03 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/2497/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Медуниця О.Є.
за матеріалами апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Головко Олександра Миколайовича (вх.№3122Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 (повний текст складено 20.11.2024, м. Харкові) та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2024 (повний текст складено 03.12.2024, м. Харкові) у справі №922/2497/24, суддя Жиляєв Є.М.
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків
до Фізичної особи-підприємця Головко Олександра Миколайовича, м. Харків
про стягнення 54 252,47 грн, розірвання договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, Управління Комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця Головко Олександра Миколайовича, в якому просив суд:
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Головко Олександра Миколайовича на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 54252,47 грн, а саме заборгованість у сумі 35523,54 грн та пеню в сумі 18728,93 грн за договором оренди №7399 від 29.01.2020;
- розірвати Договір оренди № 7399 від 29.01.2020, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Головко Олександром Миколайовичем;
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Головко Олександра Миколайовича звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради об'єкт оренди за договором оренди №7399 від 29.01.2020, а саме нежитлове приміщення № 15, загальною площею 8,00 кв.м., у підземному підвуличному пішохідному переході № 2 біля станції метро “ім. О.С. Масельського», розташоване за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 256-М, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7267,20 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №7399 від 29.01.2020 в частині здійснення орендарем повних та своєчасних орендних платежів у встановлені договором строки.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 у справі №922/2497/24, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 у справі №922/2497/24 позов задоволено частково.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Головко Олександра Миколайовича на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 54252,47 грн, а саме заборгованість у сумі 35523,54 грн; пеню в сумі 18728,93 грн за договором оренди №7399 від 29.01.2020 та 7267,20 грн судового збору.
Розірвано Договір оренди № 7399 від 29.01.2020, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Головко Олександром Миколайовичем.
Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Головко Олександра Миколайовича звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради об'єкт оренди за договором оренди №7399 від 29.01.2020, а саме нежитлове приміщення № 15, загальною площею 8,00 кв.м., у підземному підвуличному пішохідному переході № 2 біля станції метро “ім. О.С. Масельського», розташоване за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 256-М.
В решті позову відмовлено.
Призначено судове засідання для прийняття додаткового рішення на 26.11. 2024 року о(б) 13:00 год, про що повідомити учасників справи.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.11.2024 у справі №922/2497/24 заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення (вх. №29031 від 19.11.2024) задоволено.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Головко Олександра Миколайовича на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 13 898,25 грн на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з судовим рішенням, представник відповідача, ФОП Головко Олександра Миколайовича адвокат Шайхлісламова Я.В. через підсистему “Електронний суд» звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 12 листопада 2024 року та додаткове рішення від 26 листопада 2024 у справі №922/2497/24.
Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12 листопада 2024 року за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ФОП Головко Олександра Миколайовича про розірвання договору оренди №7399 від 29.01.2020, стягнення основної заборгованості за договором в сумі 35523,54 грн та пені в сумі 18728,93 грн та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір неустойки (пені) для ФОП Головко Олександра Миколайовича, нарахованих за невиконання зобов'язання за Договором оренди № 7399 від 29.01.2020 на 90%. Скасувати додаткове рішення по справі № 922/2497/24 від 26 листопада 2024. Вирішити питання розподілу судових витрат з урахуванням клопотання про зменшення судових витрат.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2024 у справі №922/2497/24 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є., суддя Мартюхіна Н.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.12.2024 витребувані матеріали справи №922/2497/24 у Господарського суду Харківської області та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги.
03.01.2024 року матеріали справи №922/2497/24 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що суддя-доповідач Радіонова О.О. перебувала у відпустці з 06.01.2025 по 10.01.2025 включно.
13.01.2025 після виходу з відпустки, матеріали справи передані судді - доповідачу Радіоновій О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Головко Олександра Миколайовича на рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2024 у справі №922/2497/24 залишено без руху. Зобов'язано скаржника усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме до Східного апеляційного господарського суду надати інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження та надати належні докази на їх підтвердження.
27.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду від представника відповідача ФОП Головко Олександра Миколайовича адвоката Шайхлісламової Я.В. через підсистему “Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, у якій останній просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 року у справі №922/2497/24 та додаткове рішення від 26 листопада 2024 у справі №922/2497/24.
Прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі №922/2497/24.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження скаржник, зокрема, зазначає наступне.
Скаржник вважає, що господарським судом при відправленні рішення від 12 листопада 2024 року у справі №922/2497/24 порушено порядок його відправлення, зокрема, воно здійснювалося за правилами, передбаченими для судових повісток.
Згідно з процесуальним законодавством, судова повістка використовується для повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, і її вручення має відповідати вимогам щодо своєчасного інформування учасників судового процесу. У той же час судове рішення є актом, яким завершується розгляд справи, і його надсилання спрямоване на доведення до сторін змісту прийнятого судом рішення, що є підставою для подальшого його виконання або оскарження.
Так, зокрема для судових повісток передбачений спеціальний порядок вручення, що кореспондує обов'язку вручити їх у короткий строк до початку судового засідання.
