Справа № 601/224/25
Провадження № 1-кс/601/53/2025
03 лютого 2025 року місто Кременець
Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 в залі суду у м.Кременець (в режимі відеоконференції) розглянувши клопотання слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, із середньою освітою, не одруженої, яка на утриманні має неповнолітнього сина, раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
03.02.2025 слідчий СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025211010000040 від 19 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
В подальшому, дію воєнного стану було неодноразово продовжено, який триває і на даний час. Зокрема, 29.10.2024 Президент України підписав Законом України про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №4024-IX від 29.10.2024, відповідно до якого дію воєнного стану продовжено до 08.02.2025.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.01.2025 близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_6 перебувала у житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 із яким переглядала кінофільми на мобільному телефоні торговельної марки «Xiomi Redmi 13С», модель «23108RN04Y», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , із двома сім-картками оператора ПрАТ «Київстар»: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , об'ємом пам'яті 4/128 GB. Вказаний мобільний телефон належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 , який під час перегляду фільму заснув. В цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, 16.01.2025 близько 22 год. 00 хв. (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_6 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаючи, що її дії є таємними для інших осіб, шляхом вільного доступу викрала мобільний телефон торговельної марки «Xiomi Redmi 13С», модель «23108RN04Y», вартістю 3739,20 грн. (три тисячі сімсот тридцять дев'ять грн. 20 коп.), який знаходився на столі. Після чогопокинула місце вчинення злочину та отримала можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями, ОСОБА_6 спричинила ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 , матеріальну шкоду на суму 3739,20 грн. (три тисячі сімсот тридцять дев'ять грн. 20 коп.).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігти її спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також з метою запобігання вищевказаним ризикам, доцільно обрати запобіжний захід останній у вигляді особистого зобов'язання.
Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання, посилаючись на зазначені в клопотанні підстави, просить застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на неї обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечили відносно задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного.
Слідчий суддя встановив, що Кременецьким РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211010000040 від 19.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
03.02.2025 відносно ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке остання отримала 03.02.2025, що вбачається із власноручного підпису ОСОБА_6 .
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_6 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і відносно неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
За відсутності заперечень щодо процесуального статусу підозрюваного при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дослідженню підлягають наступні обставин:
-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
-чи наявні ризики кримінального провадження;
-чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження;
-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.
Отже, при вирішенні поставленого питання слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених критеріїв в їх взаємозв'язку.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі Murrаy v.United Kingdom , 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненному в умовах воєнного стану.
Долучені до клопотання матеріали свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме це підтверджує: витяг з ЄРДР; повідомлення про підозру від 03.02.2025, протокол допиту підозрюваного від 03.02.2025, протокол прийняття заяви від 19.01.2025, протокол добровільної видачі та огляду від 19.01.2025, заява ОСОБА_6 від 19.01.2025, протокол допиту потерпілого від 19.01.2025, письмові пояснення ОСОБА_6 від 19.01.2025, висновок експерта №СЕ-19/120-25/1065-ТВ від 27.01.2025.
Повідомлена ОСОБА_6 підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрювану із вчиненим кримінальним правопорушенням.
Досліджені матеріали у взаємному зв'язку з обставинами кримінального правопорушення дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче слідчий у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому розгляду, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрювана може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
Серед ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є ризик переховування підозрюваної ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, який передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до 8 років.
Слідчий суддя враховує, що підозрювана з'являється на виклики до суду та з'явилася на розгляд вказаного клопотання. Однак, досудове розслідування, як процедура, пов'язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її потенційного ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Відомостей про міцні соціальні зв'язки підозрюваної, яких було б достатньо для утримання підозрюваної в місці його проживання, слідчому судді не надані.
Отже, оцінюючи можливість підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, тобто ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, є достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваної може викликати у ОСОБА_6 активні дії щодо впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку, що існування ризику перешкоджати кримінальному правадженню іншим чином, який також заявлений слідчим у клопотанні, не знайшло свого підтвердження за результатами розгляду цього клопотання слідчим суддею.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання про наявність двох ризиків кримінального провадження, передбаченого статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності додаткові обставини, відповідно до ст. 178 КПК України.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу враховує такі обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;
- інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до тяжкого і у разі визнання підозрювану винуватою їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років;
- станом на сьогоднішній день ОСОБА_6 виповнилося 20 років;
- підозрювана не одружена;
- згідно листа КНП Шумської міської ради «Шумська міська лікарня» №86 від 29.01.2025 ОСОБА_6 на обліку у лікаря нарколога не перебуває. Зверталась по медичну допомогу до лікаря психіатра з приводу: розлад психічного розвитку;
- відомостей про майновий стан підозрюваної слідчому судді не надано;
- підозрювана має на утриманні малолітнього сина;
- підозрювана раніше не судима;
Щодо застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).
З урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених п.1, п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 є необхідним і, що саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе запобігти існуючим ризикам, а тому клопотання належить задовольнити.
У клопотанні слідчого також порушується питання про покладення таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до старшого слідчого СВ Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_4 , прокурорів Кременець кої окружної прокуратури та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та проживає без дозволу слідчого, прокурорів Кременецької окружної прокуратури та суду.
З огляду на тяжкість, характер вчиненого кримінального правопорушення, існуючих ризиків, слідчий суддя вважає обґрунтованою вимогу cлідчого про покладення на ОСОБА_6 обов'язку, передбаченого п.1 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Покладення таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу
Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м'якого (особисте зобов'язання) до найбільш суворого (тримання під вартою).
В свою чергу, особисте зобов'зання по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості є найменш обтяжливим запобіжним заходом із передбаченого законом.
З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрювану обов'язків, особисте зобов'язання забезпечує мету застосування запобіжних заходів, забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваної з боку органу досудового розслідування та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваної.
У зв'язку із обранням підозрюваній запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою та встановлення ризиків кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов'язки, які кореспондуються з встановленими ризиками кримінального провадження, а саме: прибувати до старшого слідчого СВ Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_4 , прокурорів Кременецької окружної прокуратури та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та проживає без дозволу слідчого, прокурорів Кременецької окружної прокуратури та суду.
Строк особистого зобовязання та дії покладених на неї обов'язків встановлюється слідчим суддею до 23 год. 59 хв. 02.04.2025 року в межах строку досудового розслідування.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно: ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 такі обов'язки: прибувати до старшого слідчого СВ Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_4 , прокурорів Кременецької окружної прокуратури та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та проживає без дозволу слідчого, прокурорів Кременецької окружної прокуратури та суду.
Повідомити підозрюваній ОСОБА_6 письмово під розпис покладені на неї обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_6 . обов'язків до 23 год. 59 хв. 02.04.2025 року.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 .
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваній ОСОБА_6 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 04 лютого 2025 року о 12 год. 00
Слідчий суддя: ОСОБА_1