печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3115/25-к
24 січня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62025100120000036 від 23.01.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Куп'янськ, Харківської області, громадянина України, раніше не судимого, з повною вищою освітою, військовослужбовця Служби безпеки України, військове звання підполковник, учасника бойових дій, обіймаючого посаду заступника начальника 3 відділу Управління контррозвідуальних заходів з протидії посяганням на територіальну цілісність Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ; захисники: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; підозрюваний ОСОБА_4
24.01.2025 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , підозрюваного за ч. 2 ст. 286-1 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказує, що на підставі оцінки сукупності отриманих доказів причетності особи до вчинення нею злочину, у органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, просила задовольнити з підстав викладених у ньому.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків. Зазначав, що на утриманні підозрюваного перебуває двоє малолітніх дітей та дружина, підозрюваний визнає свою провину та сприяв встановленню істини у справі. Захисник просив у клопотанні відмовити та застосувати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 просив врахувати характеризуючі дані підозрюваного, що свідчать про відсутність ризиків та можливість застосувати інший, більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний вину у повідомленій підозрі визнає, слідчому судді пояснив, що будучи військовослужбовцем Служби безпеки України, у військовому званні підполковник, обіймаючого посаду заступника начальника 3 відділу Управління контррозвідуальних заходів з протидії посяганням на територіальну цілісність Департаменту захисту національної державності Служби безпеки Українив, керуючи службовим автомобілем в стані алкогольного спяніння вчинив неумисно наїзд на дитину 13 річного віку, якій одразу після вчиненого викликав швидку медичну допомогу. Підозрюваний просить застосувати більш м'який запобіжний захід, задля можливого сприяння у відновленністану здоров'я потерпілої дитини.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання та дослідивши докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що Другим слідчим відділом територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100120000036 від 23.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
23.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Обставинами кримінального правопорушення є те, що 23.01.2025 приблизно о 15 год. 20 хв. підполковник ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи службовим автомобілем марки «TOYOTA RAV 4» , реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснював рух по вул. Декабристів поблизу будинку №21 в м. Васильків Обухівського району Київської області в напрямку до вул. Героя України Бринжали.
Проте, підполковник ОСОБА_4 , не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, тобто діючи необережно, у порушення вимог п. 1. 5, п. п. «б», «д», п. 2. 3., п. п. «а» 2.9., п. 18.1 Правил, проявляючи неуважність, не переконався у безпечності своїх дій, не обрав безпечної швидкості для руху та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкості та не зупинився, щоб надати дорогу пішоходам чи створюючи небезпеки здійснив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який переходив проїзну частину з ліва на право по нерегульованому пішохідному переході.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній пішохід ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, ЗЧМТ, забою головного мозку, забійної рани лобної та потиличної ділянки, ЗТГК, забій легень, уламкового черезросткового перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням, перелому нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням.
Санкція ч. 2 ст. 286-1 КК України, яка інкримінується ОСОБА_4 , визначає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, що, згідно ст. 12 КК України, кваліфікується як тяжкий злочин.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення в достатній мірі підтверджуються показаннями самого підозрюваного та зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.01.2025 та схемою до нього;
-протоколом затримання особи у вчинення кримінального правопорушення;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 23.01.2025;
-результатами огляду на стан сп'яніння (1,44%о);
-протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;
-виписним епікризом №408 від 23.01.2025;
-матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Таким чином, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 , до вчинення кримінального правопорушення, за ч. 2 ст. 286-1 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення дія встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує особу підозрюваного ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем СБУ та під час виконання службових обовязків, будучи у стані алкогольного сп'яніння порушив правила дорожнього руху, що заподіяло потерпілому 2011 року народження сукупність травм: Закрита черепно-мозкова травма; Забій головного мозку; Забійні рани лобної та потиличної ділянки; Закриті травми грудної клітки; Забій легень; Уламковий черезростковий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням; Перелом нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням. Крім цього встановлено, що ОСОБА_4 одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, вік та стан його здоров'я не перешкоджає триманню під вартою, майновий стан підозрюваного стабільний, наявність у нього постійного місця роботи та проживання. З огляду на встановлені обставини слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , без належного контролю його поведінки, враховуючи його соціальний статус та міцні соціальні зв'язки, на даній стадії досудового розслідування, може: знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Разом з тим, аналізуючи вищезазначене, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу та, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належне виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істоміна проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи особу самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки на судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув'язнення.
Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого, як і його статки не можуть бути вирішальними факторами, що виправдовують суму застави.
Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, тобто тяжкого злочину, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно
Зважаючи на тяжкість та характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , роль останнього у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки в цьому випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв'язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде про порушення правил безпеки дорожнього руху підозрюваним, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що завдало потерпілому тяжке тілесне ушкодження, що на думку слідчого судді є виключним випадком.
З урахуванням всіх досліджених даних щодо підозрюваного, врахувавши обставини цього кримінального провадження, суд вважає за необхідне застосувати до нього альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 968 200 (мільйон дев'ятсот шістдесят вісім тисяч двісті) гривень. На переконання слідчого судді, з урахуванням тяжкості та специфіки злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 даних про його особу та рівня майнового стану, такий розмір застави на достатньому та необхідному рівні зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для нього. Визначений розмір застави є розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.
За описаних вище обставин застава у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яку може бути ним внесено у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов'язки: не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, коло яких повинен визначити прокурор та довести до відома підозрюваного; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Покладення даних обов'язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ст. 177 КПК.
Підозрюваний у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 198, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 22.03.2025.
Визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 1 968 200 (мільйон дев'ятсот шістдесят вісім тисяч двісті) гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.
р/р UA128201720355259002001012089.
У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 22.03.2025 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, коло яких повинен визначити прокурор та довести до відома підозрюваного;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали визначити до 22.03.2025.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_13