просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
03 лютого 2025 року м.Харків Справа № 913/481/24
Провадження №8/913/481/24
Суддя Господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до відповідача - Комунальної установи «Луганський обласний центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження», м. Рубіжне Луганської області,
про стягнення 408 154,18 грн
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Комунальної установи «Луганський обласний центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження», в якій просить стягнути з відповідача 408 154,18 грн, з яких основний борг в розмірі 165 992,88 грн, пеня в сумі 108 456,64 грн, три проценти річних в сумі 21 552,20 грн та інфляційні втрати в сумі 112 152,46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.11.2021 між сторонами було укладено Договір №11-1125/21-БО-Т постачання природного газу, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ, а останній зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Як зазначає позивач, у період з грудня 2021 року по лютий 2022 року він передав у власність відповідачу природний газ загальну на суму 858 22,521 грн, а саме в грудні 2021 року в обсязі 17,94074 тис. куб. м на суму 296 990,91 грн, в січні 2022 року в обсязі 23,66641 тис. куб. м на суму 391 773,64 грн та в лютому 2022 року в обсязі 10,23662 тис. куб. м на суму 169 456,97 грн.
В свою чергу, відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 165 992,88 грн.
Позивач вказує, що у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору щодо оплати отриманого природного газу, останній зобов'язаний сплатити не лише суму боргу, а й пеню, три проценти річних та інфляційні втрати, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 справу № 913/481/24 передано на розгляд судді Іванову А.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без виклику сторін.
Запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву з доказами направлення іншим учасникам справи; за наявності заперечень про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали, подати відповідну заяву з доказами направлення іншим учасникам справи; у разі отримання відповіді на відзив, у п'ятиденний строк з дня її вручення, подати суду обґрунтовані заперечення з доказами направлення іншим учасникам справи; подати контррозрахунок заборгованості в разі незгоди з її розміром, визначеним позивачем, з доказами направлення іншим учасникам справи.
Запропоновано позивачу у разі отримання відзиву на позовну заяву, у п'ятиденний строк з дня його отримання подати суду обґрунтовану відповідь на відзив, з доказами направлення іншим учасникам справи.
Вказану ухвалу суду було надіслано сторонам у справі до їх електронних кабінетів в Електронному суді ЄСІТС, що підтверджується відповідними довідками від 06.12.2024.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 16.12.2024 № 44 проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог з огляду на наступне:
- першим обстрілам будівля центру зазнала 8 березня, а с 16 травня 2022 року за чисельною перевагою терористичних військ РФ та обстрілів важкою артилерією, місто Рубіжне опинилось в тимчасовій окупації;
- після екстреної евакуації своїх співробітників, центр «ВІДРОДЖЕННЯ» частково відновив свою діяльність на підконтрольній Українській владі території; евакуйовувати документацію не було можливості, тому інформація була частковою, бухгалтерія та архівні підрозділи залишились на окупованій території, інформація про діяльність теж;
- у центра «ВІДРОДЖЕННЯ» до травня 2022 відсутні заборгованості по всім кредиторам що звернулися раніше, зобов'язання виконані з метою недопущення пені та штрафних санкцій;
- твердження позивача щодо невиконання своїх зобов'язань Центром «ВІДРОДЖЕННЯ», не відповідає дійсності з таких підстав:
- зобов'язання щодо договору з позивачем від 04.11.2021 №11-1125/21-БО-Т виконувались:
? Рахунок № 11-1125/21-БО-Т/12/21 від 20.12.2021 на суму 30455,00 грн (за грудень 2021 року)
Оплачено: 29.12.2021 плат. дор. № 291 - 300 455,00 грн.
? Акт від 17.02.2022 на суму 391773,64 грн (за січень 2022)
Оплачено: 29.12.2022 плат. дор. № 7 - 391 773,64 грн
- на адресу Центру «ВІДРОДЖЕННЯ» не надходили рахунки на оплату природного газу від товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз» у лютому 2022 року або за інші періоди;
- не надходили листи про сплату зобов'язань, також не було проведено заходів досудового врегулювання;
- в порушення п. 1.1 Договору у позивача відсутні докази прийняття природного газу. Доказів постачання саме цих об'ємів у позивача відсутні; доказів ухилення від оформлення у матеріалах справи відсутні;
- до позовної заяви позивача, доказів направлення рахунку на оплату за природний газ за лютий 2022 не надав; інших документів, що підтверджують виникнення зобов'язань або узгодження суми центру «ВІДРОДЖЕННЯ» не надано;
- адміністрації центру не відомо хто використовував приміщення оскільки з перших днів повномасштабного вторгнення діяльність центру призупинено;
- відсутні докази порушення прав позивача та підстав для звернення до суду;
- центр «ВІДРОДЖЕННЯ» мав можливості сплатити рахунок за природний газ;
- заперечує проти суми основного боргу; позивач не надав підстав для нарахування додаткових нарахувань;
- бездіяльність позивача щодо невиконання зобов'язань, щодо направлення інформації про об'єм використаного газу відповідачу, привело до збільшення суми позову та нарахування додаткових санкцій;
- позивач не довів порушення договірних відносин;
- в порушення ст. 165, 166 ГПК України не надав повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, що побавило можливості відповідача реалізувати свої права на захист.
Позивач проти доводів відповідача заперечує, про що виклав у відповіді на відзив від 20.12.2024, з огляду на наступне:
- Позивачем вчинено заходи щодо збирання доказів, а саме направлено на адресу ТОВ «Оператор ГТС» адвокатський запит щодо надання інформації з Інформаційної платформи щодо фактичного споживання природного газу Відповідачем з ресурсу Позивача в період грудень 2021 - лютий 2022 року;
- листом від 25.10.2024 № ТОВВИХ-24-16198 ТОВ «Оператор ГТС» надав інформацію щодо фактичного споживання Відповідачем природного газу у спірні періоди, при цьому в Додатку до цього ж листа, в роздруківці з Інформаційної платформи зазначено поденне споживання, яке відбувалось до 20.02.2022 - тобто до повномасштабного вторгнення;
Щодо обізнаності Відповідача з обсягами спожитого ним природного газу та його вартістю:
- пунктами 3.5.-3.5.1 Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ;
- вказаний обов'язок було проігноровано з боку Відповідача та не надано актів розподілу природного газу Позивачу за спірний період;
- пунктами 3.5.2-3.5.4 Договору визначено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору;
- акти приймання-передачі природного газу направлялись на електронну адресу Відповідача докази такої відправки - наявні в матеріалах справи, що підтверджує факт того, що Позивачем зі свого боку зроблено всі можливі дії для документального оформлення спожитого Відповідачем з ресурсу Позивача обсягу природного газу;
- відповідач ухилився від документального оформлення спожитих обсягів природного газу за періоди грудень 2021 - лютий 2022;
- підписані з боку Відповідача акти не були повернуті Позивачу;
- у зв'язку з тим, що Споживачем не підписано відповідні Акти приймання-передачі природного газу, враховуючи дані Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами в Договорі;
- відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:
- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС);
- суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, як постачальник та споживач природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС;
- пунктом 39 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб'єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, газовидобувне підприємство, споживач;
- інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом;
- для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС);
- Відповідач був обізнаний про обсяги природного газу, що було ним спожито у спірний період поставки (з урахуванням даних свого комерційного вузла обліку, договору);
- відповідно до пункту 4.1 Договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
- ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м;
- всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 554,00 грн;
- з урахуванням обізнаності Відповідача про спожиті обсяги природного газу та ціни природного газу, що визначена в Договорі, Відповідач знав про вартість природного газу яка мала бути ним сплачена за відповідний період поставки та мав можливість здійснити таку оплату навіть не очікуючи відповідного акту приймання-передачі природного газу;
- вказане також підтверджується тим, що Відповідачем було частково сплачено за період поставки січень 2022 року, навіть без наявності підписаних актів приймання-передачі природного газу;
- підпунктом 4 пункту 6.2 Договору визначено, що Споживач зобов'язаний прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором;
- відповідно до пункту 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Споживач самостійно контролює власне газоспоживання (аналогічна правова позиція викладена у постанові від 21.02.2024 у справі № 916/3425/23 Південно-західного апеляційного господарського суду).
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:
Обставини встановлені судом:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», EIC-код 56Х930000010610Х, (далі - постачальник, позивач) та Комунальною установою «Луганський обласний центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження», EIC-код 56XS0000QG0N400X, (далі - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу від 15.11.2021 № 11-1125/21-БО-Т (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.3. договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
У відповідності до п. 2.1. постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 01.11.2021 року по грудень 2022 року (включно), у кількості 237,18 тис. куб. метрів.
