16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/111/25
Провадження № 3/730/63/2025
"04" лютого 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Луговця О.А.
з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , одруженого, пенсіонера, непрацюючого, за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 27 січня 2025 року о 13-41 год в АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство стосовно своєї невістки ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою та погрозами фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
ОСОБА_1 у судовому засіданні винним себе у вчинення даного правопорушення не визнав і пояснив, що 27 січня 2025 року він прийшов до будинку свого сина, хотів його побачити та онуків, проте невістка не впустила його, двері будинку були зачинені, він постукав, йому не відкрили, й він повернувся додому. Відносини з невісткою у нього неприязні, вона не дає бачитися з дітьми, проте нецензурної лайки та фізичних погроз до неї не застосовував, хоча й був трохи випивший.
Потерпіла ОСОБА_2 була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання за наявними в матеріалах справи засобами мобільного зв'язку, що підтверджується відповідними телефонограмами, але до суду не з'явилась, про причини неприбуття не повідомила, в заяві від 31.01.2025р. просила відкласти судове засідання на іншу дату, у зв'язку з виходом на роботу, проте в судове засідання повторно не з'явилася, інших заяв про відкладення чи розгляд справи в її відсутність не подала. Тому, з огляду на зазначені обставини, суд вважає за можливе провести розгляд даної адміністративної справи в межах наявних доказів у відсутність потерпілої, участь якої не є обов'язковою, що не є порушенням прав цієї особи, передбачених ст.269 КУпАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Згідно з приписами ст.7, 9, 245, 252, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони. Під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення питання, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Отже підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
За змістом положень ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними, достатніми та допустимими доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стандарт доведеності вини поза розумним сумнівом).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Приписами ч.2 ст.3 даного Закону визначено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП (зі змінами відповідно до Закону України №3733-IX від 22.05.2024р., набрання чинності - 19.12.2024р.), адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли були умисно вчинені будь-які діяння чи бездіяльність фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Однак, у складеному стосовно ОСОБА_1 адмінпротоколі, зазначено, що він вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї невістки, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю, що диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП не передбачено, оскільки адміністративна відповідальність настає тільки за завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а не за можливість її завдання, як то зазначено в даному адмінпротоколі, та мало місце до внесення відповідних змін до КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
Як вбачається з наданих у судовому засіданні пояснень притягуваного ОСОБА_1 , він домашнього насильства у жодних його формах стосовно своєї невістки не вчиняв, з протоколом не згоден.
Натомість, потерпіла для підтвердження своїх доводів про застосування до неї з боку притягуваного домашнього насильства не з'явилась, двічі судові виклики проігнорувала, тоді як долучені до адмінпротоколу її письмові пояснення нічим не підтверджені, й у них не зазначено якої шкоди було завдано її здоров'ю (фізичної чи психічної).
Відтак, саме надані в судовому засіданні пояснення притягуваного ОСОБА_1 суд вважає правдивими, логічними, послідовними, які слід покласти в основу рішення в справі.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тому, оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд не може погодитись з наведеним працівником поліції в протоколі про адміністративне правопорушення формулюванням щодо скоєння ОСОБА_1 стосовно невістки ОСОБА_2 домашнього насильства 27 січня 2025 року близько 13-41 год, оскільки поліцейським всупереч вимог ч.2 ст.251 КУпАП не було надано переконливих доказів, визначених ч.1 ст.251 КУпАП.
Водночас, з огляду на зазначені обставини, складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім та беззаперечним доказом його винуватості, так як містить лише суб'єктивне помилкове ставлення поліцейського до фактичних обставин.
Натомість, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабули, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становлять виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наведений висновок узгоджується з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини (справа «Малофєєва проти Росії», рішення від 30.05.2013р.).
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, виходячи з принципів верховенства права та презумпції невинуватості, визначених ст.8, 62 Конституції України, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що з огляду на «стандарт доведення вини поза розумним сумнівом» ОСОБА_1 27 січня 2025 року близько 13-41 год вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Оскільки за наслідками розгляду справи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір стягненню з нього не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.7, 9, 40-1, 173-2, 245, 247, 251, 252, 268, 269, 277, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець