печерський районний суд міста києва
Справа № 757/61199/24-к
14 січня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023181180000950 від 19.12.2023, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Березне Рівненського району Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не адвоката, не депутата, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146; ч. 2 ст. 15, п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023181180000950 від 19.12.2023 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені ОСОБА_4 14.01.2025 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023181180000950 від 19.12.2023 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 15, п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 345 КК України, а також за фактами скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 289 КК України.
У вказаному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в викраденні людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, що супроводжувалося заподіянням їй фізичних страждань, яке спричинило тяжкі наслідки та в закінченому замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті, викраденої людини, вчинене на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 15, п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні умисних кримінальних правопорушень із застосуванням насильства, що передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.
На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Розмір застави просили не визначати.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав в ньому зазначених. Сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного. Окрім того зауважив на наявність ризиків, які мають високий ступінь ймовірної реалізації у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 .
Підозрюваний та його захисники заперечили щодо задоволення клопотання. Захисники зазначив, що стороною обвинувачення не доведені мета застосування запобіжного заходу, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Також вказали щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки ані повідомлення про підозру, ані клопотання про застосування запобіжного заходу, не містять відомостей про конкретні факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення повідомлення про підозру за інкримінованим злочином.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання та дослідивши докази, якими обґрунтовується клопотання, заперечення та докази, якими обґрунтовуються такі заперечення, документи, які характеризують особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов такого.
Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строк.
Так, слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023181180000950 від 19.12.2023 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 15, п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 345 КК України, а також за фактами скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але пізніше 18.12.2023, ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, з мотивів особистої помсти за негативне, як він вважав, ставлення ОСОБА_10 до його племінниці ОСОБА_11 та небажання ОСОБА_10 вибачитися перед ним за неповажне ставлення, вирішив організувати викрадення та подальше вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті, останньої.
З метою реалізації свого злочинного умислу, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 18.12.2023, ОСОБА_9 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, доручив знайомому ОСОБА_8 , з яким підтримував дружні стосунки, вчинити зазначений особливо тяжкий злочин, на що той погодився, таким чином вступивши у попередню змову з ОСОБА_9 , направлену на вбивство ОСОБА_10 .
Реалізуючи спільний злочинний умисел, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 18.12.2023, ОСОБА_8 , діючи на замовлення ОСОБА_9 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, вступив у попередню змову з ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та іншою невстановленою досудовим розслідуванням особою, при цьому довівши останнім попередньо розроблений план викрадення та вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 .
Згідно з розробленим планом ОСОБА_8 , діючи на замовлення організатора ОСОБА_9 , визначив себе, ОСОБА_4 та невстановлену досудовим розслідуванням особу співвиконавцями вчинення кримінального правопорушення, які мали забезпечити викрадення потерпілої ОСОБА_10 неподалік місця її роботи, подолання волі останньої до опору шляхом застосування до неї фізичної сили, щоб потім помістити її до салону автомобіля, який знаходився під керуванням ОСОБА_4 , після чого шляхом використання заздалегідь підготовленого знаряддя здійснити вбивство потерпілої, а труп у подальшому перевезти до безлюдного місця.
Водночас ОСОБА_8 доручив ОСОБА_12 бути пособником неправомірних дій, який мав сприяти вчиненню кримінального правопорушення шляхом надання відповідного транспортного засобу, а саме: належного йому на праві приватної власності автомобіля «Volvo V50», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Також ОСОБА_8 було доведено ОСОБА_4 про необхідність підшукання підмінних номерних знаків задля подальшого використання на вказаному автомобілі з метою конспірації неправомірних дій учасників групи.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 18.12.2023, приблизно о 16 год 00 хв, ОСОБА_12 , діючи на виконання спільного злочинного плану, перебуваючи на території автомайстерні «Race Service», що розташована по вул. Андріївська, 66-Д у м. Березне Рівненського району Рівненської області, з метою викрадення та скоєння вбивства ОСОБА_10 під час особистої зустрічі передав ОСОБА_8 свій автомобіль «Volvo V50», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Натомість ОСОБА_4 , діючи відповідно до попередньо розробленого ОСОБА_8 злочинного плану, з метою приховування неправомірних дій та уникнення їх можливого викриття співробітниками правоохоронних органів, встановив на вказаному автомобілі державні номерні знаки НОМЕР_3 , зареєстровані за іншим транспортним засобом - автомобілем «Volvo S40».