Застосування до судового рішення норм, які регулюють порядок вручення судової повістки є неправомірним та таким, що суперечить загальним засадам господарського судочинства.
Отже, правила надання послуг поштового зв'язку передбачають, що у разі невручення рекомендованого поштового відправлення під час доставки до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення. Саме ж рекомендоване поштове відправлення ще протягом одного місяця зберігається об'єктом поштового зв'язку місця призначення, забезпечуючи тим самим адресату можливість отримати таке поштове відправлення на підставі вищевказаного повідомлення. Після спливу встановленого строку зберігання поштове відправлення повертається відправнику.
Таким чином, поштове відправлення надійшло до поштового відділення Укрпошта отримувача 22.12.2024 і до спливу передбаченого Правилами надання послуг поштового зв'язку строку було повернуто відправнику.
Також заявник зазначає, що оскільки обмін процесуальними документами по справі відбувався шляхом їх направлення до електронного кабінету - сторона відповідача по справі мала законні підстави вважати, що копія судового рішення буде направлена в систему “Електронний суд» в порядку, визначеному законом, однак цього судом першої інстанції здійснено не було.
Викладені вище обставини є об'єктивними, такими, що перебувають поза волею та контролем відповідача, та такими, що істотно впливають на можливість ФОП реалізувати свої права на оскарження рішення суду.
Крім того, заявник вважає, що оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) не скасовує обов'язок суду вчасно надсилати копії судових рішень учасникам справи.
Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, розглянувши заяву про усунення недоліків та дослідивши обставини, викладені у ній, дійшла наступних висновків.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Наведене кореспондується з положеннями частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Положення Господарського процесуального кодексу України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому з огляду на вимоги статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку, шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30 вересня 2022 року у cправі №910/21285/21.
Верховний Суд у постановах від 18 серпня 2023 року у справі №32/257-10 та від 03 квітня 2023 року у справі № 906/1357/20 дійшов висновку про те, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в Господарському процесуальному кодексі України вимога саме до заявника при зверненні до суду дотримуватися строку подання апеляційної скарги, незважаючи на те, чи є заявник стороною у справі.
При цьому законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк. У разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
При цьому, поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, апеляційна скарга на оскаржуване рішення, повний текст якого складено 20.11.2024, подана представником скаржника адвокатом Шайхлісламовою Я.В через підсистему “Електронний суд» 26.12.2024, тоді як останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі є 10.12.2024.
Згідно з частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частина перша статті 43 ГПК України передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Однією із засад судочинства в силу приписів статті 129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, у заяві скаржником не наведено змістовних та вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, також скаржник не довів, що у цій справі можливість вчасного подання апеляційної скарги не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.
Судова колегія зазначає, що відповідно п.п 13-14 розділу 14 до Інструкції
з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 зазначено, що копії процесуальних документів суду надсилаються учасникам судового процесу відповідно до вимог процесуального законодавства, Інструкції, Положення про АСДС.
На поштових відправленнях, які містять судові виклики і повідомлення про дату, час та місце судового засідання чи вчинення процесуальної дії обов'язково проставляється відповідна відмітка з позначкою або зі штампом суду "Судова повістка".
Таким чином, суд апеляційної інстанції відхиляє твердження скаржника, що застосування до судового рішення норм, які регулюють порядок вручення судової повістки є неправомірним та таким, що суперечить загальним засадам господарського судочинства.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 у справі №922/2497/24 оприлюднено у реєстрі 12.11.2024.
Тобто, саме з цієї дати відповідач ФОП Головко Олександр Миколайович, у випадку не отримання копії рішення за допомогою засобів поштового зв'язку, міг ознайомитися зі змістом оскаржуваного рішення та мотивами його ухвалення.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.02.2018 у справі № 2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Беручи до уваги викладене вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що твердження відповідача ФОП Головко О.М. про те, що останній не був обізнаний з судовим рішенням, є хибними.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що представнику відповідача адвокату Шайхлісламової Я.В. копія рішення судом першої інстанції не направлялось через підсистему «Електронний суд», оскільки відповідно до інформації з ДСС останній не був зареєстрований як учасник процесу.
Таким чином, обставини, наведені скаржником в підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення мають суб'єктивний характер і не свідчать про об'єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків.
Тому наведені у клопотанні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку визнаються судом апеляційної інстанції неповажними.
Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі зумовлене не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру, які залежали виключно від волевиявлення самого скаржника.
Таким чином, апелянтом не усунені недоліки апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Принцип правової визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає «inter alia» у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
Апелянтом не наведено інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідно не усунені недоліки апеляційної скарги.
Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Головко Олександра Миколайовича на рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2024 у справі №922/2497/24.
Керуючись статтями 234, 235, 258, 260, п. 4 ч.1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Головко Олександра Миколайовича на рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2024 у справі №922/2497/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, порядок і строки оскарження визначені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя О.Є. Медуниця