20 січня 2025 року м. Харків Справа № 905/1426/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.
за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,
від Позивача: Награбовський О.В. -представник
та інших представників учасників справи: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства “ІНТЕР АГРОЛАЙН», м. Слов'янськ, Донецька область та Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Київ на рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 року у справі №905/1426/23
за позовом - Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Київ
до відповідача 1: Приватного акціонерного товариства “ІНТЕР АГРОЛАЙН», м. Слов'янськ, Донецька область
відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “АКРУКС ГРУП» м. Краматорськ, Донецька область
відповідача 3: ОСОБА_2 , м. Слов'янськ, Донецька область
відповідача 4: ОСОБА_1 , м. Київ
відповідача 5: ОСОБА_3 , смт Біленьке, Краматорський район, Донецька область
про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 7744527,77 доларів США, з яких: 7000000,00 доларів США - заборгованість за основною сумою кредиту, 744527,77 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом
У жовтні 2023року Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м.Київ (далі- Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН», м. Слов'янськ, Донецька область (далі- Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРУКС ГРУП», м.Краматорськ, Донецька область (далі- Відповідач 2), ОСОБА_2 , м.Слов'янськ, Донецька область (далі- Відповідач 3), ОСОБА_1 , м. Київ (далі - Відповідач 4),
ОСОБА_3 , смт Біленьке, Краматорський район, Донецька область (далі- Відповідач 5) про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 7744527,77 доларів США, з яких: 7000000,00 доларів США заборгованість за основною сумою кредиту, 744527,77 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.03.2024 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Відповідач 1, не погодившись з вищезазначеним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, за змістом якої просив рішення в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апелянт вважає судове рішення незаконним і необґрунтованим, винесеним при неповному з'ясуванні обставин справи, а також із невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:
- суд не звернув уваги на існування обставин непереборної сили, які впливають на виконання зобов'язань за договором та звільняють сторони від відповідальності у зв'язку з початком активних бойових дій з 24.02.2022, через що підприємство Відповідача 1 понесло збитки, зазнало погіршення матеріального стану, виникла необхідність проведення ремонтних робіт об'єктів, зруйнованих внаслідок військової агресії;
- суд не врахував наданий Відповідачем 1 форс -мажорний сертифікат № 1400-24- 0075 ТПП, яким засвідчені форс-мажорні обставини щодо зобов'язання повернути кредит у розмірі 7 000 000,00 дол. США та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 744 527,77 дол. США за кредитним договором № КНА-Кл-14678 від 16.09.2021 року, що настали 24 лютого 2022 року та станом на 15 січня 2023 року тривають;
- суд не відклав розгляд справи 06.03.2024р за клопотанням Відповідача 1, чим позбавив його можливості довести поважність обставин, які вплинули на невиконання зобов'язань, передбачених Кредитним договором № КНА-Кл-14678 від 16.09.2021 року.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 року у справі №905/1426/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “ІНТЕР АГРОЛАЙН», м. Слов'янськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2024 у справі №905/1426/23, задоволено клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору у розмірі 1 127 280.00грн. до ухвалення постанови судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024р., розгляд апеляційної скарги призначено на 24 червня 2024 р. о 12:15.
Позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу Відповідача 1, заперечивши проти доводів апелянта, зокрема, за мотивами неможливості врахування наведених обставин непереборної сили (форс-мажору) у якості підстави для зміни умов Кредитного договору та припинення грошових зобов'язань за Кредитним договором, оскільки такі підстави Кредитним договором не передбачені.
Відповідач 4, також не погодившись з означеним судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, за змістом якої просив суд скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 року у справі №905/1426/23 в частині задоволених позовних вимог про стягнення з нього заборгованості у розмірі 7744527,77 доларів США та в цій частині ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог стосовно нього відмовити повністю.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги Відповідач 4 посилався на наступне:
- судом першої інстанції не враховано, що ринкова вартість заставного майна за Кредитним Договором майже в 2 рази перевищує суму отриманих кредитних коштів, в той час як заборгованість становить меншу суму і реалізація такого майна суттєво зменшила б розмір заборгованості за Кредитним Договором, а тому Позивач, звертаючись із позовом про солідарне стягнення заборгованості з боржника та поручителів без застосування способу забезпечення своїх вимог у вигляді реалізації іпотечного та заставного майна - діє недобросовісно, створюючи для поручителів непосильну суму заборгованості, яка ставить їх в довгострокову залежність від кредитора та непропорційно зменшує відповідальність Боржника;
- Позивачем не було направлено жодної вимоги, а тому апелянт не був обізнаний про наявність у нього обов'язку сплатити заборгованість;
- строк повернення кредиту за Кредитним договором спливає лише 05.09.2024 року, тому станом на дату порушення Відповідачем 1 основного зобов'язання строк повернення Кредиту у повному обсязі ще не настав.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 року у справі
№905/1426/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Київ, клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 року у справі №905/1426/23 задоволено частково, йому відстрочено сплату судового збору у розмірі 1 127 280.00грн за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2024 у справі №905/1426/23 до ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 року у справі №905/1426/23 та зобов'язано фізичну особу ОСОБА_1 , м. Київ надати належним чином завірену копію військового квитка про його перебування на військовій службі у зв'язку із доводами про необхідність зупинення розгляду справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024р. розгляд апеляційної скарги призначено на 24 червня 2024 р. о 12:15, апеляційні скарги Відповідача 1 та Відповідача 4 об'єднано в одне апеляційне провадження.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу Відповідача 4, в якому він заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав рішення суду законним обґрунтованими, звертав увагу, що ним не заявлялося вимог щодо відповідальності за порушення грошових вимог, предметом позову є тільки сама сума заборгованості та проценти за користування кредитом, отже доводи щодо форс мажорних обставин вважав безпідставними.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024р., у судовому засіданні оголошено перерву розгляду справи №905/1426/23 до 23.07.2024р. о 13:45 год. через надходження від Відповідача 4 клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.227 ГПК України у зв'язку із його перебуванням у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, запропоновано Відповідачу 4 надати Східному апеляційному господарському суду додаткові докази щодо зазначених ним обставин.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 за клопотанням апелянтів оголошено перерву у судовому засіданні до 26.08.2024 р. о 10:45 та направлено запит до Міністерства оборони України про витребування інформації щодо перебування Відповідача 4 на даний момент у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, тобто безпосередньо залучення його для виконання бойових завдань.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2024р. у судовому засіданні оголошено перерву до 23.09.2024р.о 13:45 через ненадходження відповіді на попередній запит та повторно витребувано у Міністерства оборони України вищезазначену інформацію оскільки відсутність відповіді позбавляє судову колегію вирішити питання щодо можливості розгляду справи по суті.
За результатами судового засідання 23.09.2024р. апеляційне провадження за апеляційними скаргами Відповідача 1 та Відповідача 4 на рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 року у справі №905/1426/23 зупинено на підставі п. 3 ч.1 ст. 227 до припинення перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан Відповідача 4 через надходження відповідної довідки.
Не погодившись із зупиненням провадження у справі, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, за наслідками розгляду якої Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.11.2024 у справі №905/1426/23 скасовано ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 у справі № 905/1426/23, справу направлено до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2024 поновлено апеляційне провадження у справі №905/1426/23, справу призначено до розгляду на 20.01.25 о 11:45.
У судовому засіданні представник Позивача підтримав свої заперечення проти доводів апеляційних скарг, вважав рішення суду обґрунтованими та таким, що відповідає вимогам закону.
Представник Відповідача 1 у попередніх судових засіданнях підтримував свої апеляційні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. В судове засідання 20.01.2025 року не з'явився, клопотанням від 17.01.25р просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю явки через хворобу представника.
Ухвалою колегії суддів, занесеною до протоколу судового засідання від 20.01.2025, на підставі ст. 202 ГПК України відмовлено у задоволенні означеного клопотання, оскільки доказів поважності причин неявки свого представника Відповідачем 1 не надано, крім того, Відповідач 1 є юридичною особою та мав можливість направити іншого представника або забезпечити технічні засоби для участі представника в режимі відеоконференції.
Відповідач 4, будучи заявником апеляційної скарги, жодного разу в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, але звертався до суду з численними клопотаннями з процесуальних питань, в яких послідовно зазначає свою адресу в м. Києві, на яку й направлялися відповідні повідомлення, проте апелянт кожного разу наполягає на своїй необізнаності щодо дати судового засідання внаслідок неотримання копії чергової ухвали, направляючи листи з міста Києва.
Судова колегія вважає, що заявник свідомо не використовує своє право участі в судовому засіданні (особисто або через представника), маючи можливість дізнатися про час та місце розгляду справи у відкритому реєстрі судових рішень, або забезпечивши отримання копій ухвал за зазначеною ним поштовою адресою, отже суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутності Відповідача 4.
Інші представники сторін не з'явилися, але були повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи належним чином, тому судова колегія прийшла до висновку про розгляд справи у їх відсутності, оскільки вони не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарга не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, виходячи із наступного.
Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:
- укладення 16.09.2022 між Позивачем та Відповідачем 1 кредитного договору №КНА-Кл-14678, за умовами якого Позивач надає Відповідачу 1 кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії, а Відповідач 1 зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, оплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором, зокрема, відповідно до порядку, визначеного в пункті 1.1. Договору (далі-Кредитний договір);
- укладення 16.09.2021 між Позивачем та Відповідачами договорів поруки, а саме: Договору поруки №П-КНА-14678/5 з ОСОБА_2 (далі- Договір поруки), Договору поруки №П-КНА-14678/6 з ОСОБА_1 , Договору поруки №П-КНА-14678/7 з ОСОБА_3 та Договору поруки №П-КНА-14678/8 з Товариством з обмеженою відповідальністю «АКРУКС ГРУП», відповідно до умов яких Відповідачі поручаються перед Позивачем, як кредитором за виконання Відповідачем 1 зобов'язань, суть, розмір, строки виконання яких та договір, з якого вони випливають, передбачені ст.2 договору, що означає як всі перелічені в ст.2 договору зобов'язання боржника разом, так і будь - яку їх частину окремо (п.1.1 договору поруки).
- відкриття Позивачем, відповідно до меморіальних ордерів, поновлювальної кредитної лінії та перерахування на поточний рахунок Відповідача-1 кредитних коштів у загальному розмірі 7000000,00 доларів США, а саме: 20.09.2021 - в сумі 1000000,00 доларів США, 22.09.2021 - в сумі 500000,00 доларів США, 23.09.2021 - в сумі 200000,00 доларів США, 24.09.2021 - в сумі 200000,00 доларів США, 27.09.2021 - в сумі 500000,00 доларів США, 28.09.2021 - в сумі 300000,00 доларів США, 29.09.2021 - в сумі 400000,00 доларів США, 30.09.2021 - в сумі 300000,00 доларів США, 01.10.2021 - в сумі 250000,00 доларів США, 04.10.2021 - в сумі 600000,00 доларів США, 06.10.2021 - в сумі 750000,00 доларів США, 13.10.2021 - в сумі 1100000,00 доларів США, 18.10.2021 - в сумі 900000,00 доларів США;
- направлення Позивачем 05.04.2022 за допомогою системи «Клієнт - банк» Відповідачу 1 електронного повідомлення з вимогою щодо сплати в період з 25.03.2022 по 31.05.2022 відсотків/комісії, строк яких наступив у березні - травні 2022;
- направлення Позивачем 12.09.2022 за допомогою системи «Клієнт- банк» Відповідачу 1 електронного повідомлення з вимогою про оплату обов'язкових платежів за кредитним договором, а саме: банком прийнято рішення про перенесення дати закінчення періоду дії користування за кредитним договором до 31.12.2022; та підлягають сплаті в період з 01.09.2022 по 31.12.2022 повинні бути сплачені не пізніше 31.12.2022; відсотків/комісій, які нараховані за лютий серпень 2022 та підлягають сплаті в період з 24.02.2022 по 31.08.2022 повинні бути сплачені не пізніше 31.12.2022. При наявності графіку погашення основного боргу, банком прийнято рішення платежі за вересень грудень 2022 перенести на кінець періоду користування кредитом та/або кінець строку кредиту (в залежності від того, яка дата настане раніше).
