печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56448/24-к
пр. 1-кс-47941/24
10 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ФОП ОСОБА_4 про скасування арешту майна, у межах кримінального провадження № 12023000000001950 від 19.10.2020, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2024 справа № 757/42793/24-к,
встановив:
До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ФОП ОСОБА_4 про скасування арешту майна, у межах кримінального провадження № 12023000000001950 від 19.10.2020, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2024 справа № 757/42793/24-к.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує на необґрунтованість та безпідставність накладення арешту на майно та відсутність підстав для продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак наявні підстави для скасування арешту майна.
Адвокат ОСОБА_3 направив на адресу суду заяву, згідно якої клопотання підтримав у повному обсязі. На фіксуванні судового засідання технічними засобами не наполягав.
Прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні в судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань до суду не надходило.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши письмові докази, заперечення, якими сторони обґрунтовують свої доводи, приходить до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження № 12023000000001950 від 19.10.20 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження, ухвалою від 27.09.2024 року слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/42793/24-к накладено арешт на майно, яке було вилучене 18.09.2024 року під час проведення обушку за адресою: Житомирська обл., Звягельський р-н., с. Дубники, на пилорамі, а саме на території земельних ділянок із кадастровими номерами: 1824082200:04:000:1521, 1824082200:04:000:1216, 1824082200:04:000:1522, 1824082200:04:000:1149, 1824082200:04:000:1219, 1824082200:04:000:1218, 1824082201:04:000:0683, 1824082201:04:000:0687, 1824082201:04:000:0692, 1824082201:04:000:0696, 1824082201:04:000:0695, 1824082201:04:000:0691, 1824082201:04:000:0682, 1824082201:04:000:0690, 1824082201:04:000:0686, а саме: 10 (десять) колод візуально породи «сосна» довжиною 4 м, із прикріпленими до них ідентифікаційними бірками № 617393865, № 617393874, № 617393869, № 617393870, № 617393876, № 617393864, № 617393871, № 617393872, № 617393866, № 617393875, № 617393868.
Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідної до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначена правова підстава для накладення арешту на майно є самостійною правовою підставою та Закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває.
Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2024 року, задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, суд виходив з того, що арешт необхідний з метою забезпечення речових доказів.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
З матеріалів клопотання вбачається, що під час розслідування кримінального провадження досліджуються обставини, за яких на території лісництв Дочірнього підприємства Ємільчинський лісгосп АПК Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства Житомироблагроліс Житомирської обласної ради, за сприяння службових осіб вказаного вище підприємства, які користуючись службовим становищем, явно виходячи за межі наданих їм повноважень, умисно занижують класність та об'єм деревини під час рубок догляду та головного користування на користь суб'єктів господарської діяльності шляхом внесення недостовірних відомостей до лісовпорядної та службової документації, а також, взагалі без дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка), здійснюють незаконну порубку дерев та чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях з подальшим їх незаконним перевезенням, зберіганням та збутом незаконно зрубаних дерев та чагарників, що спричинило тяжкі наслідки.
При дослідженні слідчим суддею матеріалів клопотання про скасування арешту майна встановлено, що доказів в його обґрунтування слідчому судді не надано та не спростовано мотивів зазначених в ухвалі слідчого судді про накладення арешту.
На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про не доведення та безпідставність вимог клопотання, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ФОП ОСОБА_4 про скасування арешту майна, у межах кримінального провадження № 12023000000001950 від 19.10.2020, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2024 справа № 757/42793/24-к - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1