Справа № 591/1125/25 Провадження № 3/591/402/25
04 лютого 2025 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., в присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілої - ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли з Сумського РУП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,-
за ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23 січня 2025 року серії ВАД №603940, ОСОБА_1 23.01.2025 о 12:38 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно дружини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру: висловлював словесні образи в її бік, кричав, погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоди її психічному здоров'ю. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23 січня 2025 року серії ВАД №603937, ОСОБА_1 23.01.2025 о 12:38 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно дружини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру: висловлював словесні образи в її бік, кричав, погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоди її психічному здоров'ю, в присутності малолітнього сина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що між ними відбувалась побутова сварка. Окрім того, домашнього насильства по відношенню до дитини він не вчиняв і на дитину не кричав.
Потерпіла повідомила, що домашнього насильства відносно неї чоловік не вчиняв, вони просто гучно розмовляли та з'ясовували стосунки. Потім вони примирились і наразі не мають жодних претензій один до одного.
Враховуючи, що в провадженні Зарічного районного суду знаходиться кілька справ про вчинення адміністративного правопорушення однією особою, які призначені на один день та стосуються однієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе об'єднати їх в одне провадження під одним номером: справа №591/1125/25, провадження №3/591/402/25.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Приписами ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Згідно пункту 3 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення, яке йому інкримінується. Адже, потерпіла зазначила, що між ними була обопільна сварка, конфлікт і вони розмовляли один з одним «на підвищених тонах». Сам же ОСОБА_1 категорично заперечує свою провину і каже, що в них була словесна перепалка, про яку він жалкує. Інших переконливих доказів на підтвердження того, що було вчинено саме домашнє насильство по відношенню до потерпілої, суду не надано.
Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (справа №545/ 744/19), факт сварок і непорозумінь між подружжям на побутовому ґрунті, свідчить про наявність конфлікту між колишнім подружжям та не підтверджує факт вчинення особою саме домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Окрім того, слід зазначити, що на ОСОБА_1 складено протокол за ч.2 ст. 173-2 КУпАП за те, що він вчинив домашнє насильство відносно дружини, у присутності дитини.
Так, 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2. Вчинення домашнього насильства викладена в новій редакції.
Таким чином, частина 2 статті 173-2 КУпАП в редакції Закону України № 3733-IX від 22.05.2024 передбачає новий склад правопорушення - діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Натомість з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 у присутності дитини вчинив відносно своєї дружини домашнє насильство. При цьому протокол про адміністративне правопорушення не містить в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення дій ОСОБА_1 саме стосовно дитини, як про це зазначено у 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто які дії стосовно дитини було ним вчинено, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю цієї дитини.
Натомість, вищевказаним Законом (№ 3733-IX від 22.05.2024) було внесено зміни і до ст.269 КУпАП («Потерпілий»), відповідно до якої якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди".
Тобто, якщо правопорушення вчинено не відносно малолітньої дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції не має необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до дитини вчинено не було.
За таких обставин, з урахуванням наведеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП, а тому відповідно п.1 ч.1ст.247 КУпАП адміністративна справа підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 247,280, 283, 284 КУпАП суддя
Об'єднати в одне провадження матеріали справи про адміністративне правопорушення справа №591/1125/25, провадження №3/591/402/25 зі справою №591/1127/25, провадження №3/591/403/25, присвоївши справі номер №591/1125/25, провадження №3/591/402/25.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя І.В. Клімашевська