У свою чергу ОСОБА_8 , для реалізації злочинного умислу та вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 шляхом нанесення їй ударів в життєво-важливі органи, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин взяв предмет, схожий на молоток.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, того ж дня 18.12.2023, приблизно о 17 год 41 хв, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, узгодивши свої дії з організатором та замовником злочину ОСОБА_9 , на автомобілі «Volvo V50», номер кузова НОМЕР_1 , із встановленими на ньому номерними знаками НОМЕР_3 , який знаходився під керуванням ОСОБА_4 , приїхали до місця роботи ОСОБА_10 , а саме: ТОВ «Європа Авто Сервіс», поряд із яким провадить свою діяльність і ТОВ «Гранд Моторс», розташованого по вул. Білій, 53 в с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, де, припаркувавши автомобіль на ділянці місцевості неподалік, стали спостерігати за територією підприємства та чекати на появу ОСОБА_10 .
Надалі того ж дня 18.12.2023, приблизно о 18 год 39 хв, учасники групи побачили ОСОБА_10 , яка вийшла з приміщення ТОВ «Європа Авто Сервіс» та пішла до свого автомобіля«BMW X3», державний номерний знак НОМЕР_4 , припаркованого поряд з територією вказаного товариства.
У цей час ОСОБА_8 , діючи відповідно до розробленого злочинного плану, за попередньою змовою із ОСОБА_4 та невстановленою особою, на вказаному автомобілі «Volvo V50», яким керував ОСОБА_4 , під'їхали до ОСОБА_10 , яка, відчинивши задні ліві двері власного автомобіля «BMW X3» поклала до нього свої речі.
З метою доведення спільного злочинного умислу до кінця, ОСОБА_8 , діючи з метою викрадення та подальшого вбивства ОСОБА_10 , через задні ліві двері вийшов з автомобіля «Volvo V50», підійшовши впритул до ОСОБА_10 , у спосіб, небезпечний для життя та здоров'я потерпілої, умисно наніс тій один удар предметом, схожим на молоток, в голову, після чого, застосовуючи силу, заштовхав її у салон автомобіля «Volvo V50», поклав її на підлогу та сів поруч з нею на сидіння, ставши насильно, проти волі ОСОБА_10 утримувати останню та перешкоджати можливій втечі, спричиняючи фізичних страждань, таким чином викравши потерпілу.
У той же час невстановлена досудовим розслідуванням особа, сидячи поряд із водієм ОСОБА_4 , на передньому пасажирському сидінні згаданого автомобіля, також контролювала поведінку потерпілої ОСОБА_10 з метою попередження спроб останньої до опору.
Разом з тим, ОСОБА_4 , який керував автомобілем «Volvo V50», номер кузова НОМЕР_1 , зі встановленими номерними знаками НОМЕР_3 , після того як потерпілу було викрадено, виїхав на автомобільну дорогу «М-06 Київ-Чоп» та поїхав в напрямку с. Антопіль Рівненського району Рівненської області.
Потім ОСОБА_8 , продовжуючи злочинні дії, спрямовані на вбивство ОСОБА_10 , перебуваючи у задній частині салону цього автомобіля, умисно наніс потерпілій предметом, схожим на молоток, не менше шести ударів в голову та інші ділянки тіла, після чого, достовірно усвідомлюючи тяжкість нанесених тілесних ушкоджень, сприймаючи відсутність опору викраденої ОСОБА_10 та перебування її без свідомості як ознаки настання смерті, повідомив ОСОБА_4 про необхідність зупинки автомобіля у безлюдному місці з метою позбутися тіла потерпілої.
