Рішення від 04.02.2025 по справі 910/13145/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2025Справа №910/13145/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ССТ"

про стягнення заборгованості 41 405,79 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ССТ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ССТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" грошових коштів в сумі 41 405,79 грн, з яких: 26 040,00 грн - залишок суми основного боргу, 5 208,00 грн - загальна сума нарахованої неустойки (штрафу), 6 395,86 грн - загальна сума нарахованої неустойки (пені); 2 298,57 грн - загальну сума нарахованих процентів річних, 1 463,36 грн - загальна сума нарахованих втрат від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди обладнання №8-101023 від 10.10.2023, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 06.11.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та була отримана відповідачем 15.11.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0690268877319.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК ССТ» (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди обладнання № 8-101023 (далі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, перелік якого визначається орендарем у договорі, актах приймання-передачі обладнання, актах надання послуг. орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.

Частина 2 договору визначає права та обов'язки орендодавця, зокрема в пункті 2.1.3 визначено, що орендодавець зобов'язаний за фактом прийняття (споживання) орендарем послуг з тимчасового оплатного користування обладнання, складати та направляти орендареві для підписання (в т.ч. у електронному вигляді у порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність») акти надання послуг щодо всього обсягу отриманих орендарем послуг з тимчасового оплатного користування обладнанням за звітній період, не пізніше 5-го (п'ятого) календарного дня з моменту закінчення відповідного орендного періоду.

Відповідно до п. 3.1.1 договору орендар зобов'язаний належним чином виконувати зобов'язання (в т.ч. грошові зобов'язання), що виникають на підставі цього договору.

Згідно з пунктами 4.2, 4.3, 4.5, 4.11, 4.12, 4.14, 4.16 договору передача та повернення обладнання здійснюється за попередньою домовленістю сторін, у відповідності із вимогами цього договору.

При передачі/поверненні кожної одиниці обладнання сторони підписують акт приймання-передачі. Перебіг строку оренди обладнання та відповідне нарахування орендної плати починається з дати, вказаної сторонами у відповідному акті приймання-передачі обладнання, та припиняється датою, вказаною сторонами у відповідному акті повернення обладнання з оренди.

Підписання представником орендаря акту приймання-передачі обладнання засвідчує факт його передачі в технічно справному стані, за умови відсутності письмово зазначених орендарем виявлених ним недоліків такого обладнання.

Орендар повинен повернути обладнання в день закінчення строку оренди.

Якщо обладнання за цим договором було передано в оренду на невизначений строк, орендар повинен повернути його орендодавцю протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги орендодавця, або в більш тривалий строк, передбачений такою вимогою. Така вимога має бути направлена в письмовій формі шляхом надсилання цінного листа з описом вкладення та/або під розпис передана уповноваженій особі орендодавця.

При поверненні орендарем обладнання, уповноважені представники сторін здійснюють огляд його технічного стану. Результати огляду технічного стану обладнання письмово зазначаються в акті повернення обладнання з оренди.

Підтвердженням факту повернення обладнання орендодавцю є складений та підписаний сторонами акт повернення обладнання з оренди. До підписання сторонами такого акту повернення обладнання з оренди, обладнання вважається таким, що знаходиться в користуванні орендаря, та з нього нараховується орендна плата.

Згідно пунктів 5.1-5.7 договору орендар набуває право на отримання в оренду обладнання після підписання акту прийому-передачі.

Орендна плата нараховується в розмірі, встановленому орендодавцем за відповідний орендний період, попередньо узгоджений сторонами.

Розмір орендної плати за добу користування кожною одиницею обладнання погоджується сторонами у рахунках на оплату, актах надання послуг, актах передачі обладнання в оренду, умовами цього договору.

Ціною договору є сума (загальна вартість) всього обсягу отриманих орендарем послуг з оренди обладнання.

Оплата орендарем послуг з оренди обладнання відбувається в порядку передоплати на підставі відповідного рахунку на оплату у розмірі 100% від загальної вартості запланованого періоду оренди, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку від орендодавця.

В будь-якому випадку орендар зобов'язаний сплатити орендну плату за час фактичного користування обладнанням не пізніше 5 (п'ятого) числа наступного за звітнім місяця.

