печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56575/24-к
пр. 1-кс-48044/24
10 грудня 2024 року Печерський районний суд міста Києва у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.07.2024 у справі № 757/30080/24-к, у рамках кримінального провадження № 12023000000000603,
ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.07.2024 у справі № 757/30080/24-к, у рамках кримінального провадження № 12023000000000603.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ст. 170 КПК України.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань до суду не надходило.
Прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні в судове засідання не з'явився, до суду подав письмові заперечення, в яких з приводу задоволення клопотання заперечив.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши письмові докази, заперечення, якими сторони обґрунтовують свої доводи, приходить до наступних висновків.
Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12023000000000603 від 06.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189, ст.14 ч.1 ст.187 КК України.
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.07.2024 у справі № 757/30080/24-к накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 03.07.2024 обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «Iphone 15 Pro Max», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із номером НОМЕР_3 ; мобільний телефон «ZTE»; флеш-накопичувач «SP 16 Gb»; посвідчення добровольця територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 17.07.2024 при накладенні арешту слідчий суддя керувався вимогами ст. 173 КПК України, врахував, що арешт необхідний з метою забезпечення дієвості досудового розслідування та у слідчого судді були наявні обґрунтовані підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, є матеріальним об'єктом, який може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, набуте кримінально протиправним шляхом, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів. Наряду з вказаним, слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, встановив, що таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.
При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПКУ України
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту, слідчим суддею не встановлено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки не доведено, що викладені обставини в клопотанні базуються на об'єктивних фактах і правових підставах.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба.
Крім того, арешт майна накладено з забороною відчуження та розпорядження, користування квартирою у спосіб визначений власником не заборонено.
За вказаних обставин, на даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_4 та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.07.2024 у справі № 757/30080/24-к, у рамках кримінального провадження № 12023000000000603 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1