Справа № 751/9464/24 Головуючий у 1 інстанції Яременко І. В.
Провадження № 33/4823/128/25
Категорія - ч. 5 ст. 126 КУпАП.
04 лютого 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.
Розглянув у м. Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката Похилька С. М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 грудня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності 24.03.2024 постановою серії ЕНА № 1735916 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року, 19 жовтня 2024 року, о 17 год. 30 хв. у м. Чернігові по вул. Дніпровська, 26, керував автомобілем ВАЗ 21112, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на п'ять років постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.06.2024, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник адвокат Похилько С. М. просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху, за які його слід було зупиняти, у зв'язку з чим усі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Зазначає, що у протоколі вказано, що ОСОБА_1 керував транспортом о 17 год. 30 хв. 19.10.2024, хоча з відеозапису вбачається, що о 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 спілкувався з співробітником поліції і транспортним засобом не керував.
Крім того, відеозапис починається о 17 год. 23 хв. 52 сек., який фіксує, що автомобіль, з якого виходить ОСОБА_1 , стоїть нерухомий, тому ОСОБА_1 на той час не виконував функцій водія.
Звертає увагу суду, що матеріали справи (відео, додане до матеріалів) не містять виконання співробітниками поліції вимог ст. 6 Конституції України та ст. 268 КУпАП про ознайомлення ОСОБА_1 з його правами.
На апеляційний розгляд ОСОБА_1 та його захисник адвокат Похилько С. М. не прибули. Від захисника Похилька С. М. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, присутніми у судовому засіданні не він, ні його захисник не були, постанову суду захисник отримав лише 09.01.2025, а тому з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження необхідно поновити.
19 жовтня 2024, о 17 год. 30 хв. на вул. Дніпровська, 26, у м. Чернігові був помічений ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу ВАЗ 21112, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Чинне законодавство, зокрема, Правила дорожнього руху, не містять визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення наведено в пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.02.2019 року по справі №404/4467/16-а (провадження №К/9901/21130/18) зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Обстановка, за якої ОСОБА_1 був виявлений у транспортному засобі на місці водія, вказує на те, що автомобіль самостійно без водія зупинитися у місті на дорозі, не міг. Поліцейські під час руху транспортного засобу не мають фізичної можливості перевірити документи водія та його стан задля безпеки руху.
Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху прямо передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
На підставі постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 липня 2022 ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 12 місяців до 30.07.2023, але станом на 27.08.2024 своє право не поновив, тобто в територіальному сервісному центрі практичний та теоретичний іспити не складав та фактично на момент винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не мав права керування транспортними засобами.
На підставі постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 червня 2024 року на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП був накладений штраф у розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції був досліджений відеозапис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції.
Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, що водій ОСОБА_1 всупереч п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху керував транспортним засобом без посвідчення на право керування транспортним засобом, чого не заперечував, зазначивши: «… Посвідчення водія не маю, зупиняли два рази, зараз в апеляції по 130…»
Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1735916 від 24.03.2024 року водій ОСОБА_1 порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та знову ж таки, 19 жовтня 2024 року керував транспортним засобом не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Доводи захисника адвоката Похилька С.М. щодо незаконності зупинки транспортного засобу, місцевий суд обгрунтовано визнав безпідставними.
Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що передбачає надання відповідним органам державної влади додаткових повноважень з тимчасовим обмеженням конституційних прав громадян. Тому правоохоронці можуть, серед іншого, зупиняти транспорт, перевіряти у громадян, у тому числі водіїв, документи, а у разі потреби проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу і, у разі потреби, застосовувати силу, спецзасоби чи вогнепальну зброю.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 суд забезпечив всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та ухвалив обґрунтоване рішення про накладення стягнення, законних підстав для його зміни чи скасування, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника адвоката Похилька С. М. залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець