Справа № 493/30/25
Провадження № 2-а/493/10/25
04 лютого 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі
ГОЛОВУЮЧОГО - СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.,
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ЖУКОВСЬКОЇ О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
10.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Балтського районного суду Одеської області через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.(а.с. 1-5) В обґрунтування позову зазначив, що 13.12.2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесена постанова № 20755 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
За змістом постанови 13.12.2024 року приблизно о 10 год. під час дії особливого періоду, військового стану та мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_3 з'явився громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 не перебував на військовому обліку призовників та не став на військовий облік військовозобов'язаних, на який повинен був стати до 25.06.2008 року та перебувати на військовому обліку за місцем проживання. У встановлений час на військовий облік не став та не перебував на військовому обліку за місцем проживання до 13.12.2024 року, чим порушив вимоги ч. 1 п. 2 ст. 37 ЗУ «Про військовий облік і військову службу» та п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Своїми діями останній вчинив правопорушення, передбачене ст. 210 ч. 3 КУпАП.
Вказану постанову ОСОБА_1 вважає незаконною та просить її скасувати, посилаючись на те, що до 19.05.2024 року норми ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало, тобто лише з 19.05.2024 року введено норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання правил військового обліку в умовах особливого періоду, а на нього складено протокол за не постановку на облік до 25.06.2008 року. Таким чином він не міг вчинити правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, в 2008 році, так як норма ч. 3 ст. 210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024 року.
При прийнятті оскаржуваної постанови відповідачем не враховано положення примітки до ст. 210 КУпАП, згідно якої положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, не вказано, які саме персональні дані не могли бути одержані самостійно шляхом електронної інформаційної взаємодії, а також і те, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів відомості отримати не вдалося.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, при подачі позову представник позивача зазначила про розгляд справи у відсутності позивача та його представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив.
Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», тому позивач самостійно направив відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів, про що свідчить квитанція № 2426325 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЕСІТС. (а.с. 14)
Ухвалою судді від 10.01.2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом, відкрите провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 16-17)
Ухвала про відкриття провадження отримана відповідачем 11.01.2025 року о 2:29 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету. (а.с.19)
Також відповідачу надсилалися судові повістки про виклик до суду на 20.01.2025 року на 10 год., яка була отримана відповідачем 11.01.2025 року о 2:29 год., на 04.02.2025 року на 14:00 год., яка була отримана відповідачем 21.01.2025 року о 2:19 год., що підтверджуються довідками про доставку електронного документу до електронного кабінету. (а.с. 20, 24).
Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на позов не подав.
Повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи сторони у судове засідання не з'явилися, що у відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України не перешкоджає суду розглянути справу по суті.
Суд, переглянувши справу за наявними у ній доказами у їх сукупності, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з реєстру територіальної громади місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.06.2007 року до теперішнього часу. (а.с. 10)
13.12.2024 року старшим інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 503/1, у якому зафіксовано, що 13.12.2024 року приблизно о 10 год. під час дії особливого періоду, військового стану та мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_3 з'явився громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 не перебував на військовому обліку призовників та не став на військовий облік військовозобов'язаних, на який повинен був стати до 25.06.2008 року та перебувати на військовому обліку за місцем проживання. У встановлений час на військовий облік не став та не перебував на військовому обліку за місцем проживання до 13.12.2024 року, чим порушив вимоги ч. 1 п. 2 ст. 37 ЗУ «Про військовий облік і військову службу» та п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Своїми діями останній вчинив правопорушення, передбачене ст. 210 ч. 3 КУпАП. (а.с.11).
09.10.2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесена постанова 20755 про притягнення ОСОБА_1 за вказане правопорушення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та на нього накладене адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 03.01.2025 року. (а.с. 12)
Відповідно до ст. 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Спірні правовідносини між сторонами регулюються Конституцією України, ЗУ «Про оборону України», ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Правилами військового обліку, затвердженими Постановою КМ України від 30 грудня 2022 року № 1487.
Приписами ч. 1, 2, 3 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
В протоколі та постанові відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1 п. 2 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та п.1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції станом на час події 25.06.2008) передбачено, що взяттю на військовий облік призовників та військовозобов'язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України: звільнені з військової служби в запас; звільнені з альтернативної (невійськової) служби; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; звільнені зі служби начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, Державного департаменту України з питань виконання покарання, Державної податкової адміністрації України; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; виключені з військового обліку Служби безпеки України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.
Тобто, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції станом на час події 25.06.2008) містить відповідний перелік громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.
В постанові, що оскаржується, не зазначено конкретну норму, на яку посилається відповідач, а також не зазначено, на яку редакцію закону посилається відповідач під час складання протоколу та оскаржуваної постанови.
Також відповідач в оскаржуваній постанові посилається на п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, проте не зазначено, у чому полягає порушення позивачем вимог п. 1 Правил, немає конкретного посилання, який саме підпункт Правил порушено позивачем. Немає посилання на нормативний документ, яким затверджені дані Правила, та не зазначено в якій саме редакції.
Згідно із ч. 7 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Ч. 3 ст. 210 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період, та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно примітки до ст. 210 КУпАП положення ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
При цьому суд зазначає, що ст. 210 КУпАП доповнена ч. 3 та викладена у новій редакції на підставі ЗУ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3696-ІХ від 09.05.2024 року, який набрав чинності 19.05.2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не встановлена наявність в діяннях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, що є обов'язковою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, виходячи з приписів ст. 7 КУпАП, відповідно його притягнення до адміністративної відповідальності є незаконним.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, суд приходить до висновку, що розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 кваліфікував дії Фокіна Ю.В., застосувавши нормативний акт, порушення якого має наслідком адміністративну відповідальність, зі зворотною дією у часі, тобто постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити на підставі ч. 3 ст. 286 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 484,48 грн, про що свідчить квитанція до платіжної інструкції від 06.01.2025 року (а.с.13 зворот), у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 484,48 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 Ткача Руслана 20755 від 13.12.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн., а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.