Березівський районний суд Одеської області
04.02.2025
Справа № 523/16829/24
Провадження № 2/494/63/25
04.02.2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панчишина А.Ю.
секретар судових засідань Станілевич А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивувало тим, що 08.02.2020 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та позичальником ОСОБА_1 було укладено Договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0996298868 та отримання кредиту згідно Заявки - анкети на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики №2628576923 від 22.02.2020, що акцептована відповідачем 22.02.2020, шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України). Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається Сторонами відповідно до умов Договору. Пропозиція (Оферта) на отримання кредиту згідно Заявки-анкети №2628576923 від 22.02.2020 в рамках Договору про надання позики №0996298868 від 08.02.2020 підписана позичальником 22.02.2020, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця. В подальшому кредитодавцем (ТОВ «Інфінанс») було перераховано на рахунок зазначений відповідачем грошові кошти в розмірі 4280,00 грн. Підписанням договору позики відповідач, також підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому було надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Товариство належним чином виконало свої зобов'язання за Договором кредиту, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору кредиту, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. 14.07.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики №0996298868 від 08.02.2020, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 . У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором позики №0996298868 від 08.02.2020, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 . Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 10.01.2023 становить 52888,40 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 4280,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 48608,40 грн. При цьому, враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 52888,40 грн. з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 4280,00 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» - 48608,40 грн., а також понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою судді від 11.12.2024 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, роз'яснено відповідачу право на подання до суду відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надійшов.
Представник позивача ТОВ «Коллект центр» у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзиву на позовну заяву до суду не направив, разом з тим його представник ОСОБА_2 подала до суду 04.02.2025 року заяву в якій просила розглянути справу у відсутності відповідача та представника, позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
08 лютого 2020 року ТОВ «Інфінанс» (далі- позикодавець) та ОСОБА_1 (далі -позичальник) у формі електронного документу уклали договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0996298868 за умовами якого позикодавець надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту (далі - кредит) для власних потреб на умовах цього договору, а також згідно правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM» (далі - Правила), які є невід'ємною частиною договору, а позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами (п.1.1 Договору).
Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у додатку №1 та додатку №2 по договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та додатку №3 та додатку №4 до договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту (п.1.2 Договору).
В рамках дії даного договору сторони погодили наступні загальні умови, а саме: до умов даного договору застосовується фіксована процентна ставка. Порядок обчислення ставки встановлюється цим пунктом Договору та Правилами). Максимальний строк (кількість календарних днів користування кредитом (траншем) - 30 календарних днів. Діючий ліміт (сума) кредиту (в національній валюті) - 20000 грн. Максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75%. Розмір відсотків за один день користування кредитом (траншем) та річна відсоткова ставка визначаються сторонами у додатку №1 та додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів. Відсотки за користування поточним кредитом (траншем) нараховується за один календарний день від фактичної суми грошових коштів, які позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю в рамках наданого кредиту (траншу) в день такого нарахування (п. 1.6 Договору).
Розмір кредиту (траншу), строк користування кредитом (траншем), вартість кредиту (траншу) у грошовому вираженні, реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) визначається сторонами у додатку №1 та додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів (п. 1.15 Договору).
Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої особисто позичальником заявки-анкети (додаток №5) та додатку №4, яка є невід'ємною частиною даного договору. В заявці-анкеті на отримання другого та наступних траншів кредиту зазначається сума кредиту (траншу), строк користування, у додатку №4 зазначається відсоткова ставка за кожен день користування кредитом, річна відсоткова ставка, загальна вартість такого кредиту (траншу), реальна річна процентна ставка та інше (п. 3.1.1 Договору).
Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що: надає згоду позикодавцю на збирання, накопичення, використання та обробку персональних даних, отриманих з метою надання кредиту в межах, визначених законодавством. Повідомлений про мету обробки позикодавцем персональних даних позичальника (будь-яка інформація про фізичну особу, в тому числі, але не виключно, інформація щодо: прізвища, імені, по батькові, інформації, яка зазначена в паспорті (або іншому документі, що посвідчує особу), реєстраційного номеру облікової картки платника податків, громадянства, місця проживання або перебування, місця роботи, посади, номерів контактних телефонів/факсів, адреси електронної пошти, тощо, надалі - «персональні дані), а саме: з метою укладення та виконання даного договору, оцінки фінансового стану позичальника та його спроможності, виконати зобов'язання за договором, а також захисту своїх прав та інтересів (п 4.3 Договору).
У разі укладання Договору в електронній формі, а саме: на сайті позикодавця www.pozichka.ua, беззаперечним прийняттям (акцептом) умов даного Договору позичальником є проставлення в особистому кабінеті на сайті кредитодавця спеціальної відмітки про згоду укласти договір на запропонованих позикодавцем умовах (підписання додатку №2 - при укладенні договору та отриманні першого траншу кредиту, та додатку №4 - при отриманні другого та наступного траншу кредиту). Підписання позичальником договору відбувається шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Виконання зазначених дій означає прийняття позичальником всіх умов Договору та його укладання в електронному вигляді, що згідно п.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до укладення договору в письмовому вигляді, у зв'язку з чим створює для позичальника та позикодавця такі ж зобов'язання та наслідки. Сторони погодили, що укладений в електронному вигляді договір буде зберігатися в особистому кабінеті позичальниці на сайті позикодавця та може бути роздрукований позичальником у будь-який час. Сторони погодили, що укладання договору та інших документ (зокрема, але не виключно додаткових угод до договору, додатків) в електронній формі прирівнюється до укладання відповідних документів в паперовій формі, що мають таку ж юридичну силу. Підписання позичальником документів (додаткових угод до договору, додатків) відбувається шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п.7.6. Договору).
Зазначений вище Договір ОСОБА_1 підписав за допомогою електронного підпису, шляхом використання одноразового ідентифікатора 0d8qlz.
Максимальна відсоткова ставка за наданий фінансовий кредит становить 1,75%, за кожен день від фактичної суми грошових коштів, які позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю в рамках надання фінансового кредиту (п.3.6 Правил).
Позикодавець надає фінансовий кредит позичальнику в порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в договорі, на рахунок банківської платіжної картки, зазначеної в особистому кабінеті позичальника та заявці (електронній заявці) або через систему грошових переказів.
Розмір відсотка за користування поточним фінансовим кредитом залежить від суми та строку отриманого фінансового кредиту та нараховується за один календарний день від залишку суми основного боргу в день такого нарахування згідно загальних умов надання першого та наступного кредиту (траншу), вказаних в Договорі (п.7.2 Правил).
Строк користування другим та наступними кредитами (траншами) може бути змінений/продовжений на строк, що відповідає кількості днів діючого кредиту (траншу) (п.8.2. Правил).
Продовження строку дії кожного з кредитів (траншів) здійснюються в разі дотримання наступних передумов: на момент подовження строку поточного кредиту (траншу) строк дії Договору не закінчився. Повністю сплачено нараховані відсотки (у раз відповідної вимоги позикодавця - штрафні санкції) за основним боргом до дня здійснення продовження строку дії поточного кредиту (п.8.3 Правил).
Продовження строку дії поточного кредиту (траншу) здійснюється виключно за умови попередньої оплати відсотків (у разі наявності сплати штрафних санкцій на вимогу позикодавця) за фактичну кількість днів користування кредитом (траншем) (п.8.4 Правил).
Перебіг нового (зміненого) строку користування поточним кредитом починається з дня погашення нарахованих за фактичне користування відсотків за поточним кредитом, в тому числі і прострочених, та сплати, на вимогу позикодавця, пені (в разі наявності простроченої заборгованості) (п.8.5).