За умовами п. 2.3. договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Згідно з п. 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5. договору).
Пунктом 3.5.1. договору визначено, що споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п. 3.5.2. договору).
Відповідно до п. 3.5.3. договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4. договору).
Пунктом 3.6. договору передбачено, що звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
В розділі 4 договору сторони погодили ціну природного газу.
Згідно з п. 4.1. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн (п. 4.1. договору). Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 3.271.898,10 грн, крім того ПДВ - 654379,62 грн, разом з ПДВ - 3.926.277,72 грн (п. 4.3. договору).
Пунктом 5 договору сторони погодили порядок та умови проведення розрахунків.
У договорі передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду (п. 5.1. договору).
Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору (п. 5.3 договору).
Пунктом 6.2 договору визначені обов'язки споживача, зокрема, споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди; прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Відповідно до п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 13.1. договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Згідно з п. 13.3. договору у разі припинення дії цього договору шляхом його розірвання споживач втрачає право до 31 грудня 2022 року включно отримувати природний газ з ресурсу постачальника за ціною, визначеною пунктом 4.1 договору. На виконання умов укладеного сторонами договору позивач у період з грудня 2021 року по лютий 2022 року він передав у власність відповідачу природний газ загальну на суму 858 221,52 грн, про що зазначено в актах приймання-передачі природного газу:
- від 31.12.2021 в період грудня 2021 року в обсязі 17,94074 тис. куб. м на суму 296 990,91 грн (акт не підписаний з боку відповідача);
- від 31.01.2022 в період січня 2022 року в обсязі 23,66641 тис. куб. м на суму 391 773,64 грн (акт не підписаний з боку відповідача);
- від 28.02.2022 в період лютого 2022 року в обсязі 10,23662 тис. куб. м на суму 169 456,97 грн (акт не підписаний з боку відповідача).
Акти приймання-передачі природного газу були надіслані на адресу електронної пошти відповідача.
Відповідач, у порушення умов договору, отриманий природний газ оплатив частково в сумі 692 228,64 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 165992,88 грн.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем договірних зобов'язань із своєчасної оплати природного газу, позивачем на підставі п. 7.2 договору нараховано пеню в сумі 108456,64 грн за період з 16.03.2022 по 15.10.2022; а відповідно ст. 625 ЦК України три проценти річних в сумі 21552,20 грн за загальний період з 16.03.2022 по 30.09.2024 та інфляційні втрати в сумі 112152,46 грн за загальний період з травня 2022 року по вересень 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 15.11.2021 № 11-1125/21-БО-Т є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Акти приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року, січень та лютий 2022 року відповідачем не підписано.
Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу у грудні 2021 року - лютому 2022 року на суму 858 221,52 грн підтверджується інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-код 56XS0000QG0N400X в період з грудня 2021 року по лютий 2022 року, згідно умов п. 3.5, п. 3.5.4, п. 5.1, укладеного сторонами договору.
Відповідно до пп. 19 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 24.12.2019 прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженим постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015.
Згідно з п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи відповідно до п. 5 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС виконує функції адміністратора інформаційної платформи.
Відтак, суб'єкти ринку природного газу користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Згідно з абз. 1, 2 п. 2 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання інформації про фактичне споживання відповідачем природного газу позивач звернувся до ТОВ «Оператор ГТС України» з адвокатським запитом від 21.10.2024 № 125/3/2-13107.
ТОВ «Оператор ГТС України» листом від 25.10.2024 № ТОВВИХ-24-16198 надало відповідь на адвокатський запит від 21.10.2024 № 125/3/2-13107 та повідомило, що обсяг природного газу, використаний споживачем з EIC-код 56XS0000QG0N400X за період з 05.12.2021 по 28.02.2022 та внесений в алокацію постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (EIC-код 56Х930000010610Х), становить:
- 05.12.2021 по 31.12.2021 у обсязі 17940,74 м куб;
- 01.01.2022 по 31.01.2022 у обсязі 23666,41 м куб;
- 01.02.2022 по 28.02.2022 у обсязі 10236,62 м куб.
Таким чином, у листі ТОВ «Оператор ГТС України» фактично підтверджено зазначені позивачем у актах приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року - лютий 2022 року обсяги переданого відповідачу природного газу.
Згідно з п. 3.5.2. договору, на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, постачальник готує та надає споживачу по два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника.