У подальшому ОСОБА_4 , припаркувавши зазначений автомобіль «Volvo V50» поблизу зупинки громадського транспорту, що розташована на автомобільній дорозі «М-06 Київ-Чоп» в с. Антопіль Рівненського району, спільно з ОСОБА_8 та іншою невстановленою особою витягли ОСОБА_10 з автомобіля та, з метою її вбивства, умисно нанесли їй ще декілька ударів ногами по голові, а також умисно вдарили декілька раз головою об асфальтоване покриття, чим спричинили тяжких наслідків для викраденої потерпілої ОСОБА_10 , після чого залишили місце вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але пізніше 18.12.2023, ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, з мотивів особистої помсти за негативне, як він вважав, ставлення ОСОБА_10 як бухгалтера ТОВ «Гранд Моторс» до його племінниці ОСОБА_11 , що являлася підлеглою останньої, та небажання ОСОБА_10 вибачитися перед ним за неповажне ставлення, вирішив організувати викрадення та подальше вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті, потерпілої.
З метою реалізації свого злочинного умислу, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 18.12.2023, ОСОБА_9 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, доручив знайомому ОСОБА_8 , з яким підтримував дружні стосунки, вчинити зазначений особливо тяжкий злочин, на що той погодився, таким чином вступивши у попередню змову з ОСОБА_9 , направлену на вбивство ОСОБА_10 .
Реалізуючи спільний злочинний умисел, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 18.12.2023, ОСОБА_8 , діючи на замовлення ОСОБА_9 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, вступив у попередню змову з ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та іншою невстановленою досудовим розслідуванням особою, при цьому довівши останнім попередньо розроблений план викрадення та вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 .
Згідно з розробленим планом ОСОБА_8 , діючи на замовлення організатора ОСОБА_9 , визначив себе, ОСОБА_4 та невстановлену досудовим розслідуванням особу співвиконавцями вчинення кримінального правопорушення, які мали забезпечити викрадення потерпілої ОСОБА_10 неподалік місця її роботи, подолання волі останньої до опору шляхом застосування до неї фізичної сили, щоб потім помістити її до салону автомобіля, який знаходився під керуванням ОСОБА_4 , після чого шляхом використання заздалегідь підготовленого знаряддя здійснити вбивство потерпілої, а труп у подальшому перевезти до безлюдного місця.
Водночас ОСОБА_8 доручив ОСОБА_12 бути пособником неправомірних дій, який мав сприяти вчиненню кримінального правопорушення шляхом надання відповідного транспортного засобу, а саме: належного йому на праві приватної власності автомобіля «Volvo V50», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Також ОСОБА_8 було доведено ОСОБА_4 про необхідність підшукання підмінних номерних знаків задля подальшого використання на вказаному автомобілі з метою конспірації неправомірних дій учасників групи.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 18.12.2023, приблизно о 16 год 00 хв, ОСОБА_12 , діючи на виконання спільного злочинного плану, перебуваючи на території автомайстерні «Race Service», що розташована по вул. Андріївська, 66-Д у м. Березне Рівненського району Рівненської області, з метою викрадення та скоєння вбивства ОСОБА_10 під час особистої зустрічі передав ОСОБА_8 свій автомобіль «Volvo V50», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Натомість ОСОБА_4 , діючи відповідно до попередньо розробленого ОСОБА_8 злочинного плану, з метою приховування неправомірних дій та уникнення їх можливого викриття співробітниками правоохоронних органів, встановив на вказаному автомобілі державні номерні знаки НОМЕР_3 , зареєстровані за іншим транспортним засобом - автомобілем «Volvo S40».
У свою чергу ОСОБА_8 , для реалізації злочинного умислу та вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 шляхом нанесення їй ударів в життєво-важливі органи, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин взяв предмет, схожий на молоток.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, того ж дня 18.12.2023, приблизно о 17 год 41 хв, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, узгодивши свої дії з організатором та замовником злочину ОСОБА_9 , на автомобілі «Volvo V50», номер кузова НОМЕР_1 , зі встановленими на ньому номерними знаками НОМЕР_3 , який знаходився під керуванням ОСОБА_4 , приїхали до місця роботи ОСОБА_10 , а саме: ТОВ «Європа Авто Сервіс», поряд із яким провадить свою діяльність і ТОВ «Гранд Моторс», розташованого по вул. Білій, 53 в с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, де, припаркувавши автомобіль на ділянці місцевості неподалік, стали спостерігати за територією підприємства та чекати на появу ОСОБА_10 .
