Номер провадження 3/754/499/25
Справа №754/801/25
Іменем України
04 лютого 2025 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , -
у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП,
29.12.2024 року о 02 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем, марки «Skoda Fabia", номерний знак НОМЕР_2 , в м. Київ по пр. Лісовий, 23, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився на відео на місці зупинки ТЗ.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В судове засідання ОСОБА_1 , повторно, не з'явився, хоча своєчасно був сповіщений про місце і час розгляду справи, від нього двічі до суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із наданням йому можливості ознайомитись з матеріалами справи, вивченням матеріалів справи та формуванням правової позиції. Судом було задоволено клопотання про відкладення судового засідання з 30.01.2025 року на 04.02.2025 року, надано можливість ОСОБА_1 ознайомитися з матеріалами справи.
Відповідно до заяви поданої до суду ОСОБА_1 22.01.2025 року він ознайомився з матеріалами справи та отримав копію DVD-R диску з відеозаписом з нагрудних камер №473599, 473494.
Враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07.07.1989р. про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення її прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Окрім того, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом вимог КУпАП учасники судового процесу та їхні представники повинні з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіряючи поважність причин неявки в судове засідання особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд встановив, що йому надсилались судові повістки про виклик в судове засідання на адреси, засоби зв'язку, які зазначено в протоколі, крім того йому була надана можливість ознайомитися з матеріалами справи ще до першого призначеного судом судового засідання, двічі в судове засідання останній не з'явився. Така поведінка відповідача суперечить приписам КУпАП, а тим більше що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, з метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей судового процесу, та зважуючи на те що сторони нових доказів ніж ті, що подано до суду, не зможуть подати і такі слід вважати достатніми для вирішення справи, то зазначене на переконання суду щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 не вплине на своєчасний розгляд справи та не призведе до порушення процесуальних прав сторін, а відтак, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності з положеннями ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Практикою Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 «Пономарьов проти України»).
Відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №207707 від 29.12.2024 р.;
- даними картки обліку адміністративного правопорушення;
- даними направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції від 29.12.2024 р.;
- даними DVD-R диску з відеозаписом з нагрудних камер №473599, 473494.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд з'ясував обставини, передбачені ст. 280 КУпАП.
Диспозиція ст. 130 ч. 1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
1Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є керуванням транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є водії транспортних засобів.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу.
Дослідивши та оцінивши докази в справі, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, доведена повністю зібраними по справі доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які оцінено судом у відповідності до норм ст. 252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП, в судовому засіданні встановлено, що 29.12.2024 року о 02 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем, марки «Skoda Fabia", номерний знак НОМЕР_2 , в м. Київ по пр. Лісовий, 23, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився на відео на місці зупинки ТЗ.
Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку про те, що необхідним й достатнім, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, для ОСОБА_1 буде адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, передбаченого санкцією ст. 130 ч. 1 КУпАП, за якою кваліфіковано його діяння.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 ч.ч. 1, 2 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 291 КУпАП.
Суддя: О.М. Панченко