- направлення Позивачем 17.06.2022 за допомогою системи «Клієнт банк» Відповідачу 1 електронного повідомлення з вимогою про оплату в період з 01.06.2022 по 31.08.2022 (01.09.2022) відсотків/комісій, які нараховані за травень - серпень 2022;
- направлення Позивачем 12.09.2022 за допомогою системи «Клієнт- банк» Відповідачу 1 електронного повідомлення з вимогою про оплату до 31.12.2022 року відсотків/ комісій, які нараховані за серпень грудень 2022, а також повідомлення про прийняття рішення про перенесення дати закінчення періоду дії користування за кредитним договором до 31.12.2022.
Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачами взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором та Договорами поруки, просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Кредитним Договором у розмірі 7744527,77 доларів США, з яких 7000000,00 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 744527,77 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом.
У відзиві на позов Відповідач 1 проти позову заперечив, посилаючись на наявність форс - мажорних обставин, а саме припинення здійснення підприємницької діяльності у зв'язку з повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України.
Інші Відповідачі не скористались правом на подання відзивів на позов.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд вважав їх доведеними та обґрунтованими.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а доводи апеляційних скарг такими, що не знайшли свого підтвердження внаслідок апеляційного перегляду справи, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Кредитного Договору Позивачем в період з 20.09.2021 року по 18.10.2021 на поточний рахунок Відповідача-1 перераховано кредитні кошти у загальному розмірі 7000000,00 доларів США, що підтверджується копіями меморіальних ордерів №TR.52411403.79981.25563 від 20.09.2021, №TR.52411403.33419.42354 від 22.09.2021, №TR.52411403.36931.25563 від 23.09.2021, №TR.52411403.37107.25563 від 24.09.2021, №TR.52411403.58122.25563 від 27.09.2021, №TR.52411403.47002.25563 від 28.09.2021, №TR.52411403.39246.25563 від 29.09.2021, №TR.52411403.51690.20900 від 30.09.2021, №TR.52411403.216262.25563 від 01.10.2021, №TR.52411403.55340.20900 від 04.10.2021, №TR.52411403.1526636.27112 від 06.10.2021, №TR.52411403.58888.27112 від 13.10.2021, №TR.52411403.96116.27112 від 18.10.2021, та копією виписки по особовому рахунку Відповідача -1.
Відповідач 1, користуючись наданими Позивачем коштами, свої договірні зобов'язання щодо сплати процентів та повернення вказаних коштів у встановлені Договором строки належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість Відповідача 1 перед Позивачем становить 7744527,77 доларів США, з яких: 7000000,00 доларів США - заборгованість за основною сумою кредиту, 744527,77 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Зазначені обставини, в тому числі, строки порушення зобов'язання, розмір основної заборгованості та підстави нарахування процентів за користування кредитними коштами учасниками справи не оспорюються.
Так, Відповідач 4 в апеляційній скарзі звертає увагу на наявність в п. 1.1.7 Кредитного договору строку кредитування до 05.09.2024, який на момент звернення до суду ще настав, проте, такі доводи спростовуються наступним.
Умовами п.1.1 Кредитного договору сторони узгодили періоди користування кредитом, а саме: перший період 01.04.2022 - 12.09.2022, другий період 13.09.2022 - 09.09.2023 та третій період 10.09.2023 - 05.09.2024, рішення про продовження користування Відповідачем -1 кредитом на ці періоди приймає Позивач.
Згідно з п. 5.1.1. статті 5 Кредитного договору протягом строку дії кожного поточного періоду користування кредитом Позивач розглядає питання щодо продовження кредитування на наступний період користування кредитом на діючих умовах Кредитного договору. При прийнятті рішення про продовження кредитування на діючих умовах Позивач направляє відповідне письмове повідомлення у відповідності до ст. 12 та/або п. 13.1. Кредитного договору, не менше ніж за 45 (сорок п'ять) календарних днів до дати закінчення дії відповідного періоду користування кредитом Відповідачу-1 та поручителям/майновим поручителям.
Відповідно до встановленого у п. 1.1.1. статті 1 Кредитного договору графіку зменшення ліміту кредиту, перший період користування кредитом закінчився 12.09.2022 року (у зазначену дату Ліміт Кредиту встановлено в сумі 0 грн.).
Позивачем не приймалося рішення про продовження строку кредитування Позичальника на другий Період користування Кредитом, тому відповідно до умов Кредитного договору Позичальник був зобов'язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі не пізніше зазначеної дати закінчення першого періоду користування Кредитом - 12.09.2022 року.
