Справа № 576/3278/24
Провадження № 2/576/98/25
04 лютого 2025 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Колодяжного А.О.,
за участю секретаря - Горлинської Н.С.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
встановив:
24.12.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач), про стягнення заборгованості. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.07.2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» і ОСОБА_1 укладений договір про надання грошових коштів у позику № 4652510724, укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного і підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також із урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію». Договір позики, разом із правилами надання споживчих кредитів, затверджених 23.04.2024 р. складають єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови, та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику у розмірі 7000,00 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п. 2.6.1, п. 2.6.2 та п. 2.6.3 цього договору, його додатків. Тип позики - кредит; мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; строк кредиту (строк дії договору) - 360 днів; дата надання кредиту - 16.07.2024 р. або наступний за ним календарний день; стандартна процентна ставка - 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 договору. Зазначає, що відповідно до п. 10.6, п. 10.7 договору позики, договір підписується електронним підписом позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов позичальнику в особистий кабінет разом із електронним повідомленням пропозицією укласти договір. На вказану позичальником електронну пошту або смс повідомленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання договору, що згенерований під час проходження позичальником процедури укладення договору. Позичальник, приймаючи пропозицію позикодавця укласти договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки «підписати». Сформовані таким чином електронні підписи позичальника та позикодавця накладені на договір. Після підписання такими електронними підписами договору, його умови вважаються прийнятими, а договір є укладеним. Зазначені умови договору позики повністю відповідають вимогам ст. ст. 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Станом на дату підготовки позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 2680,00 грн, з яких: 7000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 16380,00 грн. - заборгованість за процентами (7000 х 1,5% х 156); 3500,00 грн. - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки. Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.
27.12.2024 р. суд відкрив провадження у цій справі і з урахуванням ч. 4 ст. 19 ЦПК України та проханням сторони позивача, вирішив її розглянути у порядку спрощеного провадження (а.с. 50-51). Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
30.12.2024 р. на зареєстровану адресу відповідача була направлена копія ухвали про відкриття провадження у справі із пропозицією направити до суду свій відзив на позов (а.с. 52).
10.01.2025 р. відповідач отримав копію копія ухвали про відкриття провадження у справі, проте відзиву, в установлений судом строк, на позов не подав.
Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 16.07.2024 р. між ТОВ «Іннова Фінанс» і ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 4652510724 у розмірі 7000,00 грн. у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Строк позики - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж за періодом внесення 30 днів, стандартна процентна ставка - 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 договору; знижена процентна ставка - 1,27% в день та застосовується відповідно до п. 2.6.2 умов договору. (а.с. 14-24).
Згідно п. 7.5 договору нарахування неустойки здійснюється товариством з урахуванням обмежень, встановлених ЗУ «Про споживче кредитування» та ЗУ «Про захист прав споживачів». Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення позичальником зобов'язань за цим договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної позичальником за цим договором (а.с. 20).
Вказаний договір було підписано одноразовим ідентифікатором 1080.
Відповідно до анкети клієнта, позивачем 16.07.2024 р. надано відповідачу кредит у сумі 7000,00 грн. (а.с. 8).
Факт перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів 16.07.2024 р. у сумі 7000,00 грн. підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 19920-1354-123461217 (а.с. 29).
Таким чином, позивач зобов'язання за вказаним договором позики виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. Відповідач зобов'язання відповідно умов договору позики не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 26880,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 16380,00 грн. - заборгованість за процентами; 3500,00 грн. - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки.
Дослідивши докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими позивач зобов'язався надати та надав грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов'язався повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак свої зобов'язання не виконав.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов'язує його сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі, в установленому законом порядку, був укладений договір про надання банківських послуг в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.
З огляду на викладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, а також і те, що відповідачем будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 26880,00 грн.
Також на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 509, 526, 527, 530, 611, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 12, 19, 141, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (вул. Болсуновська, 8, поверх 9, м. Київ, п.і. 01014, код ЄДРПОУ 44127243), заборгованість за договором позики № 4352510724 від 16.07.2024 р. у сумі 26880 (двадцять шість тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (вул. Болсуновська, 8, поверх 9, м. Київ, п.і. 01014, код ЄДРПОУ 44127243) судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.О.Колодяжний