22 лютого 2020 року за допомогою електронного підпису, шляхом використання одноразового ідентифікатора (1l2w0n) ОСОБА_1 підписав пропозицію надання 6 траншу кредиту згідно заявки-анкети №2628576923 від 22 лютого 2020 року в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0996298868 від 08 лютого 2020 року (оферта), на таких умовах: розмір кредиту (траншу) - 4280 грн, строк користування кредитом (траншем) - 30 днів, строк дії договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0996298868 від 08 лютого 2020 року - 3 роки, відсоткова ставка - 1,75% за один день користування кредитом, річна відсоткова ставка - 638,75%.
Цього ж дня, тобто 22 лютого 2020 року, ОСОБА_1 у зазначений вище спосіб також підписав заявку-анкету на отримання кредиту, яка містить інформацію про суму кредиту (4280 грн), термін кредиту (30 днів), реквізити банківської платіжної картки ( НОМЕР_1 ), які містять інформацію про повний номер банківської картки, а також особисті дані позичальниці.
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір 0996298868 від 08 лютого 2020 року ідентифіковано ТОВ «Інфінанс». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор - 1l2w0n, час відправки ідентифікатора позичальнику - 22 лютого 2020 року, номер телефону на який було відправлено ідентифікатор - 380996298868.
Квитанцією за сплату №49337871 від 22 лютого 2020 року підтверджується перерахування грошових коштів у сумі 4280 на картку НОМЕР_1 .
З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, убачається, що 22 лютого 2020 року відповідач отримав кредит у розмірі 4280 грн.
14 липня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №14-07/21 за умовами якого первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги в сумі 221939136,68 грн, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить первісному кредитору і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками. За цим договором клієнт відступає факторові право грошової допомоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників.
З реєстру боржників до договору факторингу №14/07 від 04 липня 2021 року (додаток №3 до договору) вбачається, що цей документ містить інформацію про відповідача та кредитний договір, що укладений між ним та ТОВ «Інфінанс».
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продаж новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору.
З реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (додаток №3 до договору) убачається, що цей документ містить інформацію про відповідача та кредитний договір, укладений між ним та ТОВ «Інфінанс».
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі N 753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі N 334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі N 5026/886/2012 тощо).
За договорами факторингу від 14 липня 2021 року та від 10 січня 2023 року, позивач отримав право вимоги за вказаним кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу від 14 липня 2021 року ТОВ "Вердикт Капітал" отримало від ТОВ "Інфінанс" право вимоги за договором №0996298868 від 08 лютого 2020 року до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 42402,40 грн, з яких: 4 280,00 грн сума виданого кредиту; 4280,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 38122,40 грн. заборгованість за процентами.
За реєстром боржників до договору факторингу від 10 січня 2023 року ТОВ "Коллект Центр" отримало від ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги за договором №0996298868 від 08 лютого 2020 року до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 83222,90 грн, з яких: 4280,00 грн сума заборгованості за основним зобов'язанням; 78942,90 грн заборгованість за нарахованими процентами.
Таким чином, позивач належними та допустимими доказами довів наявність права вимоги до ОСОБА_1 , яке перейшло до нього на підставі договорів факторингу від 14 липня 2021 року та від 10 січня 2023 року.
Щодо укладення кредитного договору в електронному вигляді за допомогою використання електронного підпису, шляхом використання одноразового ідентифікатора.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір №0996298868 від 08 лютого 2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі, підписано електронним підписом відповідача, шляхом використання одноразового ідентифікатора (0d8qlz), що відповідає умовам п.7.6 Договору та наведеним вище вимогам Закону.
У зазначений вище спосіб, відповідач також підписав й інші документи, а саме заявку-анкету на отримання кредиту від 22 лютого 2020 року та пропозицію надання 6 траншу кредиту від 22 лютого 2020 року.
