Справа № 755/730/25
Провадження №: 3/755/772/25
"29" січня 2025 р.місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Києва, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -
31 грудня 2024 року, о 02-15 год. по вул. Алматинська, 72 у м. Києві, під час комендантської години був зупинений, шляхом блокування, транспортний засіб «Део Матіз» державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.
Під час розгляду справи судом, ОСОБА_1 заперечував обставини, зазначені у протоколі, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП не визнав та пояснив суду, що він не керував транспортним засобом і працівники поліції його не зупиняли. 30 грудня 2024 року він приїхав до бабусі, а потім зустрівся з друзями. Після прогулянки, вони сіли до його автомобіля та розмовляли, а коли побачили, що вже розпочалась комендантська година, вирішили перечекати в автомобілі до п'ятої години ранку. Автомобіль, був припаркований, при цьому постійно був з ввімкненим двигуном. Приблизно о 02-00 годині ночі 31 грудня 2024 року до них під'їхали працівники поліції, які повідомили, що зупинили його шляхом блокування та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння. Він пояснював працівникам поліції, що був припаркований, алкоголь вживав, однак проходити огляд на стан сп'яніння відмовився, оскільки не керував транспортним засобом.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , вивчивши матеріали адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, вважає доведеним факт наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306.
Так, згідно із пунктом 1.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно із пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частини першої статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 130 КУпАП, підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209229 від 31 грудня 2024 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапортом, складеним уповноваженою особою, відео з нагрудної камери працівників поліції № 473599, 472379, 470545.
Так, за результатом дослідження відеозапису, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що відео розпочинається з того, що працівники поліції виходять зі свого службового автомобіля, який зупинено позаду автомобіля «Део Матіз» державний номерний знак НОМЕР_1 , таким чином блокуючи його виїзд. Працівники поліції підходять до вказаного автомобіля, під час дії комендантської години, де за кермом знаходиться ОСОБА_1 . Підійшовши до водія працівники поліції запитали чому водій побачивши поліцейський автомобіль, почав здавати заднім ходом та намагатись втекти, на що водій ОСОБА_1 заперечив та повідомив, що він паркувався, також пасажирка автомобіля повідомила працівнику поліції, що вони «просто паркувались». В ході спілкування з водієм, працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, та на запитання працівника поліції чи водій щось вживав, ОСОБА_1 спочатку заперечив, при цьому повідомив працівнику поліції, що вони його не зупиняли, а під'їхали тоді, коли він паркувався. В подальшому на відео зафіксовано, що останній не заперечує, що вживав алкогольні напої. На питання працівників поліції ОСОБА_1 поводить себе агресивно та надає відповідь, що вони його не зупиняли, та що він паркував автомобіль. На ствердження працівника поліції, що ОСОБА_1 неодноразово підтвердив, що його автомобіль заїхав на парковачне місце, не заперечує. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою «Драгера» та медичний огляд відмовляється.
Суд вважає, що досліджені у судовому засіданні докази, є належними, допустимими та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури, вони не суперечать фактичним обставинам справи та об'єктивно узгоджуються між собою. Досліджений судом відеозапис, на якому зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участі ОСОБА_1 , є достатнім для оцінки в контексті диспозиції частини першої статті 130 КУпАП.
О бставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено та ОСОБА_1 не надано.
При цьому суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 щодо не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що повністю спростовується наданим суду відео з нагрудної камери, де чітко вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться за кермом автомобіля (згідно з пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, наданими в судовому засіданні, двигун автомобіля весь час був заведений), відмовляється від проходження огляду та не заперечує факту керування, зазначаючи, що він припаркував автомобіль.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як роз'яснено в абз. 3, 4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Отже, ОСОБА_1 , який реалізує своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 33, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк