Ухвала від 31.01.2025 по справі 577/289/21

Справа № 577/289/21

Провадження № 1-кп/577/30/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2025 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника неповнолітньої

потерпілої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку заяву обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід прокурора ОСОБА_3 у судовому провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 152 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_7 звернувся із заявою про відвід прокурора ОСОБА_3 з підстав упередженості останньої.

Суть звернення зводиться до того, що прокурор порушує норми КПК, а саме підтримує незаконні дії працівників поліції, слідчої ОСОБА_8 , експерта Куришка, якими штучно створені докази винуватості обвинуваченого. Крім того, прокурор переховує від суду свідка ОСОБА_9 , стверджуючи, що останнього не можуть знайти. До того ж прокурор ОСОБА_3 самовільна вскрила пакет у якому зберігався речовий доказ - мобільний телефон, носила цей доказ додому та підкинула до телефону флеш-носій з фотознімком матері обвинуваченого, щоб незаконно засудити.

Адвокат ОСОБА_6 підтримав звернення.

Представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 не вбачає підстав для відводу.

Прокурор ОСОБА_3 заперечуючи задоволенню відводу зазначила про його безпідставність, оскільки наведені заявником обставини є надуманими.

Суд, вислухавши доводи учасників процесу, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, якщо він особисто заінтересований в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості (п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК).

Саме на цю норму фактично послався автор відводу зазначивши, що прокурор ОСОБА_3 , на його переконання, порушує норми КПК надаючи штучно створені під час слідства докази, а також стверджує про ігнорування стороною обвинувачення вимог суду щодо необхідності доставки і допиту головного свідка ОСОБА_10 . Тобто відвод зводиться до незгоди з правовою позицією прокурора на підтримання обвинувачення.

Проте, наведені доводи не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Як вже раніше зазначалося в ухвалі суду від 27.06.2024 року при вирішенні попереднього відводу прокурору ОСОБА_3 , державне обвинувачення це процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК). При цьому, згідно приписів частин 1, 2 ст. 36 КПК, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, прокурор уповноважений, зокрема підтримувати державне обвинувачення в суді (п. 15 ч. 2 ст. 36 КПК).

Суд наголошує, що вирішальним при визнанні прокурора безстороннім є те, чи можуть бути об'єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо заангажованості. Підтримка ж прокурором державного обвинувачення в суді є одним із його повноважень, а тому не може бути підставою для відводу.

За таких обставин у задоволенні звернення ОСОБА_7 про відвід прокурора ОСОБА_3 слід відмовити.

Керуючись: ст.ст. 77, 81 КПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід прокурора ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1