ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про повернення апеляційної скарги
"03" лютого 2025 р. Справа № 906/1248/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
судді Миханюк М.В.
судді Юрчук М.І.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26 грудня 2024 року у справі № 906/1248/24 (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Фізичної особи-підприємця Данченка Антона Олеговича
про стягнення 7000 грн
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.12.2024 у справі №906/1248/24 позовну заяву повернуто Військовій частині НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 906/1248/24 клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26.12.2024 у справі № 906/1248/24 залишено без руху. Запропоновано Військовій частині НОМЕР_1 протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: надати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Роз'яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
28 січня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на процедурну неможливість сплати судового збору.
Вирішуючи подане клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вказане дає підстави дійти висновку, що заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору безпідставне, оскільки Законом України "Про судовий збір" не передбачено такої умови для звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю асигнувань чи недостатнім фінасуванням за відповідним кодом економічної класифікації.
Варто зазначити, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
Таким чином, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору.
Також судом враховується, що законодавством надано прерогативу застосування положень ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" у справах щодо звернення із такими клопотаннями фізичними особами, а не органами державної влади.
До того ж, у клопотанні, окрім посилання на воєнний стан введений на всій території України та відсутність належного фінансування, що не дає можливості сплати судовий збір, скаржник не зазначає інші належні обґрунтування підстав для звільнення від його сплати за подання апеляційної скарги у цій справі.
Крім того, колегія суддів зазначає, що недосконалість внутрішньої організаційної форми діяльності суб'єкта, який звернувся до суду не може бути перевагою перед іншими учасниками справи. А навпаки, такий недолік є стимулом для вжиття заходів для виправлення цієї недосконалості. І такі виправлення повинні зробити органи, яким держава надала такі повноваження.
Звільнення позивача від сплати судового збору за критерієм складності процедури отримання коштів на сплату судового збору призведе до бездіяльності органу, який за законом має спростити цю процедуру, породить негативну практику для інших господарюючих суб'єктів, які у зв'язку з такою практикою набудуть право "правомірно очікувати", що будуть звільнені від судового збору, замість того, щоб вживати заходів для виконання вимог процесуальних норм.
Отже, у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від його сплати за подання апеляційної скарги слід відмовити.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
Відповідно до ч.2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч.6 ст.260 Господарського процесуального кодексу України, питання про повернення апеляційної скарги вирішується судом апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи те, що скаржник не усунув виявлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом встановленого судом строку, звернувшись повторно з клопотанням про звільнення від сплати судового збору (з тих самих підстав), яке ухвалою суду від 22.01.2025 було залишено без задоволення, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги на підставі ч.4 ст.174 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26 грудня 2024 року у справі № 906/1248/24 повернути скаржнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Юрчук М.І.