Також суд зауважує, що як кредитний договір, так і заява-анкета на отримання кредиту містять особисті дані відповідача, зокрема паспортні дані, його РНОКПП. Крім цього заявка-анкета на отримання кредиту містить інформацію також про повні реквізити банківської платіжної картки, яку зазначив відповідач для зарахування кредитних коштів, номер мобільного засобу зв'язку. Цей документ підписано електронним підписом відповідача, шляхом використання одноразового ідентифікатора (1l2w0n).
Отже судом встановлено, що 22 лютого 2020 року у встановленому кредитним договором порядку, а також у відповідності до Закону "Про електронну комерцію", ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 уклали угоду про надання траншу кредиту на суму 4280 грн, строком користування 30 днів, зі сплатою відсотків 1,75% за один день користування кредитом.
Цього ж дня, тобто 22 лютого 2020 року, вказана сума позики була перерахована відповідачу на зазначену нею платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується відповідним платіжним документом.
Отже за встановлених у справі обставин, 22 лютого 2020 року відповідачем акцептована заявка-анкета на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики №2628576923 від 22 лютого 2020 року, шляхом підписання її електронним підписом, умови якої ТОВ «Інфінанс» були виконані, у той час як відповідач у строк, передбачений умовами договору, заборгованість не повернув.
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
За наведених вище обставин, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договору, при цьому, визначаючи розмір цієї заборгованості, суд звертає увагу на таке.
Як було зазначено вище, відповідно до умов кредитного договору, укладеного між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 , останньому надано кредит в розмірі 4280 грн строком на 30 днів.
Умовами кредитного договору передбачено відсоткову ставку у розмірі 1,75% за один день користування кредитом.
Правилами надання грошових коштів у позику передбачено, що строк користування другим та наступними кредитами (траншами) може бути змінений/продовжений на строк, що відповідає кількості днів діючого кредиту (траншу). Продовження строку дії кожного з кредитів (траншів) здійснюється в разі дотримання наступних передумов: на момент подовження строку поточного кредиту (траншу) строк дії договору не закінчився.
З долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості убачається, що суму відсотків за кожен день користування кредитом становить 74,90 грн.
Позивач, окрім заборгованості за тілом кредиту (4280 грн.) також має право на стягнення відсотків за користування кредитними коштами у сумі 2247 грн, виходячи з розрахунку 4280 грн*1,75%* 30днів.
Нарахування позивачем відсотків за користування кредитом, починаючи з 23 березня 2020 року не ґрунтується на умовах кредитного договору, які погоджені сторонами.
Враховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр», а саме: за кредитним договором від 08 лютого 2020 року №0996298868 на загальну суму 6527,00 грн, яка складається із: 4280 грн - заборгованості за тілом кредиту, 2247,00 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Враховуючи, що відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження виконання ним зобов'язань за кредитним договором, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо компенсації витрат на правничу допомогу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі жовтня статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, перевіряючи доводи відповідачки про неспівмірність витрат на правничу допомогу, враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів зважає на таке.
Як убачається з матеріалів справи, 01 липня 2024 року між ТОВ «Коллект центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір №02-01/2023 про надання правової допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору (п. 4.1).
Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п.4.5).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та є безстроковим у своїй дії (п.7.1).
З витягу з акту №2 про надання юридичної допомоги від 05 вересня 2024 року вбачається, що на виконання умов договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «Коллект Центр» такі послуги: надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 години та вартістю 4000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду тривалістю 3 годин та вартістю 9000 грн.
Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат ТОВ «Коллект центр» на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданою послугою); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» 1604,34 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Зважаючи на наведені вище висновки суду, про часткове задоволення позову, що становить 12,34% від загальної ціни позову, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 373,68 грн, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, відповідно до ст.525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», код ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, заборгованість за договором надання послуг, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0996298868 від 08 лютого 2020 року у сумі 6527 (шість тисяч п'ятсот двадцять сім) гривень 00 копійок, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 378 гривні 68 копійок та витрати на правову допомогу у сумі 1604 гривень 34 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
.
Суддя Панчишин А.Ю.