Орендар проводить оплату орендної плати та всіх інших платежів, передбачених даним договором, в національній валюті України, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, попередньо визначений орендодавцем у цьому договорі.

За фактом закінчення строку оренди (а у випадку, коли він є більшим за один календарний місяць щомісячно) сторони укладають акт надання послуг.

Пунктами 6.2-6.3 договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання орендарем грошових зобов'язань, що виникають на підставі цього договору, орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 10 (десять) процентів річних, пеню від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день такого прострочення, а також штраф у розмірі 20% від суми невиконаного або неналежно виконаного орендарем грошового зобов'язання.

Нарахування пені за порушення орендарем грошового зобов'язання згідно з п.6.2 цього договору не обмежується шестимісячним строком та нараховується за весь час невиконання або неналежного виконання орендарем грошового зобов'язання.

Згідно пунктів 7.1-7.3 договору початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, за який нараховується орендна плата, починається з дати передачі обладнання за актом прийому-передачі.

Строк оренди кожної одиниці обладнання за цим договором визначається орендарем.

За домовленістю сторін, обладнання за даним договором може бути передано в оренду на невизначений строк. Обладнання вважається переданим в оренду на невизначений строк до моменту отримання орендарем вимоги орендодавця про повернення обладнання у визначений орендодавцем строк.

Пунктом 8.1 договору визначено, що даний договір укладений строком на один календарний рік та вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони не висунули бажання про припинення дії цього договору до моменту або у момент закінчення строку його дії, дія такого договору вважається продовженою на відповідний наступний календарний рік.

Також пунктами 11.2, 11.3, 11.7, 11.8, 11.12 договору сторони погодили усі істотні умови даного договору.

Сторони погодили, що у порядку, передбаченому ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України, позовна давність спорів, що виникають з підстав виконання сторонами зобов'язань відповідно до умов цього договору, зокрема щодо сторін про стягнення заборгованості, неустойки (штрафу, пені), відшкодування майнової та немайнової шкоди (збитків), встановлюється терміном у 5 (п'ять) календарних років.

Усі виправлення по тексту цього договору та інші зміни, заявки, додатки, додаткові угоди мають юридичну силу та є невід'ємною частиною цього договору лише за умов, якщо вони викладені письмово, підписані та скріплені печатками сторін.

Сторони погодили, документообіг, який виникає з підстав виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, також може здійснюватися у електронному (бездокументарному) вигляді у порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Місцезнаходження сторін, за якими здійснюється переписка і на який повинна направлятись поштова кореспонденція, є адреса, зазначена у розділі №13 цього договору.

На виконання умов договору оренди обладнання від 10.10.2023 №8-101023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "БК ССТ" прийнято в тимчасове користування обладнання на підставі актів передачі в оренду №1635 від 12.10.2023 та №1707 від 19.10.2023.

За фактом прийняття (споживання) орендарем послуг з тимчасового оплатного користування вказаним обладнанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" складено акти надання послуг №3011 від 19.10.2023, №3014 від 26.10.2023, №3237 від 31.10.2023, №3281 від 14.11.2023, №3351 від 22.11.2023.

За фактом повернення обладнання орендодавцю Товариством з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" складено акти повернення з оренди №1539 від 20.10.2023, №1787 від 23.11.2023 та виставлено рахунки на оплату №3893 від 10.10.2023 на суму 18 300,00 грн, №3963 від 18.10.2023 на суму 26 520,00 грн, №4113 від 31.10.2023 на суму 59 520,00 грн, №4517 від 21.11.2023 на суму 26 040,00 грн.

Рахунки виставлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" Товариству з обмеженою відповідальністю "БК ССТ" на загальну суму 130 380 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "БК ССТ" оплачено вказані рахунки частково в сумі 104 340,00 грн.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за Договором, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 26 040,00 грн.

Також, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 5 208,00 грн, пеню у розмірі 6 395,86 грн, 10% річних у розмірі 2 298,57 грн та інфляційні втрати в розмірі 1 463,36 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України і статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до пунктів 5.7 - 5.8 договору за фактом закінчення строку оренди (а у випадку, коли він є більшим за один календарний місяць щомісячно) сторони укладають акт надання послуг.

