ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1531/25
провадження № 2/753/4325/25
про залишення позову без руху
"04" лютого 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
У січні 2025 року адвокат Вітер В'ячеслав Миколайович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, в якому просив встановити ОСОБА_1 додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, який рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2025 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов таких висновків.
Вимоги до форми, змісту та додатків до позовної заяви передбачені статтями 175 - 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (ч.5 ст. 177 ЦПК).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відносно спадщини.
Відповідно до п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
З урахуванням викладеного та виходячи з вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
Чатиною 1 ст. 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Як слідує зі змісту позовної заяви, до складу спадкового майна входять два обєкти нерухомого майна - квартира по АДРЕСА_1 та квартира по АДРЕСА_2 , відомості про вартість яких позовна заява не містить, що унеможливлює правильне визначення підсудності цього спору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, а саме: надання документів на підтвердження дійсної вартості обєктів нерухомого майна.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Якусик