Також, як встановлено судом першої інстанції, після початку військової агресії російської федерації проти України та запровадження Указом Президента України з 24.02.2022 року режиму воєнного стану на всій території України, враховуючи тяжкі обставини, у яких опинився Відповідач 1, Позивачем приймались рішення про перенесення строків закінчення періоду користування кредитом та сплати процентів за користування ним, про що Позивач повідомляв Відповідача 1 листами.
Зокрема, електронним повідомленням від 12.09.2022 року, направленим в системі «Клієнт-Банк», Позивач повідомив Відповідача 1 про перенесення дати закінчення дії першого періоду користування Кредитом до 31.12.2022 року (копія електронного повідомлення в системі «Клієнт-Банк» додана до позову).
Таким чином, враховуючи вказане вище рішення Банку, про яке Відповідача 1 було повідомлено через систему «Клієнт-Банк» електронним повідомленням від 12.09.2022 року, останнім днем строку сплати Кредиту було 30 грудня 2022 року.
Відповідачем -1 зазначений факт не оспорюється, що також спростовує доводи апеляційної скарги Відповідача 4 щодо не направлення Позивачем Відповідачу-1 такого повідомлення.
Щодо обґрунтованості вимоги в частині нарахування процентів за користування кредитом, то відповідно до п.6.2.1.1 Кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти за користування кредитом , що нараховуються банком за ставкою у розмірі, визначеної в п.1.1.4 договору, із розрахунку 360 днів на рік (для кредиту наданого в доларах США) (п.6.2.1 договору). У випадку невиконання чи неналежного виконання ненастання/недотримання з будь яких підстав зобов'язань/умов, встановлених в п.8.3.4 договору та/або окремими пунктами додатку 1, незважаючи на положення п.1.4 договору, за користування кредитом банк має право, у разі настання кожного з зазначених випадків, нарахувати проценти за користування кредитом за спеціальною процентною ставкою у строки та порядку, передбаченому договором, у розмірі, визначеному в п.1.1.6 договору.
Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час прострочення повернення кредиту із розрахунку 360 днів на рік (для кредиту, наданого в доларах США) (п.6.2.3 договору). Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 10 числа (без його урахування) для кредиту в іноземній валюті/після 24 числа (без його урахування) для кредиту в гривні або день, що передує даті повернення кредиту, а початком дата надання кредиту та/або перший банківський день після 10 числа (з його урахуванням) для кредиту в іноземній валюті / після 24 числа (з його урахуванням) для кредиту в гривні (п.6.2.3.1 договору). Нараховані проценти повинні сплачуватись позичальником щомісячно не пізніше 11 числа місяця для кредиту в іноземній валюті/ не пізніше 25 числа для кредиту в гривні. Усі проценти, що були нараховані в останній календарний місяць користування кредитом після 10 числа (для кредиту/частину кредиту, наданого в іноземній валюті)/ після 24 числа (для кредиту/частини кредиту, наданого у гривні) зазначеного місяця, повинні сплачуватись позичальником не пізніше дня закінчення строку кредитування (п.6.2.3.2 договору).
З матеріалів справи вбачається, що 12.09.2022 Позивачем у належний спосіб повідомлено Відповідача -1 про перенесення дати закінчення періоду дії користування за кредитним договором до 31.12.2022 та необхідності сплати процентів за період користування кредитом з лютого по грудень 2022 року не пізніше 31.12.2022, отже розрахунок заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 744527,77 доларів США є арифметично правильним, Відповідачами не спростований, у зв'язку з чим висновок суду про стягнення цієї суми є обґрунтованим.
Оскільки Відповідач 1 не повернув кредитні кошти у вказаний строк до 31.12.2022 року, а також не сплатив проценти за користування кредитом, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у Відповідача 1 виникла прострочена заборгованість перед Позивачем за основною сумою кредиту та процентам, право Позивача на їх отримання є порушеним.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що вимоги до Відповідача 1 є обґрунтованими та доведеними.
Щодо доводів Відповідача -1 про настання форс-мажорних обставин, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за це, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України, встановлено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Ознаками форс-мажору є: не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Судова практика Верхового Суду вказує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 по справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово- промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем 1 отримано сертифікат № 1400-
24-0075, яким Торгово-промисловою палатою були засвідчені форс-мажорні обставини, які настали 24 лютого 2022 року та станом на 15 січня тривають щодо зобов'язання повернути кредит у розмірі 7 000 000,00 дол. США та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 744 527,77 дол. США за кредитним Договором № КНА-Кл-14678 від 16.09.2021 року.
