилося можливим, проходив біля будинку АДРЕСА_1 . В цей час на подвір'ї вказаного будинку знаходилась власниця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з котрою у ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, яка продовжувалась кілька хвилин, після котрої остання зайшла до свого будинку. В цей час у ОСОБА_4 на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_7 виник злочинний намір спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останній. Далі реалізовуючи свій злочинний намір ОСОБА_4 , незаконно проник до будинку ОСОБА_7 , та побачивши останню почав наносити ОСОБА_7 кулаками удари по голові, точну кількість ударів не встановлено. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_7 втратила свідомість, та впала на ліжко.
Закінчивши свої злочинні дії ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник.
Потерпіла ОСОБА_7 17.01.2019 року о 08 годині 45 хвилин доставлена до Білгород-Дністровської районної лікарні з тілесними ушкодженнями у вигляді: закрита черепно-лицьова травма у вигляді синців голови, крововилив в м'які тканини голови, перелом стінок гайморових пазух справа та зліва, забій головного мозку, субдуральний крововилив, субарахноїдальний крововилив, синці верхніх кінцівок.
Потерпіла ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в Одеській обласній клінічній лікарні, від отриманих тяжких тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про розгляд справи спочатку зі стадії судового розгляду залишив на розсуд суду; клопотання про продовження запобіжного заходу підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
В обґрунтування клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 зазначив, що існують ризики, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконному впливу на свідків та родичів законного представника потерпілого, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, а також запобігання скоєння інших кримінальних правопорушень, вчинити інше кримінальне правопорушення. Все це свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів.
На підставі викладеного прокурор просить суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 своє клопотання про розгляд справи з початку зі стадії судового розгляду підтримала та просила його задовольнити; проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу заперечувала, вказала, що ОСОБА_4 вже тривалий час перебуває під вартою, відтак просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника про розгляд справи з початку зі стадії судового розгляду; у задоволені клопотання про продовження запобіжного заходу просив відмовити.
Потерпіла ОСОБА_8 заперечила проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого про розгляд справи з початку зі стадії судового розгляду та просила продовжити розгляд справи.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 319 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.
Суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:
1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;
2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.
Відповідно до ст. 331 КПК України суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим, а саме те, що досудове розслідування інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, враховуючи його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а також те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачений та свідки, суд дійшов висновку про те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Судом встановлено, що судове провадження по кримінальному провадженню не закінчено, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 відповідно до ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.12.2024 закінчується 16 лютого 2025року.
Також у судовому засіданні встановлено, що відсутні переконливі докази на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, доведених прокурором при обранні вказаного запобіжного заходу.
Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв'язку, на переконання суду запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого в судовому засіданні встановлено не було.
Враховуючи вищенаведене, керуючись положеннями ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 доцільно продовжити строк тримання під вартою на 60 діб.
Крім цього, суд при постановленні цієї ухвали суд враховує підстави та обставини, передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України та приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави є недоцільним та не визначає її розмір.
Керуючись статтями 131-213, 176-178, 181, 193, 194, 196, 291, 314-316, 319, 372, КПК України суд
ухвалив:
Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 121 ч. 2, ст. 121 ч. 1, ст. 126 ч. 1, ст. 186 ч. 2 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160240000111; за № 12018160240004009 розпочати з початку, а саме зі стадії судового розгляду.
Клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження у відношенні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на строк, що не перевищує 60 діб, тобто до 06 квітня 2025 року включно в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Судовий розгляд призначити на 11:00 год. 12.03.2025 року.
Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено о 16:30 год. 04.02.2025 року.
Суддя ОСОБА_1