Орендар зобов'язаний підписати та повернути орендодавцю один підписаний примірник акту надання послуг протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання, шляхом поштового надсилання з описом вкладення (рекомендованим чи цінним листом). У випадку неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного акту надання послуг, та за умови відсутності письмової мотивованої відмови орендаря від підписання акту надання послуг, такий акт надання послуг вважається укладеним, а весь передбачений відповідним актом надання послуг загальний обсяг послуг з оренди обладнання вважається в повному обсязі визнаним орендарем.

Матеріали справи містять копії актів надання послуг №3011 від 19.10.2023, №3014 від 26.10.2023, №3237 від 31.10.2023, №3281 від 14.11.2023, №3351 від 22.11.2023, які підписані сторонами електронними підписами.

За умовами п. 5.5 договору оплата орендарем послуг з оренди обладнання відбувається в порядку передоплати на підставі відповідного рахунку на оплату у розмірі 100% від загальної вартості запланованого періоду оренди, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку від орендодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи містять копії виставлених позивачем рахунків на оплату №3893 від 10.10.2023 на суму 18 300,00 грн, №3963 від 18.10.2023 на суму 26 520,00 грн, №4113 від 31.10.2023 на суму 59 520,00 грн, №4517 від 21.11.2023 на суму 26 040,00 грн.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 26 040,00 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за договором в розмірі 26 040,00 грн., в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, невиконання зобов'язань за договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, в зв'язку з чим, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором у розмірі 26 040,00 грн.

Також, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 5 208,00 грн, пеню у розмірі 6 395,86 грн, 10% річних у розмірі 2 298,57 грн та інфляційні втрати в розмірі 1 463,36 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В свою чергу, такий вид забезпечення виконання зобов'язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов'язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.2 та п. 6.3 Договору у разі невиконання або неналежного виконання орендарем грошових зобов'язань, що виникають на підставі цього договору, орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 10 (десять) процентів річних, пеню від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день такого прострочення, а також штраф у розмірі 20% від суми невиконаного або неналежно виконаного орендарем грошового зобов'язання.

Нарахування пені за порушення орендарем грошового зобов'язання згідно з п.6.2 цього договору не обмежується шестимісячним строком та нараховується за весь час невиконання або неналежного виконання орендарем грошового зобов'язання.

Таким чином, як вбачається з умов п. 6.3 договору, сторонами було погоджено інший строк нарахування пені, ані ж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 6 395,86 грн.

В свою чергу, оскільки пунктом 6.2 Договору сторонами узгоджено, що у випадку невиконання або неналежного виконання орендарем грошових зобов'язань, що виникають на підставі цього Договору, орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця штраф у розмірі 20% від суми невиконаного або неналежного виконаного орендарем грошового зобов'язання та станом на дату подання позовної заяви до суду, за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 26 040,00 грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5 208,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, у відповідності до п. 6.2 Договору, сторонами узгоджено інший розмір процентів, а саме 10%, що узгоджується із приписами ст. 625 ЦК України.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 10% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 10% річних в розмірі 2 298,57 грн та інфляційні втрати в розмірі 1 463,36 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов'язань за договором.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ССТ" (03189, м. Київ, пров. Лі Павла, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 42982459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 11, код ЄДРПОУ 35411500) 26 040 (двадцять шість тисяч сорок) грн - залишок суми основного боргу, 5 208 (п'ять тисяч двісті вісім) грн - загальна сума нарахованої неустойки (штрафу), 6 395 (шість тисяч триста дев'яносто п'ять) грн 86 коп. - загальна сума нарахованої неустойки (пені), 2 298 (дві тисячі двісті дев'яносто вісім) грн 57 коп. - загальну сума нарахованих процентів річних, 1 463 (одну тисячу чотириста шістдесят три) грн 36 коп. - загальна сума нарахованих втрат від інфляції, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна

Попередній документ
124896245
Наступний документ
124896247
Інформація про рішення:
№ рішення: 124896246
№ справи: 910/13145/24
Дата рішення: 04.02.2025
Дата публікації: 05.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.02.2025)
Дата надходження: 24.10.2024
Предмет позову: стягнення 41 405,79 грн.