За умовами п.п. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
У договорі передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки (п.5.1. договору).
На виконання умов договору відповідач сплатив вартість поставленого природного газу лише частково на загальну суму 692 228,64 грн, що підтверджується інформацією про надходження коштів за період з 15.11.2021 по 17.10.2024, наданою АТ «Державний ощадний банк України» від 21.10.2024 № 77/4-11/130418/2024.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 165992,88 грн, розмір якої підтверджено матеріалами справи, належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 165992,88 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відносно доводів відповідача щодо невжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч. 1 ст. 4 ГПК України).
Згідно зі ст. 19 ГПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
У даному випадку законом не передбачено обов'язковості досудового врегулювання спору між сторонами, як і не передбачено це типовим договором, укладеним між сторонами.
Враховуючи викладене, вказані доводи відповідача судом відхиляються.
Щодо доводів відповідача про не направлення рахунків на адресу відповідача, суд зазначає наступне:
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар.
Враховуючи наявність у відповідача доступу до інформаційної платформи та необхідністю контролювання власного газоспоживання в силу приписів п. 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, то останній мав можливість здійснити оплату поставленого у лютому 2022 року (як і минулих заявлених місяців) природного газу позивачу не очікуючи надходження рахунку на оплату.
Крім того, навіть гіпотетичне неотримання рахунку не є відкладальною обставиною з оплати отриманого природного газу, а тому вказані доводи відповідача судом відхиляються.
Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне:
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 21552,20 грн за загальний період з 16.03.2022 по 30.09.2024 та інфляційні втрати в сумі 112152,46 грн за загальний період з травня 2022 року по вересень 2024 року.
Щодо доводів відповідача стосовно відсутності актів-приймання передачі природного газу, які є підставою для сплати коштів, суд зазначає, що відповідно до приписів чинного законодавства та умов договору, інформація про об'єм спожитого газу розміщується на інформаційній платформі оператора ГТС і доступна усім суб'єктам ринку природного газу, в тому числі і відповідачу, як споживачу, який має свій особистий кабінет, де відображаються усі дані про ціни, об'єм природного газу та інша необхідна інформація для виконання умов договору.
За умовами п. 5.1. договору в разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору.
Відповідно до п. 3.5.3. договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4. договору).
Пунктом 6.2 договору визначені обов'язки споживача, зокрема, споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди; прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Таким чином, відповідач мав обов'язок самостійно контролювати власне використання природного газу, зокрема, на інформаційній платформі оператора ГТС, тому доводи відповідача про неправомірне нарахування трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені відхиляються судом у зв'язку з необґрунтованістю.
Згідно обґрунтованому, перевіреному судом розрахунку позивача, інфляційні втрати за період прострочення з травня 2022 року по вересень 2024 року складають 112152,46 грн, три проценти річних за період прострочення з 16.03.2022 по 30.09.2024 складають 21552,20 грн.
Щодо вимог про стягнення пені в сумі 108456,64 грн за період з 16.03.2022 по 15.10.2022 суд зазначає наступне:
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
У зв'язку з порушенням строків оплати відповідачем, на підставі пункту 7.2. договору, позивач нарахував та пред'явив до стягнення пеню в сумі 108456,64 грн за період з з 16.03.2022 по 15.10.2022.
Вимоги про стягнення вказаних пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних є законними та обґрунтованими і тому, підлягають задоволенню.
Всього підлягають до стягненню з відповідача грошові кошти в сумі 408 154,18 грн (165 992,88 грн (борг), 108 456,64 грн (пеня), 21 552,20 грн (три проценти річних); 112 152,46 грн (втрати від інфляції)).
Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 4897,85 грн підлягають відшкодуванню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунальної установи «Луганський обласний центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунальної установи «Луганський обласний центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження» (вул. Мєндєлєєва, буд. 1, м. Рубіжне (з) Луганської області, 93000, ідентифікаційний код 26576832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) основний борг у сумі 165992,88 грн, пеню в сумі 108456,64 грн, три проценти річних в сумі 21552,20 грн, втрати від інфляції в сумі 112152,46 грн, витрати на судовий збір в сумі 4897,85 грн; наказ видати.
Датою ухвалення судового рішення є дата складання повного рішення - 03 лютого 2025 року.
Рішення може бути оскаржене протягом 20 днів із вказаної дати шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Антон ІВАНОВ