Справа № 756/15032/24
Провадження № 3/756/168/25
28 січня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
судді Пономаренка А. А.,
за участі секретаря судового засідання Філіпова М. В.,
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 586635 від 15.11.2024, ОСОБА_1 неналежно виконує свої батьківські обов'язки у відношенні своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки 15.11.2024 о 17:00 год. було виявлено, що у квартирі за вказаною адресою не створені належні умови для виховання дітей, брудно, неприємний запах, брудна постіль і білизна, діти мають занедбаний вигляд.
Дії ОСОБА_1 особою, яку уповноважено на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не визнала свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та зазначила, що вона забезпечує родину самостійно. Раніше вони із чоловіком разом виховували дітей, та займались їх утриманням, але чоловіка 30.05.2023 мобілізували, а ІНФОРМАЦІЯ_6 він загинув. Тому вона самостійно виховує дітей та намагається ще працювати, аби їх забезпечити матеріально. У зв'язку із чим не вистачає часу досконало виконувати батьківські обов'язки.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши надані із протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що у відношенні ОСОБА_1 складено адміністративний протокол ВАВ № 586635 за ч. 1 ст. 184 КУпАП від 15.11.2024, згідно з яким ОСОБА_1 неналежно виконує своїх батьківські обов'язки у відношенні своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які виразилась у тому, що у квартирі за вказаною адресою не створені належні умови для виховання дітей - бруд, неприємний запах, брудна постіль і білизна, діти мають занедбаний вигляд.
При цьому, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП, якою регулюються підстави притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.
Отже, неналежне виховання, виходячи з положень ст. 12 закону, може мати місце при умисних чи не умисних діях, які визначені Законом України «Про охорону дитинства» як порушення прав, обов'язків батьків та визначення меж відповідальності батьків за виховання та розвиток дитини.
Відповідно до показань наданих ОСОБА_1 у судовому засіданні та письмових пояснень останньої убачається, що своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вона забезпечує самостійно. Раніше вони із чоловіком разом виховували дітей, та займались їх утриманням, але чоловіка 30.05.2023 мобілізували, а ІНФОРМАЦІЯ_6 він загинув. Тому вона самостійно виховує дітей та намагається ще працювати, аби їх забезпечити матеріально. У зв'язку із чим не вистачає часу досконало виконувати батьківські обов'язки.
При цьому, із долучених до матеріалів справи фотографічних зображень приміщень квартири, де мешкає ОСОБА_1 убачається, що дійсно певні речі розкидані, однак інших ознак, які наведені уповноваженою особою в протоколі про адміністративне правопорушення виявлено не було.
Так, пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання: не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Досліджуючи матеріали справи про адміністративне правопорушення установлено відсутність дій з боку ОСОБА_1 , які свідчили б про її безпосереднє ухилення від виховання дитини.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи пояснення ОСОБА_1 та ст. 247 КУпАП суд вважає, що відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не ухиляється від виконання своїх обов'язків.
Слід зауважити, що особою, яка вповноважена на складання адміністративного протоколу, до матеріалів справи надано лише рапорт про обставини події, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, акт обстеження умов проживання, характеристики на дітей а також письмові пояснення ОСОБА_1 . Такі матеріали, на думку суду, не є достатніми для того, аби суд зробив висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме ухилення від виконання обов'язків від виховання дитини.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Суд також наголошує на тому, що він не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи, змінювати кваліфікацію правопорушення тощо.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Ураховуючи викладене, що суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 9, 33, 40-1, 184, 221, 276, 277, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.
Суддя А. А. Пономаренко