Однак, наявність форс-мажорних обставин (військові дії, окупація), які підтверджені Позичальником/Відповідачем-1 є підставою лише для не застосування до нього заходів відповідальності (сплата неустойки: пені та штрафів), але не є підставою для звільнення від виконання основного зобов'язання: повернення кредиту та сплати процентів.
Проте, предметом позову в даній справі є лише вимога про виконання основного грошового зобов'язання - повернення суми кредиту та сплата процентів за період його правомірного користування, жодні наслідки прострочення виконання Відповідачами грошового зобов'язання (штрафні санкції, інфляційні втрати, річні відсотки, тощо) предметом позову не охоплюються.
Оскільки наведені форс-мажорні обставини не звільняють Відповідачів від виконання основного зобов'язання: повернення кредиту та сплати процентів, колегія суддів відхиляє відповідні посилання Відповідача.
Щодо посилання Відповідача 1 на те, що суд першої інстанції не відклав засідання його мотивованим клопотанням, то судова колегія зазначає, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відтак, за наявності зібраних доказів, надавши можливість сторонам висловити свої позиції щодо розгляду справи, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання Відповідача 1 про відкладення розгляду справи.
Будь-яких процесуальних порушень в діях суду з цього приводу судовою колегією не встановлено, як і не встановлено обставин неналежного повідомлення Відповідача 1 про час та місце розгляду справи з боку суду першої інстанції.
Щодо доводів апеляційної скарги Відповідача 4 по суті спору, за змістом яких він вважає передчасним звернення Позивача до нього, як поручителя, оскільки за умовами договору він мав спочатку задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна, судова колегія зазначає наступне.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1, 2 статті 554 ЦК України).
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як встановлено судом, виконання зобов'язань за Договором забезпечене укладеними Позивачем з Відповідачами 2, 3, 4, 5 Договорами поруки, за змістом яких поручителі поручаються перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним Договором №КНА-Кл-14678 від 16.09.2021 в повному обсязі, в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо (п.1.2 договорів поруки).
Відповідно до п.3.1. Договорів поруки (що мають аналогічний зміст) у разі порушення зобов'язань боржником (у тому числі невиконання та/або неналежного виконання у строки, визначені кредитним договором), поручитель зобов'язаний в перший день порушення зобов'язання (його частини) виконати таке зобов'язання (або його частину) незалежно від факту направлення йому кредитором відповідної вимоги.
Кредитор не зобов'язаний підтверджувати будь - яким чином факт порушення зобов'язання боржником, таке порушення буде достатньою підставою для поручителя підставою виконати порушене зобов'язання (його частину) без застережень, умов чи вимог до кредитора про надання відповідної інформації/документів.
Враховуючи умови Договорів поруки, наведені вище приписи законодавства та встановлені у справі обставини, у Відповідачів 2,3,4,5, як поручителів, виник солідарний обов'язок погасити заборгованість за кредитом у розмірі 7744527,77 доларів США, з яких: 7000000,00 доларів США - заборгованість за основною сумою кредиту, 744527,77 доларів США.
Тобто, обов'язок поручителів погасити заборгованість за Кредитним договором настає в перший день порушення такого зобов'язання Позичальником (п. 3.1. Договору поруки) та не залежить від реалізації Позивачем свого права звернення стягнення на предмети застави/іпотеки Відповідача 1 або інших осіб, такого обмеження умови Договорів не містять.
Позивач має право обирати на власний розсуд належний спосіб судового захисту шляхом звернення із позовом до Відповідачів, а тому звернення до суду з даним позовом не свідчить про недобросовісну поведінку Позивача, на чому помилково наголошує Відповідач 4, наведене спростовує доводи апеляційної скарги Відповідача 4 стосовно того, що при укладенні Договору поруки відповідальність поручителя наступає лише у разі недостатності коштів від реалізації предмета іпотеки/застави.
Щодо посилання Відповідача 4 на пункт 7.2. ст. 7 Кредитного договору, яким визначено право Позивача змінювати черговість виконання боргових зобов'язань за цим Кредитним договором і спрямовувати кошти, отримані від Відповідача 1 (його поручителів чи майнових поручителів) або від реалізації застави, на виконання боргових зобов'язань без дотримання черговості, передбаченої цією статтею Кредитного договору, то зазначені умови також не обмежують Позивача у обранні способу захисту порушеного права.
Також необґрунтованим є посилання Відповідача 4 на пункт 8.3.8. Кредитного Договору, який, на його думку, свідчить про встановлення черговості звернення Банку з вимогами до поручителів лише у разі недостатності коштів від продажу предметів застави/іпотеки, оскільки даним пунктом передбачений обов'язок Відповідача1 щодо відшкодування витрат Позивачу у зв'язку з реалізацією прав кредитора за Кредитним Договором, незалежно від реалізації предметів застави/ іпотеки та не стосується виконання обов'язків щодо погашення заборгованості Відповідачами.
Аналогічно безпідставним є посилання Відповідача-4 на умови Іпотечного договору № ІД-КНА-14678/1 від 16.09.2021р. та Договору застави рухомого майна № ОБ-КНА-14678/2 від 16.09.2021р., укладених між Позивачем та Відповідачем 1, а також на положення ст. ст. 1, 7, 12, 33, 36 Закону України «Про іпотеку», оскільки цими умовами визначено виключно право Позивача (а не обов'язок) звернути стягнення на предмет застави/іпотеки у разі невиконання Позичальником основного зобов'язання за Кредитним договором.
Судова колегія також вважає безпідставним посилання Відповідача 4 на п. 3.3. Договору поруки щодо обов'язку направлення Позивачем вимоги, оскільки зазначена умова стосується виключно вимоги про сплату пені, стягнення якої Позивач в межах даної справи не вимагає.
Отже, доводи Відповідача 4 стосовно того, що його обов'язок повернення кредиту та сплати процентів в повному обсязі за Договором поруки не настав - спростовується наявними у справі доказами.
З огляду на досліджені судовою колегією обставини, враховуючи, що Позивачем належними та допустимими доказами доведено заборгованість Відповідачів за Кредитним договором з урахуванням Догорів поруки, висновок суду першої інстанції про солідарне стягнення з Відповідачів на користь Позивача заборгованості за кредитом у розмірі 7744527,77 доларів США, з яких: 7000000,00 доларів США - заборгованість за основною сумою кредиту, 744527,77 доларів США - заборгованість з процентів за користування кредитом -є законним та обґрунтованим.
Інших доводів на спростування висновку суду першої інстанції апеляційні скарги не містять.
За таких підстав колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи означене рішення, в повній мірі дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку, а доводи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2024 року у справі №905/1426/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявників апеляційних скарг.
Враховуючи, що ухвалами суду було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне безпосередньо стягнути з Відповідача 1 та Відповідача 4 на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційних скарг по 1 127 280.00грн. з кожного.
Підстав до звільнення Відповідачів від сплати судового збору судовою колегією не встановлено.
Також судова колегія вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат за подання касаційної скарги у розмірі 3028,00грн., які підлягають відшкодуванню Позивачу і віднести їх на Відповідача 4, оскільки саме ним заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтованість якого визнана касаційною інстанцією недостатньою.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства “ІНТЕР АГРОЛАЙН», м. Слов'янськ, Донецька область та Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Київ на рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 року у справі №905/1426/23 -залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 року у справі №905/1426/23- залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на заявників апеляційних скарг.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН», (84107, Донецька область, м.Слов'янськ, вул. Літературна, буд. 88, ідентифікаційний код юридичної особи40803038) судовий збір за подання апеляційної скарги на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК Шевченкі/мХар Шевченківс/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37999654; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34319206082002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом_________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Східний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа) у сумі 1 127 280.00грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК Шевченкі/мХар Шевченківс/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37999654; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34319206082002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом_________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Східний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа) у сумі 1 127 280.00грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (04070, м.Київ, вул.Андріївська, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 14282829) витрати з оплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 3028,00грн.
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази та повідомити Державну судову адміністрацію України про стягнення судового збору в дохід державного бюджету України.
Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано 30.01.2025
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков