Справа № 500/2053/18
Провадження № 2/946/72/24
02 жовтня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Смокіної Г.І.,
за участю секретаря судового засідання - Кріпакової К.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
11.04.2018 ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.07.2012, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 3 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затвердженими наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbanlc.uа, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Копії Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку» додаються до позовної заяви. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості, таким чином, належним чином свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 28.02.2018 в сумі 117 000,00 грн, яка складається з 7 069,22 грн - заборгованість за кредитом, 109 930,78 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, яку позивач просить стягнути з відповідача. 17.03.2021 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.07.2012 станом на 28.01.2021 в загальній сумі 25747,25 грн, яка складається з 7 069,22 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 7 695,34 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 10 982,69 грн - заборгованість з пені, а також понесені судові витрати в сумі 1 762,00 грн.
Рух справи
Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Швець В.М. від 23.04.2018 відкрито спрощене позовне провадження (т. 1 а.с. 45).
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.12.2019 витребувано докази по справі (т. 1 а.с. 138).
У зв'язку зі зміною спеціалізації судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Швець В.М., на підставі рішення зборів суддів № 5 від 11.03.2020 цивільну справу передано відповідно до ч. 3 ст. 14 ЦПК України.
Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Смокіної Г.І. від 17.03.2020 справу прийнято до свого провадження в спрощеному позовному провадженні (т. 1 а.с. 155).
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.12.2019 витребувано докази по справі (т. 1 а.с. 170).
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.07.2021 витребувано докази по справі (т. 2 а.с. 57).
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.10.2021 витребувано докази по справі (т. 2 а.с. 96).
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.11.2021 витребувано докази по справі (т. 2 а.с. 120).
Листом Ізмаїлського міськрайонного суду Одеської області ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.06.2020 направлено повторно до виконання (т. 2 а.с. 196).
Аргументи учасників справи
Представник позивача в судове засідання не прибув про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно заяви від 12.09.2022 (т. 2 а.с. 158) просить розглядати справу у відсутність представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Згідно заперечення на пояснення від 07.03.2023 (т. 2 а.с. 173-178) відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку “Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, згідно заяви представника від 02.10.2024 (т. 2 а.с. 239) просить справу розглянути у відсутність відповідача та його представника, позовні вимоги не визнають, заперечують проти їх задоволення. Згідно письмових пояснень від 27.01.2023 (т. 2 а.с. 167) з уточненими позовними вимогами відповідач не погоджується, адже ліміт у розрахунку, наданому позивачем (т. 1 а.с. 143) у розмірі 3000,00 грн, суперечить розміру зазначеного в заяві-анкеті 300,00 грн та тіла 7069,22 грн. Також не визнає заборгованість за простроченими відсотками та заборгованість по пені. 30.07.2012 позивачем було заповнено заяву-анкету щодо надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», а саме видачі банківської карти для перераховування грошових коштів. Будь-яких договорів з позивачем не підписував, зокрема щодо надання саме кредитних грошових коштів; умов та правил надання банківських послуг чи інших договорів. Згідно заяви-анкети від 30.07.2012 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку неможливо зрозуміти, до яких саме умов і правил приєднався відповідач, а також витяги з Умов і Тарифів позивача в сукупності не визначають умови кредитного договору між сторонами. Одночасно витяг з Тарифів обслуговування карт «Універсальна» містить перелік карт, які є в ПриватБанку, однак відсутня можливість встановити, які саме тарифи діяли з 30.07.2012, та з якими саме умовами був ознайомлений відповідач, тобто з дня підписання заяви-анкети та чи взагалі отримано кошти, встановити неможливо. Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг також не підтверджує факту надання коштів відповідачу. При цьому матеріали справи не містять підтвердження, чи взагалі отримував відповідач з 30.07.2012 кредитну карту, а якщо отримував, то яку саме. Крім того, розрахунки заборгованості, які надані позивачем, розраховані з 02.09.2013, що унеможливлює встановити дійсну заборгованість. починаючи з 30.07.2012. Також у заяві - анкеті процентна ставка не зазначена, не вказано тип карти. Крім того, у заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що саме Витяг з Тарифів та Витяг з Умов він розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та правил, а також те, що вказані документи на момент підписання ним заяви від 30.07.2012 взагалі містили умови, які визначені в документах, що додані до позовної заяви. Позивач не надав суду документальне підтвердження надання кредиту позивачем; документальне підтвердження ознайомлення відповідача з умовами на час підписання Анкети-заяви, що є невід?ємною частиною договору, і таким чином не довів сам факт укладення з відповідачем Договору про надання банківських послуг; копію угоди від 14.08.2013 та копії платіжних доручень за вказаною угодою; назву та код продавця, вартість, на яку придбано покупку та рахунок, на який перераховано грошові кошти для придбання покупки 13.08.2013. Надані банком докази суперечать один одному та є неналежними та недопустимими доказами по справі. Позивачем до суду надано розрахунок заборгованості за період з 02.09.2013 по 29.12.2020, але не зазначено, за якими саме картками. Посилання банку на фактичне користування відповідачем коштами з використанням отриманої карти, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку, відкритого на його ім'я, є неприйнятним, оскільки вказане не свідчить про наявність між сторонами саме кредитних правовідносин за відсутності доказів укладення саме кредитного договору, а сам факт користування відповідачем грошей та часткове погашення коштів не свідчить про достеменну обізнаність відповідача, як це передбачено діючим законодавством, про суму кредитного ліміту, умови зміни розміру такого ліміту, порядку та розміру нарахування відсотків тощо. Отже сам по собі факт користування такими коштами не породжує виникнення між сторонами кредитного зобов'язання, а має іншу правову природу. У зв'язку із цим просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
30.07.2012 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір № б/н у вигляді анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 300,00 грн (т. 1 а.с. 10), ліміт за яким в подальшому було збільшено до 3000,00 грн, що підтверджено Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку (т. 2 а.с. 63).
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджено підписом у заяві (т. 2 а.с. 222).
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна GOLD», «Універсальна CONTRACT» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (т. 1 а.с. 10-34).
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 30.07.2012 станом на 28.01.2021 становить в загальній сумі 25747,25 грн, яка складається з 7 069,22 грн - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 7 069,22 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 7 695,34 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 10 982,69 грн - заборгованість з пені (т. 2 а.с. 38-45).
Позиція суду
Згідно ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У заяві позичальника від 30.07.2012 процентна ставка не зазначена.
Крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема процентів за користування кредитними коштами та пені.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/, як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися самим Банком в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Враховуючи викладене, аналізуючи надані суду докази на предмет їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 7 695,34 грн - заборгованість за простроченими відсотками та 10 982,69 грн - заборгованість з пені необхідно відмовити.
Разом із цим, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання відповідача виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а самезаборгованості за тілом кредиту у сумі 7069,22 грн.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 3 липня 2019 року в справі № 342/180/17.
Судові витрати
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Згідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір було сплачено позивачем в сумі 1762,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням № ВО903В1НDD від 03.03.2018 (т. 1 а.с. 1).
Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (7069,22х100/25747,25=27%) у сумі 475,74 (1762х27/100) грн.
Керуючись ст. 12, 13, 77-81, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації та мешкання: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ - 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299, місце реєстрації юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д), заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 30.07.2012 в сумі 7069,22 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації та мешкання: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ - 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299, місце реєстрації юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д), судові витрати в сумі 475,74 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Г.І.Смокіна