Надалі того ж дня 18.12.2023, приблизно о 18 год 39 хв, учасники групи побачили ОСОБА_10 , яка вийшла з приміщення ТОВ «Європа Авто Сервіс» та пішла до свого автомобіля «BMW X3», державний номерний знак НОМЕР_4 , припаркованого поряд з територією вказаного товариства.
У цей час ОСОБА_8 , діючи відповідно до розробленого злочинного плану, за попередньою змовою із ОСОБА_4 та невстановленою особою, на вказаному автомобілі «Volvo V50», яким керував ОСОБА_4 , під'їхали до ОСОБА_10 , яка, відчинивши задні ліві двері власного автомобіля «BMW X3» поклала до нього свої речі.
З метою доведення спільного злочинного умислу до кінця, ОСОБА_8 , діючи з метою викрадення та подальшого вбивства ОСОБА_10 , через задні ліві двері вийшов з автомобіля «Volvo V50», підійшовши впритул до ОСОБА_10 , у спосіб, небезпечний для життя та здоров'я потерпілої, умисно наніс тій один удар предметом, схожим на молоток, в голову, після чого, застосовуючи силу, заштовхав її у салон автомобіля «Volvo V50», поклав її на підлогу та сів поруч з нею на сидіння, ставши насильно, проти волі ОСОБА_10 утримувати останню та перешкоджати можливій втечі, спричиняючи фізичних страждань, таким чином викравши потерпілу.
У той же час невстановлена досудовим розслідуванням особа, сидячи поряд із водієм ОСОБА_4 , на передньому пасажирському сидінні згаданого автомобіля, також контролювала поведінку потерпілої ОСОБА_10 з метою попередження спроб останньої до опору.
Разом з тим, ОСОБА_4 , який керував автомобілем «Volvo V50», номер кузова НОМЕР_1 , зі встановленими номерними знаками НОМЕР_3 , після того як потерпілу було викрадено, виїхав на автомобільну дорогу «М-06 Київ-Чоп» та поїхав в напрямку с. Антопіль Рівненського району Рівненської області.
Потім ОСОБА_8 , продовжуючи злочинні дії, спрямовані на вбивство ОСОБА_10 , перебуваючи у задній частині салону цього автомобіля, умисно наніс потерпілій предметом, схожим на молоток, не менше шести ударів в голову та інші ділянки тіла, після чого, достовірно усвідомлюючи тяжкість нанесених тілесних ушкоджень, сприймаючи відсутність опору викраденої ОСОБА_10 та перебування її без свідомості як ознаки настання смерті, повідомив ОСОБА_4 про необхідність зупинки автомобіля у безлюдному місці з метою позбутися тіла потерпілої.
З метою доведення спільного злочинного умислу до кінця ОСОБА_4 , припаркувавши зазначений автомобіль «Volvo V50» поблизу зупинки громадського транспорту, що розташована на автомобільній дорозі «М-06 Київ-Чоп» в с. Антопіль Рівненського району, спільно з ОСОБА_8 та іншою невстановленою особою витягли ОСОБА_10 з автомобіля та, з метою її вбивства, умисно нанесли їй ще декілька ударів ногами по голові, а також головою об асфальтоване покриття.
Під час викрадення ОСОБА_10 та задля її вбивства ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_4 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, діючи за попередньою змовою між собою, ОСОБА_12 як пособником та на замовлення організатора ОСОБА_9 , умисно заподіяли ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою-компресії головного мозку важкого ступеня з гострою субдуральною гематомою правої гемісфери головного мозку та наявністю перелому передньої та задньої стінок фронтального синуса зліва з переходом на верхню стінку лівої орбіти, перелому кісток носа, поєднаного із зовнішніми ушкодженнями - забійними ранами м'яких тканин тім'яної ділянки голови справа, лобної ділянки голови зліва,лівої бровної ділянки, перенісся, забійно-рваними ранами м'яких тканин верхньої та нижньої повік справа, параорбітальних гематом обох очей, субкон'юнктивального крововиливу зліва; перфорації барабанної перетинки справа, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, а також шкірних рубців, які є наслідком загоєння ран на задній поверхні правого плечового суглобу, на тильній поверхні правої кисті в проекції 2-ої п'ястної кістки, на слизовій оболонці верхньої губи справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Отже, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та інша невстановлена досудовим розслідуванням особа виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення вбивства викраденої потерпілої ОСОБА_10 , вчиненого на замовлення, до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки потерпілу було виявлено сторонніми особами та надано необхідну медичну допомогу.
Стороною обвинувачення дії підозрюваного ОСОБА_4 кваліфіковано за:
-ч. 3 ст. 146 КК України як викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, що супроводжувалося заподіянням їй фізичних страждань, яке спричинило тяжкі наслідки;
- ч. 2 ст. 15, п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті, викраденої людини, вчинене на замовлення, за попередньою змовою групою осіб.
24.12.2024 відповідно до ст. 277 та глави 11 КПК України ОСОБА_4 повідомлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 15, п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. У зв?язку з тим, що місцезнаходження підозрюваного невідоме, відповідно до ст. 281 КПК України 25.12.2024 оголошено розшук ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.12.2024 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 .
13.01.2025 року ОСОБА_4 затримано на підставі вказаної ухвали та доставлено до суду в установлений законом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України; ч. 2 ст. 15, п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України підтверджується зібраними у даному кримінальному провадженні доказами, зокрема:
- протоколом огляду місця події від 18.12.2023 року, відповідно до якого проведено огляд зупинки громадського транспорту, яка розташована на автомобільній дорозі «М-06 Київ-Чоп» в с. Антопіль Рівненського району, де було виявлено у непритомному стані ОСОБА_10 , під час чого вилучено речі і предмети, які мають доказове значення у кримінальному провадженні;
- протоколом огляду відеозапису з камери зовнішнього спостереження із ТОВ «ЄВРОПА АВТО», яким зафіксовано обставини застосування фізичного насильства та викрадення ОСОБА_10 ;
- протоколом обшуку від 09.01.2024, відповідно до якого під час проведення обшуку автомобіля «Volvo V50», номерний знак НОМЕР_5 , було встановлено, що у лівій задній двері із внутрішньої сторони відсутня карта, під час слідчої дії вилучено змиви та вирізи з речовиною бурого кольору, мікрооб'єкти схожі на волосся людини;
- протоколом огляду, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_12 22.10.2023 на сайті «Avtoria» виставив оголошення про продаж автомобіль «Volvo V50», номерний знак НОМЕР_2 , 2006 року випуску, яке було видалено 16.12.2023;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_12 , відповідно до якого, виявлено інформацію про те, що власник телефону на сайтах Інтернету шукав укомплектування до автомобіля марки VOLVO, а саме диски, салон, коврики, шини, дверні ручки, карту на двері (обшивка);
- протоколом огляду від 22.12.2023 відповідно до якого оглянуто мобільний телефону ОСОБА_10 та встановлено переписку 25.09.2023 у додатку «WhatsApp» з абонентом « ОСОБА_13 » ( ОСОБА_13 ). У цій переписці потерпіла вказує, що її сильно погрожували із-за ОСОБА_15 ( ОСОБА_11 ) під час зустрічі у босса ( ОСОБА_16 ). Також виявлено фотозображення автомобіля MercedecBenz НОМЕР_6 біля якого перебувають ОСОБА_9 , ОСОБА_8 і ОСОБА_11 ;
- протоколом огляду предметів від 19.08.2024 у ході якого оглянуто карту пам'яті, на якій зафіксовано аудіозапис. У записі ОСОБА_9 повідомляє, що особи дали показання про те, що на відео впізнали ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) і за це його посадили. ОСОБА_9 каже співрозмовнику щоб свідки казали, що їх заставили так сказати, а якщо ні, то вийде ОСОБА_8 на свободу то їх життя зупиниться;
- висновком судово-медичної експертизи №136/Д-521, від 17.07.2024 відповідно до якого у ОСОБА_10 виявлено: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою-компресії головного мозку важкого ступеня з гострою субдуральною гематомою правої гемісфери головного мозку та наявністю перелому передньої та задньої стінок фронтального синуса зліва з переходом на верхню стінку лівої орбіти, перелому кісток носа поєднана із зовнішніми ушкодженнями - забійними ранами м'яких тканин тім'яної ділянки голови справа (згідно даних об'єктивного огляду 12.07.2024 року), лобної ділянки голови зліва, лівої бровної ділянки, перенісся, забійно-рваними ранами м'яких тканин верхньої та нижньої повік справа, параорбітальні гематоми обох очей, субкон'юнктивальний крововилив зліва; перфорація барабанної перетинки справа, які в даному випадку розглядаються в єдиному механізмі виникнення, так як розміщенні в одній анатомічній ділянці (голова) і кожне з зовнішніх ушкоджень могло спричинити чи поглибити протікання забою головного мозку, тому в сукупності ці ушкодження відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя; шкірні рубці, які є наслідком загоєння ран на задній поверхні правого плечового суглобу, на тильній поверхні правої кисті в проекції 2-ої п'ястної кістки, на слизовій оболонці верхньої губи справа, які згідно п.2.3.3. вищевказаних судово-медичних "Правил", відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися незадовго до поступлення потерпілої в лікувальний заклад, тобто не суперечать вказаному в обставинах терміну, а саме 18 грудня 2023 року. Тілесне ушкодження у вигляді рани (при огляді шкірний рубець) на тильній поверхні правої кисті в проекції 2-ої п'ястної кістки, з судово-медичної точки зору, можна розцінити як сліди самооборони. Локалізація та характер виявлених ушкоджень, в сукупності, не властиві для падіння на площину з висоти власного зросту (як з прискоренням, так і без нього). Дані тілесні ушкодження могли виникнути не менше як від семитравматичних дій тупого(их) предмету(ів) з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути рука, нога, молоток чи інші тупі предмети, диференційні ознаки яких в тілесних ушкодженнях в наданих медичних документах не відображені.
Судово-медичні дані встановлені при судово-медичній експертизі ОСОБА_10 в частині механізму виникнення тілесних ушкоджень, не суперечать показам, даним нею при проведені слідчого експерименту за її участю 13 червня 2024 року.
- висновком судово-медичної експертизи № 40, відповідно до якогоза умов ненадання або несвоєчасного надання кваліфікованої спеціалізованої (нейрохірургічної) медичної допомоги потерпілій ОСОБА_10 - є несприятливими, і, найчастіше, закінчується летально (настанням смерті);
- висновком молекулярно-генетичної експертизи№ СЕ-19/126-24/535-БД від 24.05.2024, відповідно до якого генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах з ділянки пластикової накладки заднього лівого порогу, та змиві із лівої бічної стійки автомобіля (вилучено 09.01.2024 під час обшуку автомобіля «Volvo V50», номерний знак НОМЕР_5 ), збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_10 ;
- висновком фототехнічної експертизи№ СЕ-19/118-24/956-ФП від 05.04.2024, відповідно до якого транспортний засіб, який зображений на відеозаписі з місця події - з камери відеоспостереження встановленої на одному з приміщень ТОВ «Європа Авто», за загальними ознаками ймовірно є транспортним засобом чорного кольору зображеним у графічних файлах наданих на дослідження, а саме з сайту оголошень продажу автомобілів «Avtoria» ( ОСОБА_12 22.10.2023 на сайті виставив на продаж автомобіль марки «Volvo V50», д.н.з. НОМЕР_2 );
- показаннями потерпілої ОСОБА_10 про те, що у вересні 2023 року у кабінеті директора ТОВ «Європа Авто» ОСОБА_16 у неї відбулася розмова із ОСОБА_9 у присутності ОСОБА_16 , ОСОБА_8 і ОСОБА_18 ході цієї розмови ОСОБА_9 вимагав від неї пояснень щодо неналежного відношення до її племінниці ОСОБА_19 . Після того як ОСОБА_10 пояснила, що вона не вважає себе винною, ОСОБА_9 сказав, що він це не залишить і вона ще пожалкує. Під час викрадення в автомобілі вона побачила та запам'ятала водія, якого може впізнати;
- протоколом слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_10 від 13.06.2024, відповідно до якого потерпіла розповіла та показали обставини її викрадення ОСОБА_8 та невідомою особою, нанесення ударів молотком і ногами;
- показаннями свідка ОСОБА_20 від 16.07.2024 про те, що 25 вересня 2023 року у його кабінеті в ТОВ «Європа Авто» відбулася розмова ОСОБА_10 із ОСОБА_9 у присутності його, ОСОБА_8 і ОСОБА_18 ході цієї розмови ОСОБА_9 вимагав від ОСОБА_10 пояснень щодо неналежного відношення до її племінниці ОСОБА_21 . Після того як ОСОБА_10 пояснила, що вона не вважає себе винною, ОСОБА_9 сказав, що він це не залишить і вона ще пожалкує. У грудні 2023 року він і ОСОБА_9 із своїми дружинами поїхали на відпочинок за корон. Під час поїздки ОСОБА_9 питав у нього, чи нічого не станеться якщо декілька тижнів на підприємстві не буде головного бухгалтера. 14.12.2023 ОСОБА_9 сказав, що він задумав вчинити погані дії відносно ОСОБА_10 , але покаявся та передумав і дав хлопцям відбій. 18.12.2023 його брат повідомив, що зникла ОСОБА_10 та надіслав відео із камери спостереження, на якій було зафіксовано момент викрадення ОСОБА_22 . Він впізнав на цьому відео ОСОБА_8 , як особу, яка викрала ОСОБА_22 , про що сказав ОСОБА_9 . Відеозапис викрадення він переслав на телефон ОСОБА_9 , який потім сказав, що він дав відбій хлопцям і з ними не може здзвонитися. Він вважає, що злочин відносно ОСОБА_10 було вчинено на замовлення ОСОБА_9 ;
- показаннями свідка ОСОБА_23 про те, що 18.12.2023, близько 18 год 49 хв до нього зателефонував охоронець ТОВ «Європа Авто» ОСОБА_24 , та повідомив, що за територією фірми, на автостоянці знаходиться відчинений автомобіль на київських номерах. Він повернувся у ТОВ він побачив, що автомобіль ОСОБА_10 відчинений, в салоні автомобіля лежала сумка від ноутбука. Тоді ОСОБА_25 скинув на телефон відеозапис з камери зовнішнього відеоспостереження, де він побачив, що ОСОБА_10 викрав ОСОБА_8 , якого він впізнав, під час перегляду відеозапису, оскільки, перед цим ОСОБА_8 приїжджав на територію фірми у такій же самій шапці. Крім цього впізнав його за тілобудовою, статурою, рухами та повадками. Також, під час перегляду відеозапису встановив, що викрадення ОСОБА_10 відбувалося на автомобілі марки «Volvo», чорного кольору, з тонованими вікнами. Після цього, він з ОСОБА_26 і своїм батьком на автомобілі поїхали по автомобільній дорозі в напрямку Києва. Під'їхавши до зупинки, яка знаходиться в с. Антопіль, він побачив жінку, яка перебувала у свідомості, щось говорила не чітко.
Крім того, свідок додав, що 12.12.2023, приблизно об 11 год 30 хв на територію фірми приїжджав ОСОБА_8 на автомобілі «Лексус» білого кольору, з метою придбати та вибрати трактор. У ОСОБА_27 була одягнута шапка, яка схожа на відеозаписі. ОСОБА_8 роздивлявся на місце розташування відеокамер спостереження;
- показаннями свідка ОСОБА_13 від 26.12.2023 про те, що 25.09.2023 ОСОБА_10 у додатку «WhatsApp» скинула фотозображення автомобіля MercedecBenz НОМЕР_6 , біля якого перебували ОСОБА_9 , ОСОБА_8 і ОСОБА_28 . ОСОБА_10 зустрічалися з ними цього дня, після чого розповіла їй, що через ОСОБА_11 у неї куча проблем, що її погрожували ОСОБА_9 і ОСОБА_8 . Пізніше ОСОБА_10 казала, що її можуть вбити можливо через ті погрози.
