Провадження №1-кп/748/184/25
Єдиний унікальний № 748/396/25
04 лютого 2025 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 січня 2025 року за № 12025275440000115, відносно обвинуваченого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
26 січня 2025 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_3 перебував поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , володільцем якого являється ОСОБА_4 , та у нього виник злочинний умисел на проникнення до вказаного домоволодіння.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 , не маючи дозволу власника на користування та проникнення до житла особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, умисно, за відсутності законних підстав, увійшов зі сторони городу до подвір'я домоволодіння ОСОБА_4 .
Після чого, 26.01.2025 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, а саме до приміщення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України, якою проголошено, що кожному гарантується недоторканість житла, ст. 233 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає, що ніхто не має права проникнута до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, якими закріплено права людини на недоторканість житла або іншого володіння особи, умисно, протиправно, всупереч волі законного володільця ОСОБА_4 , без законних на те підстав, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, будучи впевненим, що за ним ніхто не спостерігає, штовхнув вхідні двері рукою та відкривши їх, проник всередину приміщення будинку, де перебував до приїзду працівників поліції, чим порушив недоторканість житла ОСОБА_4 .
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, який полягав у незаконному проникненні до житла.
Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання, в якому зазначено, що під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, тому прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
До обвинувального акту долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , в якій обвинувачений зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку він визнає, згоден із встановленими обставинами, які викладені у обвинувальному акті та згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку, а також йому роз'яснено, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Обвинувачений надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні добровільно, що засвідчено його та захисника підписами.
До обвинувального акту також долучено заяву потерпілої ОСОБА_4 , відповідно до якої остання погодилась зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженнями щодо права апеляційного оскарження та погодилась на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч. ч.2,3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не викликають сумніву у їх об'єктивності та не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному проступку, повністю доведена за результатами спрощеного провадження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла особи.
Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, на обліку лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
У відповідності до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
З врахуванням зазначеного, а саме обставин вчиненого, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України у виді 1 року обмеження волі.
Разом з тим, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, те, що ОСОБА_3 є в силу ст. 89 КК України раніше не судимим, обставини вчиненого, виходячи з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, із звільненням його на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на певний термін, з покладенням на останнього певних обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов, процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Речові докази : слід пальця руки залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст. 369-371, 373- 374, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, поклавши, у відповідності до ст. 76 КК України, наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази : слід пальця руки - залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його отримання.
На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження, в порядку передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1