вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.02.2025м. ДніпроСправа № 904/9932/16 (904/5602/24)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. в межах справи №904/9932/16 про визнання банкрутом Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" (Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 31980517) розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" (м. Кам'янське, Дніпропетровської області, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 31980517)
про стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати у розмірі 62 333,95 грн.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" (далі - відповідач) про стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати у розмірі 62 333,95 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Згідно з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.12.2024 матеріали позовної заяви №904/9932/16 (904/5602/24) передано на розгляд судді Владимиренко І.В.
Ухвалою господарського суду від 30.12.2024 прийнято справу №904/9932/16 (904/5602/24) до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу №904/9932/16 (904/5602/24) розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Клопотання позивача про витребування у Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" (51917, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, проспект Аношкіна, будинок, 179, код ЄДРПОУ 31980517) довідку про суми, нараховані та не виплачені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) при звільненні та довідку про середню заробітну плату, яка нарахована ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за останні три календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення - задоволено. Витребувано у Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" (51917, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, проспект Аношкіна, будинок, 179, код ЄДРПОУ 31980517) довідку про суми, нараховані та не виплачені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) при звільненні та довідку про середню заробітну плату, яка нарахована ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за останні три календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення. Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" (51917, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, проспект Аношкіна, будинок, 179, код ЄДРПОУ 31980517) надати Господарському суду Дніпропетровської області документи, витребувані ухвалою суду, протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду. Відповідачу: протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 165 ГПК України і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду); надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього документів позивачу; протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив надати до суду заперечення, які мають відповідати вимогам статті 167 ГПК України. Позивачу: протягом 5 днів з дня одержання відзиву на позовну заяву надати до суду відповідь на відзив на позовну заяву, яка має відповідати вимогам статті 166 ГПК України, в якій викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення; надіслати відповідачу копію відповіді на відзив та доданих до неї документів, надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив відповідачу. Учасники справи, при поданні заяв по суті справи, повинні надати до суду докази в підтвердження дати отримання таких заяв від інших учасників, для перевірки судом дотримання строку при подачі відповідних заяв, а також, докази направлення на адресу інших учасників процесу заяв, що подаються до суду. У разі неможливості надати витребувані судом документи - надати письмові пояснення з цього приводу. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, відзиви тощо), письмові та електронні докази через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою. Роз'яснено сторонам, що згідно із частиною сьомою статті 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі), а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
15.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав позовні вимоги ОСОБА_1 щодо заборгованості по заробітній платі у розмірі 62 333,95грн.
Крім того, на виконання вимог ухвали господарського суду відповідачем надано довідка про середню заробітну плату, яка нарахована ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за останні три календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення, яким суд
Відносно відповідача господарським судом Дніпропетровської області 24.04.2017 відкрито провадження у справі №904/9932/16 про банкрутство.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема, спори про стягнення заробітної плати.
Аналогічні положення містяться у ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.
16.07.2002 року позивача прийнято на роботу до ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ".
30.09.2024 позивача звільнено з роботи за власним бажанням відповідно до 38 КЗпП України.
Згідно із статтею 43 Конституції України, гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ст. 97 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Згідно з частиною першою ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до частини першої ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника (стаття 117 КЗпП України).
Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами Кодексу Законів України про працю, Закону України «Про оплату праці», а позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем до 05.05.2017, виконував свої трудові обов'язки в повному обсязі, а також при звільненні не отримав всі належні йому платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду.
В пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», судам роз'яснено, що необхідно враховувати, що норми і гарантії оплати праці, визначені законодавством для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності, є мінімальними державними гарантіями і тому при договірному регулюванні вони не можуть бути погіршені. Йдеться як про мінімальний розмір заробітної плати, так і про норми оплати праці, зокрема за час простою.
Враховуючи, що трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша ст. 21 КЗпП України), що обов'язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як зазначив позивач, на теперішній час йому не виплачена заробітна плата за період з березень 2024 року - вересень 2024 року склала 62 333,95 грн.
В матеріалах справи міститься довідки відповідача ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" №06-01/03 від 09.01.2025 згідно якої заборгованість по заробітній платі за період березень 2024 року - вересень 2024 року склала 62 333,95 грн.
Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 , господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 62 333,95 грн.
Згідно пп.1 п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за розгляд позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до приписів п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору за розгляд позовних вимог в частині стягнення заробітної плати.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що звільнення позивача від сплати судового збору не звільняє відповідача від обов'язку, у разі задоволення позову, сплатити судовий збір в дохід державного бюджету України, в розмірі встановленому пп.1 п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при цьому враховуючи загальний розмір задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 3 028,00грн. слід віднести на відповідача, стягнувши його в дохід державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 47, 94, 115-116 КЗпП, ст.ст. 20, 129, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 7, 41 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" про стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати у розмірі 62 333,95 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" (м. Кам'янське, Дніпропетровської області, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 31980517) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі за період березень 2024 року - вересень 2024 рок у розмірі 62 333 грн. 95 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" (м. Кам'янське, Дніпропетровської області, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 31980517) в дохід Державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 3 028 грн. 00 коп. - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 04.02.2025р.
Суддя І.В. Владимиренко