- показаннями свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , які на відеозаписі моменту викрадення ОСОБА_22 , впізнали ОСОБА_8 , як особу, яка викрала ОСОБА_22 ;
- показаннями свідка ОСОБА_31 , про те, що 4 роки тому він почав користуватися автомобілем марки Volvo S40, сірого кольору. Автомобіль перебував на номерних знаках Львівської області. Близько півтора року назад, придбав у ОСОБА_32 , жителя м. Березне, автомобіль типу лімузин, а в якості застави, часткового боргу, передав автомобіль Вольво. Близько року назад завіз ОСОБА_33 кошти, які йому заборгував, однак він сказав, що віддасть автомобіль пізніше. Приблизно вісім місяців чи біля року назад, від знайомих дізнався, що автомобіль Вольво S40 сірого кольору, який передав ОСОБА_33 був зданий ОСОБА_4 на автошрот. Підтвердженням слів ОСОБА_4 про це було те, що він показував фотографії знятих із автомобіля Volvo S40 номерних знаків;
- показаннями свідка ОСОБА_34 про те, що приблизно два роки тому придбав у свого знайомого ОСОБА_35 автомобіль марки «Volvo S40», сірого кольору у кузові універсал, з номерними знаками Львівської області. Приблизно у травні 2023 року під час експлуатації вказаного автомобіля пошкодив задній номерний знак. У зв'язку з цим одразу виготовив в м. Рівне дублікат номерних знаків на свій автомобіль. У подальшому замінив задній номерний знак на вказаному автомобілі на новий дублікат номерного знаку. При цьому, за місцем проживання залишився ще один дублікат номерних знаків на вказаний автомобіль (один номерний знак був новий, а інший пошкоджений). Приблизно у травні-липні 2023 року домовився зі своїм братом ОСОБА_36 про те, що останній здійснить ремонт ходової частини автомобіля «Volvo S40», у зв'язку з чим передав у той час вказаний автомобіль та ключі від нього брату ОСОБА_37 . На той час свідоцтво про реєстрацію вказаного автомобіля було в середині вказаного автомобіля, після чого цей автомобіль не бачив. Приблизно через три тижні після того, коли перебував на АЗС, яка розташована на околиці м. Березне, навпроти АЗС «Укрнафта», підійшов невідомий чоловік ( ОСОБА_38 , на якого кажуть «Юшка»), який повідомив, що автомобіль «Volvo S40» він забрав собі за борги рідного брата ОСОБА_39 , а також пояснив, що може повернути вказаний автомобіль за 700 чи 800 доларів США. Влітку 2023 року ОСОБА_38 повідомив, що автомобіля вже не має, він його продав чи здав у автомобільний шрот. Приблизно в грудні 2023 року до дому приїхав брат ОСОБА_40 та передав йому свідоцтво про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України; ч. 2 ст. 15, п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_12 . Крім того, вищенаведені обставини підтверджуються поясненням прокурора наданим під час розгляду цього провадження, а також доказами, зокрема протоколами допиту свідків та низкою інших документів, долучених стороною обвинувачення до клопотання.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя, з урахуванням матеріалів клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачає наявними ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України з таких підстав.
Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що ОСОБА_4 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки відповідальність за вчинення інкримінованих злочинів передбачена у вигляді позбавлення волі. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також, враховуючи сталість організованої групи і зв'язки її членів в кримінальному середовищі, підозрюваний перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Окрім того, слідчий суддя враховує, що з 21.10.2024 ОСОБА_4 викликався до органу досудового розслідування для дачі показань, але жодного разу не прибув, а у ході виконання приводу оперативними працівниками, його місцезнаходження не встановлено, його було оголошено у розшук.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні), полягає в тому, що, підозрюваний ОСОБА_4 підтримував близькі стосунки із іншими співучасниками злочину ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , а також з особами, показання яких мають значення для досудового розслідування, зокрема, з тими особами, які були очевидцями приховування злочину.
Разом з цим, слід врахувати що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Зазначені вище обставини також свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м'який запобіжний захід, зокрема і домашній арешт, не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому наявні підстави для задоволення клопотання слідчого та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Проте, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченні статтями 177, 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати у кримінальному провадженні № 12023181180000950 від 19.12.2023 відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто до 13.03.2025 року.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави не визначати.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його затримання, тобто з 13.01.2025 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1